- •1.Предмет криміналістики.
- •2.Завдання криміналістики.
- •3.Криміналістика в системі наук.
- •4.Криміналістика і кримінальне право.
- •5.Криміналістика і кримінальний процес.
- •6.Криміналістика і кримінологія.
- •7.Криміналістика і логіка, психологія, судова медицина, бухгалтерський облік.
- •8.Криміналістика і оперативно-розшукова діяльність.
- •9.Система криміналістики.
- •10.Криміналістична техніка.
- •15.Системно-структурний підхід.
- •16.Роль логічних методів пізнання: індукції, дедукції, аналогії
- •17.Використання методу моделювання.
- •18.Система методів науки криміналістика.
- •19. Загальний метод науки «Криміналістика»
- •20. Загальнонаукові методи науки «Криміналістика»
- •21. Окремі, власне криміналістичні (спеціальні) методи
- •22. Критерії (принципи) допустимості застосування окремих, власне криміналістичних методів в кримінальному судочинстві
- •23. Поняття криміналістичної ідентифікації
- •24. Значення ідентифікації в судовій та слідчій практиці
- •25. Види криміналістичної ідентифікації
- •26. Об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •27. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації
- •28. Структура процесу ідентифікації. Поняття ідентифікаційних ознак і властивостей
- •29. Класифікація ідентифікаційних ознак
- •30. Суть ідентифікації за матеріально фіксованими відображеннями
- •31. Суть ідентифікації за ідеальними відображеннями, мисленими образами та уявленнями (слідами пам’яті)
- •32. Загальна методика ідентифікайної експертизи
- •33. Експертні ідентифікайні висновки та їх форми
- •34. Використання математичних методів і еом в ідентифікаційних дослідженнях
- •35. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа
- •36. Класифікація криміналістичних версій
- •37. Порядок побудови слідчих версій
- •38. Роль узагальнень для судово-слідчої практики, оперативно-розшукових даних та експертної практики для побудови слідчих версій
- •39. Основні правила та методи перевірки слідчих версій
- •40.Суб’єкти суспільства яких залучають до розкриття злочинів.
- •41.Форми участі громадськості у розслідуванні злочинів.
- •42.Умови залучення громадськості до участі в розслідуванні та розкритті злочинів.
- •43. Можливість і основні засади застосування технічних засобів при залученні громадськості.
- •44.Взаємодія слідчого й оперативно-розшукових органів у процесі розкриття та розслідування злочинів.
- •45.Основні тактичні положення взаємодії слідчого й оперативно-розшукових органів.
- •46.Особливості спільного планування розслідування.
- •47.Форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •48.Порядок відображення у процесуальних документах взаємодії слідчого з громадськими організаціями й органами дізнання.
- •49.Криміналістична техніка:поняття і задачі.
- •50.Джерела криміналістичної техніки.
- •51.Галузі криміналістичної техніки.
- •52.Роль криміналістичної техніки у попередженні злочинів.
- •53. Основні науково-технічні методи, які застосовуються в криміналістиці.
- •54.Основні технічні засоби, які використовуються в криміналістиці.
- •55.Оперативна техніка слідчого.
- •56.Науково-технічні методи й засоби, які використовуються у дослідженні речових доказів.
- •57.Мікроскопічні методи дослідження.
- •58.Вимірювальна техніка.
- •59.Суть і властивості уф-променів.
- •60.Суть і властивості іч-променів.
- •61.Суть і властивості рентгенівських променів.
- •62.Суть і властивості люмінесцентного аналізу.
- •63.Задачі, які вирішуються дослідженням з використанням радіоактивних ізотопів.
- •64.Суть спектрального і абсорбційного аналізу.
- •65. Використання кібернетичних методів.
- •66. Сучасні можливості використання запахових слідів.
- •67.Поняття судової фотографії.
- •68.Суб’єкти судової фотографії.
- •69.Види судової фотографії.
- •70.Судово-оперативна фотографія.
- •71.Методи судово-оперативної фотографії.
