4 1. Методика створення і організація насінництва сорту

1.1. Коротко описати методи селекції залежно від конкретної культури (добір, гібридизація, поліплоїдія, мутагенез).

1.2. Зообразити схему селекційного процесу сорту (Схема 1.)

Розрахувати, яким має бути коефіцієнт розмноження конкретної культури для забезпечення посіву насінням наступного розсадника, залежно від свого варіанта (Табл.1).

Таблиця 1

Ланка селекційного процесу	Площа ділянки, м²	Норма висіву, мл.шт./га	Кількість насіння, з контрольного розсадника	К-сть зерен у колосі в попередньому розсаднику	Коефіцієнт розмно- ження
Контрольний розсадник	2	4,5		40

2. Гібридизація – один із головних способів створення популяцій для добору.

2.1. План гібридизації, обов’язково вказати характеристику вихідного матеріалу відносно показників донорських особливостей (залежно від конкретної теми курсової роботи). Трансгресії та новоутворення, які виникають при гібридизації (зообразити схематично), залежно від пар алельних генів.

Особливості проведення гібридизації з використанням реципрокного ефекту (зобразити схематично) відносно теми курсової роботи, вказати можливість використання кращої батьківської форми за даним напрямом у якості материнської, якщо ознака або властивість успадковується плазмогенно.

2.2. Розрахунок кількості кастрованих колосів залежно від об’ємів добору в F2 (Табл. 2).Техніка проведення гібридизації (залежно від свого варіанта).

Таблиця 2

Відомість проведених схрещувань

№ гібридної комбінації	Кількість насіння для посіву F2	Коефіцієнт розмноження	Зав’язалося насіння		Кількість кастрован-их квіток	Кількість кастрованих колосів
			шт.	%
	10000	50		60	20

2.3. Розрахунки потреби в насінні і площ розсадників (Табл. 3).

Таблиця 3

Потреба в насінні і площ розсадників залежно від свого варіанта

Ланка селекційного процесу	Потрібно висіяти сортів, шт.	Стандарт розміщують через	Довжина рядка, м	Площа ділянки, м²	Площа живлення, см	Стандарт займе ділянок, шт.	Облікова площа ділянок, м²	Ширина роздільних доріжок, м	Площа роздільних доріжок, м²	Кількість ярусів	Площа міжярусних доріжок, м²	Загальна площа м²	Кількість насіння, шт. на м²
Колекційний розсадник	140	20	1	1	5*20	7	147	0,5	74	5	132	353	100

Зообразити схематично розміщення номерів у колекційному розсаднику залежно від кількості ярусів, якщо колекцію розміщують смугами з шириною 1 м і довжиною 40-50 м.

6

2.4.Техніка сівби селекційних посівів.

Розрахунок норм висіву насіння з поправкою на схожість і чистоту в попередньому або конкурсному випробуваннях залежно від площі (Табл.4), розрахунок провести залежно від свого варіанта.

Таблиця 4

Розрахунок норм висіву

Маса 1000 зерен, г	Схожість, %	Чистота,%	Норма висіву, млн. на 1 га	Площа ділянки, м²	Норма висіву, г
35,6	95	98,01	6,0	25	574

3. Спостереження й оцінка в селекційному процесі.

3.1. Фенологічні спостереження та визначення вегетаційного періодів (залежно від завдань свого варіанта). Розрахунок провести за допомогою табл. А. (Таблицю А в курсові роботі не подавати).

Таблиця А

Обчислення тривалості вегетаційного і міжфазних періодів.

Число	Місяці												Число
	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
1	1	32	60	91	121	152	182	213	244	274	305	335	1
2	2	33	61	92	122	153	183	214	245	275	306	336	2
3	3	34	62	93	123	154	184	215	246	276	307	337	3
4	4	35	63	94	124	155	185	216	247	277	308	338	4
5	5	36	64	95	125	156	186	217	248	278	309	339	5
6	6	37	65	96	126	157	187	218	249	279	310	340	6
7	7	38	66	97	127	158	188	219	250	280	311	341	7
8	8	39	67	98	128	159	189	220	251	281	312	342	8
9	9	40	68	99	129	160	190	221	252	282	313	343	9
10	10	41	69	100	130	161	191	222	253	283	314	344	10
11	11	42	70	101	131	162	192	223	254	284	315	345	11
12	12	43	71	102	132	163	193	224	255	285	316	346	12
13	13	44	72	103	133	164	194	225	256	286	317	347	13
14	14	45	73	104	134	165	195	226	257	287	318	348	14
15	15	46	74	105	135	166	196	227	258	288	319	349	15
16	16	47	75	106	136	167	197	228	259	289	320	350	16
17	17	48	76	107	137	168	198	229	260	290	321	351	17
18	18	49	77	108	138	169	199	230	261	291	322	352	18
19	19	50	78	109	139	170	200	231	262	292	323	353	19
20	20	51	79	110	140	171	201	232	263	293	324	354	20
21	21	52	80	111	141	172	202	233	264	294	325	355	21
22	22	53	81	112	142	173	203	234	265	295	326	356	22
23	23	54	82	113	143	174	204	235	266	296	327	357	23
24	24	55	83	114	144	175	205	236	267	297	328	358	24
25	25	56	84	115	145	176	206	237	268	298	329	359	25
26	26	57	85	116	146	177	207	238	269	299	330	360	26
27	27	58	86	117	147	178	208	239	270	300	331	361	27
28	28	59	87	118	148	179	209	240	271	301	332	362	28
29	29	–	88	119	149	180	210	241	272	302	333	363	29
30	30	–	89	120	150	181	211	242	273	303	334	364	30
31	31	–	90	–	151	–	212	243	–	304	–	365	31

