- •Тема 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст План
- •Література
- •1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки
- •1.2. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки
- •1. 3. Структура міжнародної економіки
- •Національна економіка
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 2. Основи руху міжнародної економіки План
- •Література
- •2.1. Рух міжнародної економіки: форми, напрямки, чинники
- •2.2. Матеріальні основи розвитку міжнародної економіки
- •2.3. Соціально-економічні основи розвитку міжнародної економіки
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 3. Міжнародна торгівля План
- •Література
- •3.1. Теорії міжнародної торгівлі
- •3.2. Ціноутворення у міжнародній торгівлі
- •3.3. Наслідки міжнародної торгівлі
- •3.4. Напрямки та інструменти зовнішньоторговельної політики держави
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 4: Міжнародна міграція робочої сили План
- •Література
- •Сутність, фактори та види міжнародної міграції робочої сили
- •4.2. Наслідки міжнародної міграції робочої сили
- •4.3. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку праці
- •4.4. Україна в міжнародній міграції робочої сили
- •Сновні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 5: міжнародна міграція капіталу План
- •Література
- •Міжнародна міграція капіталу: сутність, чинники, форми
- •5.2. Рух підприємницького капіталу
- •5.2.1. Прямі іноземні інвестиції та їх регулювання
- •5.2.2. Портфельні інвестиції
- •5.3. Позичковий капітал у міжнародній економіці та проблема зовнішньоекономічної заборгованості
- •5.4. Міжнародний ринок кредитних й інвестиційних ресурсів та його структура
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 6. Міжнародні валютно-фінансові відносини План
- •Література
- •6.1. Міжнародна валютна система та її елементи
- •6.2. Еволюція міжнародної валютної системи
- •6.3. Валютний ринок та валютні операції
- •6.4. Платіжний баланс та валютна політика
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 7. Глобалізація економіки та економічна інтеграція План
- •Література
- •7.1. Глобалізація економіки як тенденція світового розвитку
- •7.2. Економічна інтеграція: сутність, напрями та наслідки
- •7.3. Інтеграція України до світового господарства
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
1. 3. Структура міжнародної економіки
Структуризація міжнародної економіки можлива за багатьма критеріями. Головні з них — рівень розвитку національної економіки; форми міжнародних економічних відносин і їх регулювання; регіональні інтеграційні угруповання.
1. Рівень розвитку національної економіки, визначається:
обсягом ВВП на душу населення;
ефективністю факторів виробництва;
станом наукових досліджень і наукових досягнень;
демографічною ситуацією, наявністю кваліфікованих кадрів;
рівнем доходів і рівнем споживання населення;
часткою та характером взаємодії економічних укладів, механізмів ринкового саморегулювання, державного й громадянського регулювання економіки;
станом інтегрованості національних економік у міжнародну економіку.
За рівнем розвитку національної економіки універсальним є поділ країн на розвинуті країни або промислово розвинуті країни, країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються (рис. 1.3).
Країни з розвинутою економікою, або промислово розвинуті країни, закріпили своє панівне становище в міжнародній економіці. До цієї групи належить більшість держав — членів Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР). Їх вирізняють високий рівень розвитку продуктивних сил, інформаційних технологій, інтенсивний тип відтворення економіки, зрілі відносини підприємництва і конкуренції, високі стандарти життя й добробуту.
Промислово розвинуті країни мають багато спільного в генетичному й функціональному аспектах.
По-перше, в соціально-економічному плані розвиток господарств цих країн базується на капіталістичному способі виробництва, і, незважаючи на еволюцію форм власності, її приватна форма була й залишається провідною.
По-друге, розвинуті країни характеризуються високим рівнем економічного розвитку. Реалізація визначальної мети виробництва в умовах конкуренції — отримання прибутку — спонукає до впровадження нової техніки та підвищення продуктивності праці, що у свою чергу веде до здешевлення продукції, розширення ринків збуту, стимулює зростання виробництва та економіки в цілому. Порівняння продуктивності праці у промислово розвинутих країнах та в країнах з перехідною економікою і в країнах, що розвиваються, вказує на величезне відставання двох останніх груп країн.
По-третє, соціально-економічну зрілість промислово розвинутих країн відображають кардинальні зміни соціальної структури суспільства порівняно з іншими групами країн, а саме: зростання чисельності та ролі середнього класу, підвищення якості людського капіталу, а також частки зайнятих інтелектуальною працею тощо.
Для розвинутих країн є характерними: розвинуте ринкове господарство; домінуюче становище в міжнародній економіці, яке дає змогу інтенсивно залучати в господарський обіг і власні, і чужі ресурси; зміщення центру ваги економічної діяльності у сферу послуг, функціонування переважно сервісної економіки; найбільша вичерпаність джерел і факторів індустріального розвитку; поступовий перехід до постринкової неоекономіки.
Економічна політика розвинутих країн справляє визначальний вплив на основні напрями науково-технічного розвитку і структурної перебудови, стан та динаміку міжнародної економіки.