3. Аналіз витрат за калькуляційними статтями.

Аналіз собівартості продукції в розрізі калькуляційних статей витрат дозволяє виявити зміну собівартості продукції в окремих структурних підрозділах, оцінити роботу окремих виконавців, які відповідають за зниження собівартості на відповідній ділянці.

У промисловості прийнято групувати витрати за відповідними калькуляційними статтями. Аналіз розпочинається із зіставлення фактичних витрат з витратами, передбаченими планом чи розрахунками. Після розрахунку абсолютних відхилень з кожної статті витрат визначають відсоток відношення їх до розрахункових витрат повної собівартості та з кожної статті окремо.

З метою більш повного виявлення внутрішньовиробничих резервів зниження собівартості продукції калькуляційні статті доцільно згрупувати в однорідні за економічним змістом та методикою аналізу групи: прямі витрати, прямі витрати на оплату праці та комплексні витрати.

До прямих матеріальних витрат належать такі статті:

• сировина і основні матеріали;

• зворотні відходи (вираховуються);

• супутня продукція (вираховується);

• допоміжні матеріали, паливо та енергія на технологічні цілі.

Вплив зміни обсягу продукції на зміну прямих матеріальних втрат визначають множенням планової суми матеріальних витрат на відсоток перевиконання завдання з обсягу продукції.

Для визначення впливу зміни структури виробленої продукції на зміну матеріальних витрат необхідно із суми матеріальних витрат, розрахованих за плановими нормами на фактичний випуск продукції, вираховувати розрахункові матеріальні витрати на величину впливу зміни обсягу продукції.

До прямих витрат на оплату праці належить основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників, відрахування на державне страхування, до пенсійного фонду і фонду зайнятості.

Зміна прямих витрат на оплату праці формується між прямим впливом аналогічних чинників: зміни обсягу продукції, зміни структури продукції та зміни рівня трудових витрат на окремі вироби.

Вплив обсягу продукції на зміну прямих трудових витрат вираховується аналогічно впливу на зміну прямих матеріальних витрат, тобто множенням розрахункової суми прямих витрат на оплату праці на відсоток перевиконання завдання із обсягу продукції.

Для визначення впливу зміни структури продукції необхідно з суми витрат на оплату праці, розрахованих за плановими нормами на фактичний випуск продукції, вираховувати розрахункові витрати та величину впливу зміни обсягу продукції.

Вплив зміни рівня трудових витрат на виробництво окремих виробів визначається зіставленням фактичних витрат з витратами, розрахованими за плановими нормами та фактичний випуск продукції.

До комплексних витрат належать транспортно-заготівельні, на підготовку і освоєння виробництва, на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі, інші виробничі витрати і втрати від браку.

Оперативному аналізу комплексних витрат сприяє контроль за виконанням кошторисів таких витрат. Особливу увагу необхідно приділити виявленню непродуктивних витрат, зокрема, витрат на оплату праці за час простою, витрат на переробку чи ліквідацію бракованої продукції, втрат сировини та готової продукції у виробництві тощо.