- •72.Поняття панорамного методу, його види.
- •73.Поняття вимірювального методу.
- •74.Поняття і суть репродукційного методу.
- •77. Поняття і суть орієнтуючої зйомки.
- •79. Поняття і суть вузлової зйомки.
- •80. Поняття і суть детальної зйомки.
- •83. Поняття і значення судово-дослідницької фотографії.
- •84. Поняття посилення яскравого контрасту.
- •85. Фотографічні методи зміни контрастів.
- •86. Поняття кольороподілу на кольоророзрізнення.
- •87. Суть фотозйомки у невидимих променях спектра.
- •88. Суть фотозйомки в ультрафіолетових променях.
- •89. Зйомка в ультрафіолетових променях.
- •90. Зйомка в інфрачервоних променях.
- •91. Зйомка в рентгенівських променях.
- •92. Поняття мікрофотографії, її задачі.
- •93. Поняття трасології та її наукові основи.
- •94. Поняття сліду в трасології і механізм в його утворенні.
- •95.Класифікація слідів.
- •96. Загальні правила виявлення, фіксації та вилучення слідів.
- •97. Будова шкіри на долоні руки, властивості й види папілярних візерунків.
- •98. Механізм утворення слідів
- •99. Способи і техніка фіксації слідів рук
- •100.Фізичні методи і засоби виявлення слідів рук
- •101.Хімічні методи і засоби виявлення слідів рук
- •102.Радіоактивні методи й засоби виявлення слідів рук
- •104.Види слідів ніг людини
- •106.Фотозйомка, вимірювання, опис слідів ніг.
- •107. Способи фіксації слідів ніг
- •108.Способи виготовлення зліпків на сипучих грунтах
- •109.Техніка виготовлення зліпків заливним способом
- •110.Способи виготовлення зліпків контакту взуття (на папері, фарбованих і полірованих поверхнях)
- •115. Механізм утворення слідів знарядь злому: слідів тиснення, ковзання, свердлення, розпилу, кочення.
- •116. Засоби і способи фіксації слідів знарядь злому.
- •121. Поняття слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини (губ, щік, підборіддя, носа, вушної раковини).
- •123. Загальний порядок призначення трасологічної експертизи (підготовка зразків і об’єктів дослідження).
- •124. Методика викладання трасо логічної експертизи.
- •126. Поняття судової балістики, її наукові основи.
- •128. Поняття вогнепальної зброї і її класифікація.
- •129. Поняття, класифікація та характеристика нарізної, гладкоствольної, нестандартної й атипічної зброї.
- •131. Механізм утворення слідів на кулях і снарядах.
- •132. Механізм утворення слідів на гільзах.
- •133. Поняття слідів пострілу та їх класифікація.
- •136. Призначення судово-балістичної експертизи. Підготовка матеріалів і формування питань експерту.
- •137. Не ідентифікуючі задачі, які вирішує судово-балістична експертиза.
- •138. Основи методики проведення судово-балістичного дослідження.
- •139. Поняття і види техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •140. Загальні правила обходження з документами – реч. Доказами.
- •142. Поняття підчистки і її ознаки.
- •143. Поняття травлення, змивання текстів та їх ознак.
- •144. Поняття дописки і вставки до тексту та їх ознаки.
- •148. Поняття технічної підробки підпису.
- •149. Ознаки технічної підробки підписів і способи їх виявлення.
- •150. Сучасні можливості технічної експертизи документів, порядок підготовки матеріалів до дослідження.
- •151. Підготовка спалених документів до експертизи, сучасні можливості їх експертного дослідження.
- •152.Поняття і види печаток і штампів
- •156. Друкарські машинки,їх класифікація і ознаки…
- •157.Огляд та попереднє дослідження машинописних текстів
- •161.Поняття почеркознавтва та його наукова основа.
- •162.Поняття навичок письма і закономірності його формування
- •164.Поняття письма і його види
- •165. Поняття почерку, його і його властивості.