7

Відповідно до свого варіанта зробити висновок тривалості вегетаційного періоду сорту і віднести його до групи стиглості.

3.2. Методи оцінки зимостійкості (коротко перерахувати), дати визначення зимостійкості. Розрахувати зимостійкість за 5 бальною шкалою у озимих культур, відповідно до свого варіанта, використовуючи таблицю Б (Таблицю Б в курсові роботі не подавати). Дати оцінку стану посіву навесні.

Таблиця Б

Шкала оцінки зимостійкості

Стан посіву восени, бал	1,0	2,5	3,5	4,5
	1,5	1,8	2,5	3,5	5,0
	2,0	1,3	1,8	2,9	3,8	5,0
	2,5	0,8	1,3	2,4	3,0	3,7	5,0
	3,0	0,6	0,8	2,0	2,5	3,0	4,0	5,0
	3,5	0,4	0,6	1,7	2,2	2,6	3,4	4,2	5,0
	4,0	0,0	0,4	1,4	1,9	2,3	3,0	3,7	4,3	5,0
	4,5	0,0	0,0	1,2	1,7	2,1	2,7	3,3	3,9	4,4	5,0
	5,0	0,0	0,0	1,0	1,5	2,0	2,5	3,0	3,5	4,0	4,5	5,0
		0,0	0,5	1,0	1,5	2,0	2,5	3,0	3,5	4,0	4,5	5,0
	Стан посіву навесні, бал

3.3. Оцінка стійкості проти хвороб.

Провести оцінку стійкості рослин до хвороб за п’ятибальною шкалою. (0 – відсутність ураження, 5 – найбільш сильне ураження). Використати індекс хвороби для переведення у відсотки (100/б), де б – найвищий бал шкали, означає найбільший ступінь ураження. Провести оцінку стійкості проти хвороб відповідно до свого варіанта, за прикладом наведеним нижче. Охарактеризувати результати оцінки за ступенем ураження.

Таблиця 5

Результати оцінки
10 рослин	25	30	20	10	5	42%
0 балів	1	2	3	4	5

тобто (10*0)+(25*1)+(30*2)+(20*3)+(10*4)+(5*5) ;

100

8

3.4 Оцінка продуктивності: коротко охарактеризувати кожний з елементів структури врожаю. Вказати залежність кожного з елементів від фенотипічних особливостей та умов вирощування.

Вказати елементи структури врожаю даної культури за своїм варіантом:

• кількість колосків у колосі, шт.

• кількість зерен у колоску, шт.

• кількість зерен у колосі, шт.

• маса 1000 зерен, г.

• маса зерна в колосі, г.

• продуктивна кущистість, шт.

• продуктивних стебел на 1 м², шт.

Визначити урожайність:

У= (А*В)(С*Д*Е),

А – кількість зібраних рослин на одиниці площі; В – кількість продуктивних стебел на одній рослині; С – маса одного зерна; Д – кількість колосків у колосі; Е – кількість зерен у колоску.

4. Генетична і модифікаційна мінливість (норма реакції).

4.1 Методи статистичної обробки даних у селекційному процесі та сортовипробуванні.

Розрахувати основні статистичні показники кількісної мінливості відносно свого варіанта за прикладом, який наводиться нижче.

Основні статистичні показники кількісної мінливості:

N – загальна кількість об’єктів, взятих для дослідження;

n – об’єм вибірки;

х – числове значення ознаки;

Х min – мінімальне значення ознаки;

Х max – максимальне значення ознаки;

f – частота (кількість особин, які мають однакове значення даної ознаки);

Х _сер – середнє значення ознаки;

G ² – варіанса;

G – середнє квадратичне відхилення;

V – коефіцієнт варіації;

Sx – похибка вибіркової середньої.

