Зміни в системі цінностей споживачів

Ускладнення і прискорення ритму життя в більшості країн світу безпосередньо ведуть до переоцінки системи цінностей, що формується у споживачів, а в дальшо­му — до трансформації роздрібного торговельного середовища. Сьогодні головни­ми цінностями у сфері споживання є право на інформацію про товар; право аль­тернативного вибору товару; право на безпеку споживання і повернення до

традиційних цінностей.

Право на максимально повну і точну інформацію про товар повинно беззас­тережно забезпечуватися роздрібними торговцями. Вони функціонують як своєрід­ний завершальний фільтр для товарів, які внаслідок своїх фізико-хімічних властивос­тей можуть становити підвищену небезпеку для споживання. Незалежно від того, корисним чи шкідливим є конкретний товар, має він протипоказання і застереження щодо застосування, працівники роздрібної мережі повинні інформувати покупців про сам товар, принцип його влаштування й особливості використання не тільки за до­помогою заводського маркування, але й усно. Від ступеня інформованості покупця в першу чергу залежить безпека споживання продуктів і товарів, а правильно постав­лена в торговельному підприємстві комунікативно-інформаційна робота, крім того, є ще й методом привернення і розширення контингенту покупців, у більшості з яких рішення про здійснення купівлі визріває під зовнішнім впливом.

Право альтернативного вибору товару реалізується покупцями у процесі проти­дії різних соціальних груп суспільства, точки зору яких принципово розходяться. Справді, право вибору — це невід'ємна складова прав людини, і роздрібне торговельне середовище всіма способами намагається його забезпечити, розширюючи пропозицію, широту і глибину асортименту товарів і послуг. Щодо більшості звичайних товарів все зрозуміло — спільними діями всіх учасників товаропросування забезпечується видове, цінове, споживче і інше різноманіття асортименту товарів і послуг, що виносяться на ринок. Водночас певна частина товарів є шкідливою для здоров'я або не рекоменду­ється для широкого застосування. Перед суспільством завжди стоїть альтернатива ви­бору: розширювати чи ні знання й інформацію через засоби реклами про алкоголь, си­гарети, відеопродукцію з елементами порнографії, насильства тощо, обмежувати реалізацію таких товарів чи ні? Зрозуміло, що однозначної відповіді для всього суспі­льства добрати неможливо. Товаровиробників і роздрібних торговців, частину суспіль­ства не влаштовує обмеження їх права вибору, а тому вони пропонують зосереджувати свої зусилля на допомозі споживачам самостійно зробити правильний вибір, а не вда­ватися до безапеляційних адміністративних заборон і вказівок.

Право на безпеку споживання товарів і послуг гарантується сьогодні практично всіма державами світу. Воно фіксується відповідним законодавством про вимоги до якості харчових продуктів, медикаментів і косметичних товарів, законами про безпеку товарів широкого вжитку і їх упаковок, про захист прав споживачів та ін., основним лейтмотивом яких є всебічне убезпечення споживачів різних вікових категорій (особ­ливо дітей) від потенційної загрози життю і здоров'ю, якій може бути свідомо чи під­свідомо піддана людина в процесі споживання. Право на безпеку споживання — це справа не тільки товаровиробників і роздрібних торговців, до неї долучаються держав­ні і громадські органи, які регулярно проводять інспектування і контроль відповідності товарів, що є в реалізації, на предмет їх відповідності стандартам і технічним умовам. У будь-якому разі покупець, який придбав товар повинен мати абсолютні гарантії його безпеки і якості, а також право на заміну недоброякісних продуктів і речей.

Повернення до традиційних цінностей в основному зводиться до потреби бі­льшості людей купувати більшу кількість матеріальних благ за ту ж суму коштів. При цьому основна маса споживачів орієнтується на простий і практичний одяг, зручні і дешеві речі, економію затрат часу з метою використання звільненого часу для відпочинку, інтелектуального розвитку і проведення його в колі сім'ї. Ставлячи за мету придбання дешевших товарів, більша частина населення ігнорує широкові­домі, відповідно, і дорожчі торговельні марки, купуючи дешевші аналоги за систе­мою розпродажу, купонів і знижок. Напружений ритм ділового життя навертає членів суспільства до спокійного, переважно домашнього способу проведення ві­льного часу, що пояснюється в розвинених країнах поверненням до традиційних цінностей, зазвичай пізнім народженням дітей і дефіцитом вільного часу.

Логічно передбачити, що наведені демографічні, соціальні зміни, як і зміни в пріо­ритетах споживачів, будуть продовжувати розвиватись і ускладнюватися, що спричи­няє постійні динамічні зміни всередині роздрібного торговельного середовища — ди­намічної системи взаємозв'язків роздрібних торговців і покупців у процесі купівлі-продажу товарів і послуг. Для практики торговельного обслуговування це означає не­обхідність інтенсифікації зусиль комерційних суб'єктів споживчого ринку у відшукан­ні нових напрямів, форм і методів обслуговування за високого і стабільного його рівня.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які зміни відбуваються в соціальній структурі торгівлі в сучасних умовах?

2. Що таке функціональна структура торгівлі?

3. Чим різняться стара і нова функціональні моделі сфери обігу товарів та послуг?

4. Як можна оцінити систему торговельного обслуговування в регіонах?

5. Які фактори здійснюють сьогодні найпомітніший вплив на розвиток торговельного середовища?