- •166. Поняття ідентифікаційних ознак письма, їх класифікація
- •169.Поняття ознак почерку, його види
- •171.Поняття і види окремих ознак почерку
- •172.Ознаки змінення почерку і встановлення їх
- •171. Поняття і види окремих ознак почерку.
- •172. Ознаки змінення почерку і встановлення їх.
- •174. Поняття вільних зразків і порядок їх отримання.
- •175. Поняття експериментальних зразків і порядок їх отримання.
- •178. Питання, що вирішуються почеркознавчою експертизою.
- •179. Методика почеркознавчого дослідження письма.
- •180. Поняття авторознавчої експертизи і питання, що вирішуються нею.
- •182. Поняття і значення криміналістичної ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •183. Поняття ознак зовнішності і їх класифікація.
- •184. Анатомічні ознаки.
- •185. Поняття функціональних ознак зовнішності.
- •186. Поняття особливих прикмет зовнішності.
- •187. Поняття «словесного портрета» і методика його складання.
- •188. Розшук злочинця за словесним портретом.
- •189. Поняття суб'єктивних портретів.
- •191. Мальований суб'єктивний портрет
- •223. Логіко-інформаційна структура слідчої дії і тактичної комбінації в інформаційно-пізнавальній структурі слідчої дії повинні бути виділені наступні стадії:
- •228. Поняття, види і принципи тачних операцій.
- •229. Підготовка до проведення тактичних операцій.
- •230. Поняття тактичної комбінації.
- •231. Поняття планування розслідування злочинів.
- •232. Поняття організації розслідування злочинів.
- •233. Рівні та етапи планування розслідування.
- •234. Етапи планування окремих слідчих дій.
- •236. Планування за бригадним методом розслідування у багато епізодичних справах.237. Форми планування окремих слідчих дій.
- •238. Загальні положення тактики огляду місця події.
- •239. Учасники, етапи і об’єкти огляду.
- •240. Види слідчого огляду.
- •241. Методи слідчого огляду і дослідження обстановки – джерела доказової інформації.
- •242. Використання науково-технічних засобів у слідчому огляді.
- •243. Роль спеціалістів в слідчому огляді.
- •244. Поняття негативних обставин та їх роль для розпізнання інсценування злочинів.
- •245. Засоби та прийоми фіксації слідчого огляду.
- •246. Поняття слідчого експерименту та його криміналістичне значення.
- •247.Наукові основи слідчого експерименту та його загально-тактичні положення
- •248. Види слідчого експерименту:
- •249. Учасники слід.Експер. Роль спеціаліста.
- •250. Підготовка і тактика проведення слідчого експер.
- •251. Основні та додаткові засоби та способи фіксації результатів слідчого експер.
- •252. Оцінка результатів слідч.Експерем.
- •253. Поняття відтворення обстановки, обставин події.
- •254. Поняття перевірки показань на місці та їх відмінність від інших слідчих дій
- •255. Пізнавальна функція та психологічні основи тактики перевірки показань на місці
- •256. Тактичні прийоми перевірки показань на місці:
- •257. Технічні засоби та прийоми, використання їх для перевірки показань на місці
- •258.Поняття обшуку та виїмки, їх криміналіст. Значення
- •259. Психологічні положення та тактика проведення обшуку та виїмки
- •260. Види обшуку та виїмки. Підготовка до обшуку
- •261. Тактичні прийоми обшуку в приміщенні
- •262. Тактика обшуку особи
- •263. Тактичні прийоми обшуку на відкритій місцевості
- •264. Тактика виїмки. Виїмка поштово-телеграфної кореспонденції
- •265.Прийоми та засоби фіксації результатів обшуку та виїмки
- •266. Поняття допиту та його види
- •267. Психологічні властивості тактики допиту.
- •269. Тактичні прийоми допиту.
- •270. Тактичні прийоми надання допомоги допитуваному під час відтворювання забутого.
- •271. Психологічні прийоми впливу на допитуваного з метою одержання об’єктивної інформації.
