3. Поява перших шкіл на Русі та розвиток освіти.

Впровадження християнства і зміцнення держави вплинуло і на поширення освіти.

Перші державні школи з’явились під час князювання Володимира Великого. У школах вчились діти знаті. Набір у школи здійснювався примусово. Держава потребувала грамотних дипломатів і адміністраторів, а добровольців відвідувати школи було мало. Князь Ярослав вважав освіченість важливою умовою успішної діяльності, а тому ввів обов’язкове навчання для молоді з князівських і боярських родин. Нові школи відкриваються у Києві, Новгороді та інших містах.

Школи були двох видів:

1. Школи при монастирях (готували церковнослужителів. Тут викладалися богослов’я. читання, письмо і спів)

2. Школи вищого типу (призначалися для дітей “кращих людей”. Тут давали знання з філософії, риторики і граматики).

А У 1086 році онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна заснувала жіночу школу при Андріївському монастирі.

Князі, бояри, дружинники володіли кількома мовами. Так, Ярослав Осмомисл знав їх 8, а Володимир Мономах досконало володів п’ятьма мовами.

У 12 столітті у Київській Русі було до 400 вчених.

Прості городяни теж володіли грамотою. Доказом цьому є берестяні грамоти (знайдені у 1951 році), автором яких є прості люди.

Поширення писемності супроводжувалося створення бібліотек. Перші бібліотеки створювалися при церквах і монастирях. Найбільшу заснував Ярослав Мудрий у Софійському соборі (біля 1000 книг)

У бібліотеках організовувалося переписування книг і книжковий фонд Київської Русі зріс до 130-140 тисячі. Книги були дуже дорогі. Одна книга коштувала приблизно як міський будинок.

За Київської держави розпочався процес виділення науки у самостійну галузь культури.

У накопиченні математичних знань головну роль відігравали практичні потреби. Це обумовило вивчення 4-х арифметичних дій, дробів, відсотків, площі кола. У вимірюванні використовували долоню, п’ять (відстань між витягнутими великим і середнім пальцями), лікоть, сажень (відстань між витягнутими руками).

Знання про природу давали грецькі підручники: “Фізіолог” – зоологія, основана на описах тварин, “Шестиднев” – тлумачення 6 днів створення світу.

Першими медиками на Русі були знахарі, відуни, волхви ,чарівники, проти яких виступало духовенство. У 11-12 століттях місце знахаря займає лічень, або лікар. Вони, як правило, були ченцями: у Печерському монастирі лікували Дем’ян і Агапіт, визнання мала лікарка Февронія, лікарі Антоній, Пимен та інші.

Лікували відварами з трав. Настоянками і молитвами.

Підсумком накопичення знань в різних галузях стало створення енциклопедій. Першою енциклопедією є “Ізборник” (1073) Ілларіона.

7. Книгописання. Література Київської Русі: перекладна (релігійна і світська) та оригінальна (головні риси, жанри, теми).

Давньоруська література мала перевагу над мусульманським Сходом і католицьким Заходом: вона розвивалась рідною мовою. На Заході, щоб бути письменником, треба було знати латинь, а на сході – арабську. Ці мови для багатьох людей були чужі. Тому українська література старша за німецьку, французьку та англійську.

Писемна література Київської Русі ХІ століття спиралася на 2 джерела: