Питання 2 Порядок отримання вантажів від органів залізничного транспорту.

Основними нормативними документами, що регламен­тують відносини між залізничним транспортом, вантажовідправ­никами і вантажоотримувачами, є Статут залізниці, правила пере везень вантажів, інструкції і тарифи, затверджувані Міністерством транспорту України. Договори на перевезення вантажів залізницею з вантажовідправниками не укладаються, їх замінює залізнична накладна.

Перевезення вантажів залізничним транспортом класифіку­ються за швидкістю перевезення, обсягом відправки, видами спо­лучень.

Швидкості перевезення поділяються на вантажні, великі й пасажирські. Вантажною швидкістю у звичайних вагонах товарних поїздів перевозиться більшість товарів народного споживання. Для перевезень великою швидкістю беруться переважно швидкопсувні вантажі. Скорочення часу на доставлення вантажів пов'язане зі значним зростанням вартості послуг. Пасажирською швидкістю (у багажних вагонах пасажирських поїздів) перевозять невеликі партії товарів. Вартість таких перевезень найвища, що потребує еконо­мічного обгрунтування ефективності й доцільності їх застосування.

Залежно від обсягу відправки вантажі перевозять дрібними, контейнерними, малотоннажними, повагонними, груповими й маршрутними відправками. Дрібною вважається відправка масою від 20 кг до 10 т, для перевезення якої необхідно не більше ніж одна третина критого чотиривісного вагона. Малотоннажні — це відправки масою від 10 до 20 т і об'ємом не більше ніж половина чотиривісного -вагона. Повагонною називається відправка, коли для перевезення в партії товарів за єдиним супровідним докумен­том потрібен окремий вагон. Груповою вважається відправка за єдиним документом перевезення вантажів для кількох вагонів, але менше маршруту. Для маршрутних відправок вантаж подається у кількості, достатній для формування цілого залізничного ешелону.

За видами сполучень залізничні перевезення поділяються на місцеві, прямі, змішані, міжнародні.

Перевезення вантажів у межах однієї залізниці вважаються місцевими, двох — прямими. Перевезення за єдиним документом, виконувані залізницями з участю інших видів транспорту (авто­мобільного, річкового, морського, повітряного), називаються пря­мим змішаним сполученням. Якщо перевезення здійснюються залізницями двох і більше держав, вони називаються міжнарод­ними.

Для організації вантажних перевезень на станціях залізниць утворюються спеціальні служби — товарні контори, вантажні двори, товарні каси, до обов'язків яких входить оформлення і перевірка усіх документів перевезень, складених вантажовідправ­ником. Основним документом перевезення є залізнична накладна, після заповнення якої вантажовідправник повинен отримати дозвіл на завантаження і відправлення вантажів у встановлений товарною конторою термін. Накладна виписується на кожну відправку і разом із вантажем видається отримувачу на станції призначення.

Вантаж відправляється зі станції залізниці чи під'їзних колій вантажовідправника, для чого на відповідну вітку незагального користування подаються порожні вагони під завантаження.

Для перевезення вантажів використовуються криті вагони, на-піввагони, контейнерні платформи, ізотермічні і рефрижераторні вагони, цистерни. За підготування вантажу до перевезення несе відповідальність відправник.

Перед подачею вантажу до перевезення вантажовідправник запаковує товари у стандартну тару, наносить транспортне мар­кірування, за необхідності — спеціальні знаки та написи, які попереджають про спосіб поводження з вантажем під час транс­портування: «Не кантувати», «Обережно» тощо.

Залізниця вправі не приймати до перевезення вантажі, запако­вані з порушенням стандартів. Особливі вимоги ставляться до швидкопсувних продовольчих товарів, які повинні перевозитися в ізотермічних вагонах і супроводжуватися обов'язково сертифі­катами, посвідченнями якості товарів і ветеринарними посвід­ченнями (поряд із загальною залізничною накладною).

Перед завантаженням працівники складу-відправника переві­ряють справність поданого вагона. У випадку пошкоджень чи псування вантажів, що перевозяться у невідремонтованих вагонах, матеріальну відповідальність несе відправник.

Товари (в тому числі і швидкопсувні) завантажуються на під'їзних коліях власними силами і засобами відправника.

Вантажі, які завантажуються на станції залізниці, обробляються силами залізниці.

