Міжнародні відносини.

План:

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу.

1. Напрями зовнішньої політики США.

2. Загострення англо-німецьких суперечностей.

3. Зовнішня політика Франції.

4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору.

5. Експансіоністські претензії Італії.

6. Зовнішньополітична доктрина СРСР.

Виникнення двох вогнищ війни.

1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північно-Східного Китаю.

2. Підготовка Німеччини до війни.

3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки.

Навчально-методичний комплекс:

1. Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 10 клас. Підручник. К., «Видавництво А.С.К.» 2003 р. стор. 326-343.

2. П.Б.Полянський. Всесвітня історія 10 кл. 1914-1939. Підручник. Київ «Генеза» 2003. стор. 254-268.

Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу.

1. Напрями зовнішньої політики сша.

1. Америка намагалася проводити багатополюсну політику, активно діючи по всьому світі.

2. Ф. Рузвельт відмовився від політики невизнання СРСР, яку правлячі кола США проводили протягом 16 років. 17 листопада 1933 р. між СРСР і США були встановлені дипломатичні відносини.

3. Фактично США провадили політику потурання агресії, що сприяло розв’язанню Другої світової війни.

У 1935-1937 рр. конгрес США прийняв низку актів про нейтралітет США:

- було заборонено експорт зброї, боєприпасів і військових матеріалів

державам, які воювали;

- США не дозволялося брати участь у воєнних конфліктах;

- не дозволялося надавати країнам, що воюють, позики і кредити;

- американцям заборонялося плавати на суднах країн, що воювали.

На основі цих актів США відмовили у допомозі:

- Ефіопії під час агресії Італії.

• Уряду Народного фронту в Іспанії під час громадянської війни 1936-1939 рр.

4. На Далекому Сході США продовжували політику «відчинених дверей» і «рівних можливостей» щодо Китаю. Японія стала першої країною, що здійснила насильницький перегляд Версальсько-Вашингтонської системи і розпочала боротьбу за переділ світу. Агресія Японії в Китаї (1931-1932 рр.), її вихід з Ліги Націй у 1933 р. та початок війни в Китаї у 1937 р. були загрозою американській військовій монополії в Тихому океані, хоч американські стратеги вважали, що Японія загрузнувши в Китаї, не зазіхатиме на Тихоокеанські володіння США. Проте в 30-х рр.. суперечності між Японією та США на Далекому Сході і в басейні Тихого океану загострювалися.

5. В Латинській Америці США проводили політику «доброго сусіда», що супроводжувалося проникненням американського капіталу в країни Латинської Америки, витісненням Великої Британії й Німеччини з цього регіону та посиленням своїх позицій.

2. Загострення англо-німецьких суперечностей.

1. У 30-х рр.. Велика Британія, побоюючись зміцнення позицій Франції в Європі, розглядала Німеччину як противагу Франції на європейському континенті. Уряд Англії очолював прихильник політики «вмиротворення» Невіл Чемберлен (прем’єр-міністр Вел. Брит. у 1937-1940 рр.), за згоди якого робилися поступки Гітлеру за рахунок третіх країн. Політика Великої Британії стосовно Німеччини була непослідовною.

2. Змагання у військовій сфері, прагнення Німеччини повернути втрачені колонії, активне її проникнення на Близький Схід спричинили загострення англо-німецьких відносин.

Висновок: у 30-х рр.. Велика Британія належним чином не оцінила небезпеку,

яку ніс Європі фашизм.