- •Тематичний план (для заочної форми навчання)
- •Розділ I історія філософії як основа філософсько-методологічної культури
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та функції
- •Тема 2. Філософія стародавності
- •Тема 3. Філософія середньовіччя. Філософські ідеї в культурі київської русі.
- •Тема 4. Західноєвропейська філософія відродження
- •Тема 5. Західноєвропейська філософія нового часу та просвітництва
- •Тема 6. Німецька класична філософія.
- •Тема 7. Виникнення нових філософських вчень у XIX ст.
- •Тема 8. Сучасна світова філософія. Діалог філософських доктрин.
- •Завдання до семінарських занять
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні вказівки
- •Тематика контрольних робіт Методичні вказівки
- •Тема 1. Філософія, її походження та коло проблем
- •Список літератури
- •Тема 2. Філософська думка в стародавній індії
- •Список літератури
- •Тема 3. Філософські течії у стародавньому китаї
- •Список літератури
- •Тема 4. Антична філософія греції
- •Список літератури
- •Тема 5. Філософія сократа
- •Список літератури
- •Тема 6. Філософська думка платона
- •Список літератури
- •Тема 7. Філософська позиція арістотеля
- •Список літератури
- •Тема 8. Філософія середньовіччя
- •Список літератури
- •Тема 9. Філософія відродження
- •Список літератури
- •Тема 10. Західноєвропейська філософія нового часу
- •Список літератури
- •Тема 11. Філософія просвітництва
- •Список літератури
- •Тема 12. Кант – засновник німецької класичної філософії
- •Список літератури
- •Тема 13. Філософська система гегеля
- •Список літератури
- •Тема 14. Філософська позиція фейєрбаха
- •Список літератури
- •Тема 15. Філософія марксизму
- •Список літератури
- •Тема 16. Некласичні філософські вчення у хіх ст.
- •Список література
- •Тема 17. Ірраціоналізм філософії хх ст.
- •Список літератури
- •Тема 18. Становлення філософської думки в україні (х-XVIII ст.)
- •Список літератури
- •Тема 19. Філософська думка в україні (хіх-хх ст.)
- •Список літератури
- •Тема 20. Розвиток філософії в росії ( XV- XIX ст.)
- •Список літератури
- •Тема 21. Російська філософія (хіх – поч. Хх ст.)
- •Список літератури
- •Тема 22. Вчення про буття. Матерія, її основні атрибути
- •Список літератури
- •Тема 23. Проблема людської свідомості у філософії
- •Список літератури
- •Тема 24. Людина як феномен буття
- •Список літератури
- •Тема 25. Проблема пізнання в філософії
- •Список літератури
- •Тема 26. Специфіка наукового пізнання
- •Список літератури
- •Тема 27. Науково-технічний прогрес та науково-технічні революції в історії науки
- •Список літератури
- •Тема 28. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування
- •Список літератури
- •Тема 29. Суспільне виробництво людського життя
- •Список літератури
- •Тема 30. Культура і цивілізація
- •Список літератури
- •Питання до самоконтролю з курсу „філософія”
- •Список рекомендованої літератури основна література Підручники. Посібники. Конспекти лекцій
- •Словники
- •Додаткова література
Додаткова література
Бердяев Н.А. Самопознание / Н.А.Бердяев. – Х.: Фолио, 2002. – 621 с.
Гоч В.Л. Теорія причинності / В.Л.Гоч. – К.: Ника-Центр, 1999. – 302 с.
Кушерець В.І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій / В.І.Кушерець. – К.: Знання України, 2002. – 247 с.
Лешкевич Г.Г. Философия науки: традиции и новации: Учебное пособие / Г.Г.Лешкевич. – М.: ПРИОР, 2001. – 413 с.
Post-office: Образы времени – образы мира: Сб. науч. трудов. – Х.: Эксклюзив, 2002. – 168 с.
Шевцов А.А. Сущность человеческой жизни / СПб.: Тропа Троянова, 2003. – 604 с.