Правилами перевезень передбачено можливість укладання до­говорів на виконання вантажних робіт між вантажовідправниками (вантажоотримувачами) й залізницею. Згідно з договором перероб­ка вантажів силами залізниці оплачується за тарифами на транс­портно-експедиційні операції. Після закінчення завантаження вантажовідправник пломбує вагон. Якщо завантаження проводила залізниця, пломбує вагон вона.

Терміни доставки вантажів залежать від швидкості перевезення, виду відправки й інших факторів і встановлюються Міністерством транспорту України. В основу розрахунку покладено норми добо­вого пробігу вантажів, що перевозяться вантажною чи великою швидкістю. Крім того, Правилами перевезень передбачено час на оформлення, перевантаження, передачу вантажів автотранспорту, переадресування тощо.

Отримання вантажу має певний порядок. Про прибуття ванта­жу станція призначення повинна повідомити отримувача не пізні­ше ніж через 12 годин наступного дня. Отримувач висилає пред­ставника з дорученням на право приймання вантажів. У товарній конторі перевіряють правильність вираховування плати за перевезення, беруть додаткові оплати за зберігання вантажів понад установлені норми, вантажно-розвантажувальні та інші операції. Оформлення документів засвідчується штемпелем на зворотному боці накладної. Вантаж видається після надання вагарю оформле­ної накладної.

Прибулі вантажі безплатно зберігаються на станції призначення протягом одної доби, починаючи з 24 год після дня вивантаження.

За зберігання понад наведений термін береться плата, розміри якої залежать від характеру вантажу і виду відправки. Правилами перевезень встановлено максимальні терміни зберігання і вивозу вантажів. По закінченні максимальних термінів вивозу незапитані вантажі можуть бути передані іншій організації.

При прийманні вантажу отримувач перевіряє непошкодженість транспортних засобів, пломб, тари, упаковки, відповідність марку­вання і кількості місць даним, які вказано у супровідних документах.

Вантажі, що прибули у справних вагонах, без порушення пломб, приймаються з участю представника залізниці за масою, кількістю місць, якісним станом.

У випадку надходження звичайних вантажів у невідремонтованому вагоні, з пошкодженими пломбами, а також швидкопсувних з перевищенням термінів доставки за Правилами перевезень, чи порушенням режиму зберігання при перевезенні, представник станції призначення здає вантаж отримувачу за масою, кількістю місць і фактичним якісним станом.

Якщо при прийманні виявлено втрату, пошкодження, зни­ження якості вантажів, а також розбіжність фактичної кількості місць чи маси з даними супровідних документів, отримувач по­винен вимагати складання і видачі йому комерційного акта уста­новленої форми. Комерційний акт є підставою для подання пре­тензії залізниці і вантажовідправнику на відшкодування мате­ріальних збитків. Він підписується вагарем, завідуючим вантажним двором, начальником станції й вантажоотримувачем. Претензія подається управлінню залізниці станції призначення.

Для доведення заподіяної шкоди до претензії додають комер­ційний акт, розрахунок вартості завданих збитків тощо.

Залізниця відповідає за зберігання вантажів під час перевезення і терміни доставки, а також зобов'язана повністю відшкодувати отримувачу збитки, якщо не доведено, що вини залізниці немає.

У Статуті залізниці передбачено також заходи відповідальності вантажовідправників і вантажоотримувачів за порушення правил перевезень.

Так, матеріально відповідальним є отримувач, якщо псування і пошкодження вантажів виникли внаслідок несвоєчасного їх виве­зення, затримання вагонів на станції призначення.

Вантажовідправник відшкодовує залізниці збитки і виплачує штраф за пред'явлення забороненого до перевезення вантажу, за простій вагона понад встановлений час, за пошкодження рухомого складу тощо.

Отже, будь-які порушення Правил перевезень і термінів заван­таження, доставки і розвантаження товарів спричинюють мате­ріальну відповідальність у вигляді штрафів і відшкодування збит­ків. Для запобігання порушенням і стабілізації роботи залізничного транспорту розміри штрафних санкцій постійно підвищують.

Підприємства залізничного транспорту за виконані ними ро­боти (послуги) утримують з відправників і отримувачів вантажів плату за встановленими тарифами.

Тарифи диференційовані за родом вантажів, відстанню й швид­кістю перевезень. Розмір оплати залежить також від маси вантажу, що перевозиться, виду відправки (дрібні, контейнерні, повагонні) й рухомого складу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У чому полягають особливості перевезень вантажів повітряним транспортом?

2. Назвіть особливості перевезень вантажів водним транспортом.

3. Який порядок приймання вантажів від залізниці?

4. В яких випадках складається комерційний акт?