Контрольні питання
Назвати методи одержання земельно-кадастрових даних.
Від чого залежить масштаб плану?
Розкрити суть радіолокаційного методу одержання інформації про земельні ресурси.
Назвати види обстежень, які забезпечують земельно-кадастрову інформацію.
Які обстеження відносять до спеціальних обстежень? Розкрити їх зміст.
У чому полягає суть статистичного спостереження?
Назвати форми статистичного спостереження.
Назвати види статистичного спостереження.
Навести приклади суцільного і несуцільного спостережень.
Назвати методи несуцільного спостереження.
У чому полягає метод основного масиву?
Розкрити суть вибіркового спостереження.
Розкрити суть монографічного спостереження.
Назвати основні способи статистичного спостереження.
Розкрити суть документального способу спостереження.
Що являє собою зведення статистичних даних?
У чому полягає групування статистичних даних?
Що показують абсолютні величини?
Що характеризують відносні величини?
Що виражають середні величини?
Як розрізняють середні величини?
Що характеризують мода і медіана?
Як визначається середнє квадратичне відхилення?
Що являють собою ряди динаміки?
Що називають індексами?
Як поділяються індекси залежно від періоду часу?
Назвати статистичні методи аналізу даних земельного кадастру.
Розкрити суть балансового статистичного методу.
Який метод застосовується при аналізі взаємозв`язків між різними ознаками?
Розкрити суть найбільш досконалого багатофакторного аналізу складних суспільних явищ.
Як поділяється земельно-кадастрова інформація?
Назвати основні картографічні матеріали.
Назвати основні текстові земельно-кадастрові документи.
Автоматизація ведення державного земельного кадастру
5.1. Необхідність створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
Аналіз відомостей про правовий, природний і господарський стан земель, які містить державний земельний кадастр, показує, що їх одержання, обробка й систематизація супроводжуються залученням великої кількості цифрових даних. Особливо відчутно зростає кількість таких даних при виконанні земельно-оціночних робіт, під час яких для складання шкал бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель математичній обробці підлягають масові статистичні дані про природні властивості ґрунтів та економічні показники використання земель.
Вперше широкого застосування автоматизована обробка земельно- кадастрових даних набула на початку 80-х років ХХст., коли в системі Інституту землеустрою УААН активно використовувалися електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) єдиної системи (ЄС) для розв’язку багатофакторних рівнянь регресії з метою визначення урожайності сільськогосподарських культур і затрат на їх вирощування на оцінюваних типах ґрунтів. При цьому в автоматизованому режимі проводилися обробка й аналіз вихідних даних для оцінки земель, зосереджених у спеціальних земельно-оціночних формулярах.
Практично у цей же період (80-90-ті роки) були започатковані роботи з автоматизації складання документів річної звітності про наявність і використання земель (земельний баланс) на районному, обласному і державному рівнях.
Для розв’язування вищеописаних задач на цьому етапі застосовувався комп’ютер у вигляді малогабаритної, настільного типу електронно-обчислювальної машини ЄС-1841. Це достатньо потужна і придатна для широкого використання машина, призначена для організації інженерних та інших розрахунків. Оперативна пам’ять ЕОМ ЄС-1841 складає 512-640 кБайт.