Методичні вказівки
Буття - це все існуюче, тобто весь світ, до якого належимо і ми. Головні сфери буття - природа, свідомість (дух), суспільство. Здавна в філософії поставала проблема єдності світу, його першооснови. Якщо світ уявляти як єдине ціле, то виникає питання про єдину для всього буття першооснову або субстанцію (від лат. substantia - те, що є основою).
Одною з першооснов в філософії вважають матерію. В сучасній науці виділяються такі форми матерії, як поле та речовина. Крім того весь світ поділяють на: мікросвіт, макросвіт, мегасвіт. У структурному плані матеріальний світ поділяється на неживу, живу природу та суспільство, які теж структуровані на окремі рівні, а саме: нежива природа - субмікроелементарний (поле), мікроелементарний (елементарні частки), ядерний (вільні ядра атомів), атомний, молекулярний, макроскопічний, зірковогалактичний, понадгалактичний; жива (органічна) природа: молекулярний, вірус, мікроорганізми, клітковий рівень, надклітковий рівень (організм), біологічні види; соціально-організований світ - людина, рід, плем'я, сім'я, соціальні групи (народність, нація, класи, колективи); ноосфера. Таким чином, матерія існує у різних формах і на різних структурно організованих рівнях.
При вивченні теми необхідно розібратися перш за все з тим, як філософія розглядає питання, що таке людина, яке місце має в світі. Особливість людського способу буття в його самотворчості, яке в суспільстві відображає всі види людської активності. Необхідно зосередити увагу на низці понять , які конкретизують сутністні аспекти поняття "людина": "індивід", "особа", "індивідуальність".
Властивостями людини виступають емоції, почуття, воля, розум. Емоції та почуття відображають суб'єктивний комплекс реакцій на дію внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на людину. Волю можна розглядати як потребу до вибору діяльності і внутрішнім зусиллям, що необхідні для її здійснення. Це специфічний акт, який не можна зводити до свідомості і діяльності. Акт волі, котрий є перш за все предметом самосвідомості, виникає з приводу чогось. Розум виступає як творча пізнавальна діяльність, яка розкриває суттєвість дійсності.
Актуальною проблемою для сучасної людини є проблема свободи, осягнення меж свого вибору. Необхідною стороною свободи є відповідальність як здатність людини передбачати наслідки своїх дій з урахуванням суспільних потреб.
Переважна більшість філософів, вчених вважає, що людина в принципі може пізнати себе і оточуючий світ. Але є такі вчення, які заперечують це. Так, наприклад, агностицизм (від грецьк. - непізнаний), найбільш відомими представниками якого є І.Кант і Д.Юм. Вони схиляються до думки, що людина не може пізнати сутність речей. Пом'якшеною формою такої концепції в історії пізнання виступає скептицизм.
Треба звернути увагу на такі основні поняття гносеології як об'єкт, суб'єкт, практика, істина, чуттєве, логічне, розсудок, розум, інтуіція.
Як відомо, предметом дискусій в історії філософії було питання про співвідношення чуттєвого і раціонального (розумового - в пізнанні). Істина полягає в єдності і взаємодоповненні цих двох компонентів пізнання. Поряд з почуттями, ірраціональними формами осягнення світу є уява, фантазія, інтуіція. Пізнання як єдність чуттєвого і раціонального тісно пов'язна з розумінням, яке є основним поняттям герменевтики.
Пізнання здійснюється у різних формах: побутово-практичній, ігровій, міфологічній, художній, філософській, релігійній, науковій.
Зважте на те, що одним з важливих питань теорії пізнання є питання істини. Класичне розуміння істини дав ще Арістотель: істина - це відповідність уявлень чи тверджень реальному стану речей. Основна ознака істини - її об'єктивність, тобто незалежність тих чи інших думок від суб'єкта за змістом. Істина може бути абсолютною (знання повністю відповідають об'єкту пізнання) чи відносною (неповне співпадання думки з об'єктом пізнання).
Саме процес пізнання дозволяє людині адаптуватись у світі, виступає важливим компонентом людської діяльності.