- •272. Допит на очній ставці.
- •273. Допит неповнолітнього.
- •274. Технічні засоби та тактичні прийоми фіксації допиту.
- •276. Психологічні основи впізнання.
- •277. Підготовка до пред’явлення для впізнання людей та предметів.
- •278. Тактика пред’явлення для пізнання людей та предметів.
- •279. Тактика пред’явлення для пізнання ділянок місцевості, будівель.
- •280. Тактика пред’явлення для впізнання трупів та тварин.
- •281. Особливості тактики впізнання за фотовідбитками, відеофільмами.
- •282. Тактика впізнання за функціональними властивостями та ознаками.
- •283. Прийоми та технічні засоби для фіксації впізнання.
- •284. Поняття судової експертизи, її роль у розслідуванні злочинів.
- •285. Класифікація судових експертиз.
- •286.Організація та структура експертних установ в Україні
- •287.Підготовка до призначення та проведення експ
- •289.Підготовка матеріал для проведен експ.Визначен цілей і формул-ня завд.
- •294.Інф та наук-практ джерела крим-ної методики
- •297.Заг полож крим-ної методики
- •299.Прин-пи та можлив вик-ння сучасн методів пізнання для розкрит злоч минул років
- •303. Заг умови та порядок вибору напряму розслід
- •304. Поняття та роль методологічних основ напрямку розслідування
- •305. Особливості організування планування на окремих етапах розслідування
- •306. Поняття криміналістичної характеристики злочинів
- •307. Елементи криміналістичної характеристики злочинів
- •308. Співвідношення криміналістичної характеристики з кримінально-правовою, кримінологічною, адміністративно-правовою
- •309. Значення криміналістичної характеристики для методики розслідування окремих видів злочинів
- •310. Поняття розкриття та розслідування злочинів
- •311. Поняття розкриття злочинів по «гарячих» слідах
- •312. Розкриття як слідча діяльність та результат розслідування
- •313. Структура окремих методів розкриття злочинів по «гарячих» слідах
- •314. Поняття і задачі залучення громадськості до розслідування злочинів
- •315. Принципи використання та участі громадськості в розслідуванні
- •316. Форми використання громадськості в слідчих діях
- •317. Поняття і завдання профілактичної діяльності слідчого
- •318. Методи та засоби профілактичної діяльності слідчого
- •319. Форми профілактичної діяльності на різних етапах розслідування злочинів
- •320. Класифікація злочинів проти особи
- •321. Класифікація злочинів проти життя, здоров’я, волі і гідності особи
- •322. Криміналістична характеристика злочинів проти життя, здоров’я, волі і гідності особи
77. Поняття і суть орієнтуючої зйомки.
Орієнтуюча зйомка своїм завданням має фіксацію певного об'єкта або місця події разом із оточуючими його предметами, будівлями, місцевістю, тобто орієнтуючий знімок повинен містити зображення власне місця події на фоні оточуючих предметів чи місцевості.
Місце події слід фотографувати на фоні предметів, що можуть слугувати орієнтирами. Аби знімки були дійсно орієнтуючими, необхідно правильно вибрати напрямок і точку зйомки. Орієнтуюча зйомка провадиться звичайним або панорамним методом. Звичайна зйомка виконується ширококутовим або звичайним об'єктивом зі значної відстані.
У більшості випадків орієнтуючий знімок важко зробити на один кадр із невеличкої відстані. Для того щоб охопити місце події і прилеглу територію, використовують кругову або лінійну панораму.
78. Поняття і суть оглядової зйомки.
Оглядова зйомка застосовується для фіксації загального вигляду місця події без оточуючих предметів. Аби зафіксувати взаємне розташування найважливіших об'єктів, відобразити їх специфіку, зйомку провадять із різних боків. Важливою вимогою щодо оглядових знімків є повнота зображення місця, події.