Визначити показники кількісної мінливості, якщо кількість колосків у головному колосі (варіанти - х) - 17 18 19 20 21 22

Число рослин (частота - f) - 8 17 26 28 14 7

9

Таблиця 6

Розрахунок статистичних показників кількісної мінливості

К-сть колосків у колосі	К-сть колосів (частота)	Хf	Х-Хсер	(Х-Хсер)²	(Х-Хсер)²f
17	8	136	-2,4	5,76	46,08
18	17	306	-1,4	1,96	33,32
19	26	494	-0,Б	0,16	4,16
20	28	560	0,5	0,36	10,08
21	14	294	1,6	2,56	35,84
22	7	154	2,6	6,76	47,32
	n=∑f=100	∑хf=1944	-	∑ (Х-Хсер)²	f=176,80

Х сер= =19,4 – середнє арифметичне; G ²= =1,8 – варіанса;

G = =1,34 – середнє квадратичне відхилення;

V = – коефіцієнт варіації;

Sx= =±0,13

Дати характеристику коефіцієнта варіації за своїм розробленим варіантом відносно показників кількісної мінливості.

5. Параметри моделі майбутнього сорту

На основі районованих стандартів за своїм варіантом розробити модель сорту за сукупністю селекційно цінних ознак на перспективу (порівняння стандарту до майбутньої моделі, дані до таблиці 7).

У першій колонці наводиться перелік селекційних ознак, а в другій – їх параметри для кращого сорту певної зони. Дані щодо районованих сортів-стандартів можна взяти з Державного реєстру сортів рослин України, з опису сорту оригінатором.

10

Таблиця 7

Параметри моделі сорту (залежно від варіанта)

Ознака сорту	Параметр ознак за умов оптимальної агротехніки
	сорт-стандарт	модельний сорт
Врожайність, ц/га Структура врожаю в суцільному посіві кількість колосків у колосі, шт. кількість зерен у колоску, шт. кількість зерен у колосі, шт. маса 1000 зерен, г маса зерна з колоса, г продуктивних стебел на 1 м², шт. Ознаки рослин у суцільному посіві: співвідношення зерна і соломи висота стебла, см стійкість проти вилягання, бал стійкість проти обсипання Біологічні особливості рослин: тривалість вегетаційного періоду, діб тривалість вегетаційного періоду від колосіння до дозрівання, діб зимостійкість критична температура для вузла кущення, ºС Стійкість проти хвороб і шкідників: Якість урожаю: вміст білка в зерні, % вміст сирої клейковини в зерні, % натура зерна, г/л об’ємний вихід хліба, см³

6. Насінництво. Система і схема насінництва даної культури за своїм варіантом.

6.1. Методика розрахунку обсягу робіт і потреби в насінні у первинному насінництві (схема 1.). Розрахувати площі посіву і об’єми виробництва насіння залежно від потреби в еліті відповідно до свого варіанта, урожайності та виходу кондиційного насіння.

N – прогнозований обсяг реалізації насіння еліти, ц; S – площа посіву для виробництва насіння, га; P – норма висівання насіння, ц/га; t – продуктивність однієї родини, ц (у перерахунку); V – вихід насіння з одиниці площі, ц/га; Q – кількість родин (рослин); К – поправочний коефіцієнт.

Стр. фонд насіння первинних ланок – 100%, еліти – 25%.

11

Рис. 1. Схема проведення робіт у первинному насінництві

6.2. Розрахунок потреби в насінних фондах та площі насінних посівів

Визначення потреби в насінні і насінницьких площах для господарства (Таблиця 8) за своїм варіантом.

Розрахунки подати у вигляді таблиці:

Таблиця 8

Культура, сорт	Площа всіх товарно-сортових посівів	Норма висіву насін-ня, ц/га	Потрібно насіння, ц			Урожайність насінних посівів		Площа насінних посівів, га	Термін сортооновлення	Потреба в насінні еліти, або Р1, ц
			На товарно-сортові посіви	Страховий фонд 15-20%	Всього	Загальна	Кондиційного насіння
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

12

6.3. Заходи післязбиральної обробки зерна

Провести розрахунок потреби в складських приміщеннях для зберігання насіння залежно від свого варіанта. Дані подати у вигляді таблиці 9.

Таблиця 9

Розрахунок потреби в складських приміщеннях

Площа виробничих посівів, га	Норма висіву, ц/га	Об’ємна маса зерна, ц/м³	Висота насипу сухих зерен, м	Страховий фонд,%	Потреба в насінні, ц	Об’єм насіння, м³	Площа для зберігання, м²

7. Сортовий і насінний контроль.

Розрахунок сортової чистоти та вмісту домішок за результатами польової апробації даної культури.

Для зернових культур:

Сортова чистота – ;

Ураженість сажкою – ;

Сортова засміченість – ;

Засміченість посіву культурними рослинами і бур’янами –

,

де В – кількість стебел основного сорту; Г – стебел інших різновидностей і сортів, Є – стебел основної культури, уражених сажкою, К(Л) – стебел важковідокремлювальних культурних рослин; - важковідокремлювальних бур’янів.

7.1 Документи на сортові і посівні якості.