Оглядовий знімок повинен бути зроблений із такої позиції, з якої можна було б із упевненістю розпізнати взаємне положення важливих об'єктів обстановки. Та частина простору, яка не може бути відтворена на зображенні з однієї позиції, є «сліпою зоною». Кожний поодинокий знімок має такі зони.
Особливістю оглядової зйомки є можливість фіксації тих самих предметів у кількох ракурсах. Якщо місце події має складну будову, вдаються до виготовлення кількох знімків, які доповнюють один одного, — оглядової серії. Така серія дозволяє скласти з отриманих знімків зображення деякого розгорнутого простору таким чином, що зображення на одному знімку є продовженням зображення на іншому. Оглядова серія може відноситися також до різних ізольованих один від одного об'єктів. У тісних приміщеннях зйомку проводять панорамним методом або з використанням ширококутних об'єктивів.
79. Поняття і суть вузлової зйомки.
Вузлова зйомка — це зйомка частин (вузлів) об'єкта. Вузол — це частина місця події, де виявлені сліди злочину. При такій зйомці великим планом фотографуються певні ділянки місця події, що мають важливе значення, та об'єкти, з якими були пов'язані дії злочинця. Так, у приміщенні, де вчинена крадіжка, це можуть бути зламані двері, пошкоджене вікно, розкриті сховища та ін. На місці вбивства об'єктом вузлової зйомки може бути труп зі слідами ушкоджень. Вузлову зйомку рекомендується виконувати масштабним способом. Наявність лінійного масштабу на фотозйомці дозволить визначити, наприклад, елементи ходи, відстань між слідами, знаряддя злому, а також розташування в загалі.
Кількість вузлів на місці події визначається слідчим і залежить від особливостей злочину та специфіки об'єктів на місці події.
80. Поняття і суть детальної зйомки.
Детальна зйомка — це зйомка окремих слідів, предметів, деталей обстановки місця події, її завжди провадять масштабним способом: великим планом із масштабною лінійкою. Детальній зйомці піддаються насамперед предмети і сліди, які не можуть бути вилучені з місця події, швидко змінюють свої властивості або мають небезпеку їх ушкодження. При виборі ракурсу зйомки виходять із завдань — виявлення найбільш важливих, типових особливостей, що стосуються форми, розмірів, взаємного розташування частин, структури, а також розкриття криміналістичного значення предмета чи сліду. Мікрооб’єкти та мікрочастинки фотографують, використовуючи великомасштабний або мікроскопічний метод. Якщо об’єкт знаходиться у важкодоступному місці використовують телеоб’єктиви.
81. Поняття макрофотозйомки і в яких цілях вона використовується. Макрофотографією називається зйомка дрібних об’єктів (кулі, штрихи букви, цифри, сліди підчистки, вставки, дописки у тексті). Вона здійснюється фотоапаратом із застосуванням видовжуючих кілець. Можливе збільшення – до 5 разів. Макрофотозйомка межує з детальною, адже, наприклад, куля або відбиток сліда папілярного узору – це деталь, як і вміст нігтьового ложа або волокон. Тому розмежовуються ці види зйомки тільки за ступенем збільшення.
82. Поняття кінозйомки та відеозапису. Вирішенню яких задач вони сприяють.
Кінозйомка та відеозапис – процеси фіксації динамічних властивостей об’єктів, подій, явищ, слідчих дій за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, а відеозапис – на магнітних носіях. Кіноплівка повинна бути відповідним чином оброблена і тільки після цього можна переглядати результати зйомки. Відеозапис же дозволяє безпосередньо після зйомки або вже під час неї спостерігати й контролювати процес фіксації.
Кінозйомка та відеозапис найчастіше застосовуються під час провадження слідчого експерименту, обшуку, огляду місця події, допиту та очної ставки, огляду трупа, пред’явлення для впізнання та перевірки показань на місці.
На даний час відеозапис знаходить широке застосування у судово-слідчій діяльності. Кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість використання кінозйомки і відеозапису при проведенні різних слідчих дій (ст. 852 КПК). Відеодокументи — це завжди носій певної інформації, джерело доказів за кримінальною справою.