Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра філософських та соціальних наук
|
ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою (пост. п. __ від «___» _________ 2012 р.) Ректор
___________________А.А. Мазаракі |
ЛОГІКА
ПРОГРАМА ТА
РОБОЧА ПРОГРАМА
освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр"
для студентів усіх напрямів підготовки
та професійних спрямувань денної форми навчання
Київ 2012
-
Автори:
С.О. Гудков, к. філос. н., доц., І.В. Войціцька, к.і.н.
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри філософських та соціальних наук «___» _________ 2012 р., протокол № ___ .
-
Рецензенти:
М.О. Шкепу, д. філос. н., проф.,
М.В. Ліпін, к. філос. н.
ЛОГІКА
ПРОГРАМА ТА РОБОЧА ПРОГРАМА
освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр"
для студентів усіх напрямів підготовки та професійних спрямувань
денної форми навчання
І. Мета, завдання та результати вивчення дисципліни (компетенції), її місце у навчальному процесі
Необхідність вивчення логіки студентами КНТЕУ зумовлена тим, що їх майбутня професійна діяльність пов’язана із сутнісними потребами та інтересами людей, що у свою чергу вимагає точності мислення. У сучасному інформаційному суспільстві будь-яка логічна помилка спричиняє серйозні негативні наслідки.
Логічне мислення може стати передумовою та однією з ознак входження наших фахівців до європейського соціокультурного простору, фактором їх професійного успіху і конкурентноздатності на ринку праці.
Мета викладання навчальної дисципліни – розвиток здатності мислення, вдосконалення гнучкості, ясності… формування у студентів логічного мислення як засобу наукового пізнання навколишнього світу та самого себе, регулювання інтелектуальної діяльності.
Завдання навчальної дисципліни:
надати студентам цілісне уявлення щодо формальних ознак правильного мислення, законів, яким воно підпорядковане;
розкрити логічні принципи, норми інтелектуальної діяльності, яким вона має відповідати;
показати структуру правильного мислення та його форми;
сформувати позитивне відношення до правильних міркувань, і негативне до неправильних.
Предметом дисципліни є закони і форми правильного мислення.
Основні соціально-особистісні, професійні компетенції можна визначити у тому, що повинні студенти знати:
історію становлення логіки як науки;
основні категорії логіки, її принципи та методи;
закони та формальні ознаки правильного мислення;
структуру логічного мислення;
правила і можливі помилки в ситуаціях доведення та спростування тощо.
Вміти:
використовувати поняття логіки, її закони у теоретичній та практичній діяльності;
логічно доводити власну точку зору;
грамотно вести дискусію, дебати, полеміку тощо;
проявляти толерантність в духовній комунікації,
досягати практичного ефекту у переконанні в чомусь опонента або бажаним чином коректувати його поведінку.
Місце в структурно-логічній схемі: вивчається після історії, психології; передує вивченню дисциплін з соціології, політології та етики бізнесу. Дисципліна розрахована на 54 години, 1,5 кредити за ЕСТS.
ІІ. Зміст дисципліни
Тема 1. Логіка як наука та її значення
Виникнення та головні етапи розвитку логіки. Поняття логіки як науки. Об’єктно-предметна сфера логіки як науки.
Формалізація як метод логіки. Місце логіки в системі сучасних наук. Логічна культура мислення особистості. Значення логічної культури в пізнанні і практичній діяльності людей.
Тема 2. Поняття
Поняття як форма мислення. Логічна структура поняття. Класифікація понять. Види понять за обсягом і змістом. Відношення між поняттями.
Логічні операції з поняттями. Логічні операції заперечення, обмеження та узагальнення понять. Логічні операції визначення. Правила їх застосування та типові помилки. Логічні операції заперечення, обмеження та узагальнення понять. Правила та структура розподілу понять.
Тема 3. Судження
Загальна характеристика судження та його структура. Класифікація суджень та відношення між ними. Прості судження та їх види. Логічні зв’язки між категоричними судженнями. Логічний квадрат.
Складні судження. Види складних суджень. Таблиця істинності та хибності складних суджень. Правила розподіленості термінів у судженнях.
Тема 4. Закони формальної логіки
Поняття «логічний закон». Загальна характеристика логічних законів. Основні закони логіки. Значення законів логіки для правильного мислення.
Закон тотожності, його зміст і значення. Можливі помилки при його застосуванні. Закон несуперечності. Його сутність та його вимоги. Закон виключеного третього: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при його порушенні. Значення закону достатньої підстави для правильності міркувань та специфіка його застосувань.
Тема 5. Умовивід
Поняття умовиводу. Класифікація умовиводів. Способи і правила побудови безпосередні умовиводів. Характеристика індуктивних умовиводів. Повна індукція та неповна індукція. Наукова індукція. Методи визначення причинно-наслідкових зв’язків.
Дедуктивний умовивід: поняття, основні види. Характеристика категоричного силогізму. Фігури, модуси і правила категоричного силогізму. Типові логічні помилки у категоричних силогізмах.
Складні і складноскорочені силогізми. Правила побудови складних і складноскорочених умовиводів. Умовні, розділові та умовно-розділові силогізми. Види та модуси умовних і розділових силогізмів.
Умовиводи за аналогією та їх види. Умови підвищення достовірності висновку.
Тема 6. Логічні основи доведення та спростування
Поняття гіпотези як форми мислення. Стадії побудови гіпотез. Правила побудови та доведення гіпотез.
Поняття доведення та його структура. Сутність та форми доведення. Логічні помилки в процесі доведення.
Поняття та способи спростування. Сутність та структура спростування. Логічні помилки в ситуації спростування та можливість їх уникнення.
III. Структура дисципліни та розподіл годин за темами
№ пор. |
Назва теми |
Кількість годин |
Форми контролю |
|||
Всього годин/ Кредит ів |
З них |
|||||
лекції |
семінарські заняття |
самостійна робота студентів |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Модуль І |
||||||
1 |
Логіка як наука та її значення |
6 |
2 |
2 |
2 |
О, ТЗ, ЛВ |
2 |
Поняття |
6 |
2 |
2 |
2 |
О, ТЗ, Т, ЛВ |
3 |
Судження |
8 |
2 |
2 |
4 |
О, РП, ЛВ |
|
Модульний контроль I |
2
|
Т |
|||
Модуль ІІ |
||||||
4 |
Закони формальної логіки |
8 |
2 |
2 |
4 |
О, ТЗ, Т |
5 |
Умовивід |
14 |
4 |
4 |
6 |
О, ТЗ, Т, ЛВ |
6 |
Логічні основи доведення та спростування.
|
8 |
2 |
2 |
4 |
О, ТЗ, Т, ЛВ |
|
Модульний контроль ІІ |
2
|
Т, ТЗ |
|||
|
Форма контролю |
Залік
- |
ККР |
|||
Разом |
54/1,5 |
14 |
14 |
22 |
|
|
Скорочення:
опитування - О;
тести - Т;
творче завдання - ТЗ;
логічні вправи – ЛВ;
комплексна контрольна робота - ККР.
IV. Тематика та зміст лекційних, семінарських занять, самостійної роботи студентів
Результати навчання |
Навчальна діяльність |
Робочий час студента |
Оцінювання у балах |
1 |
2 |
3 |
4 |
Мати уявлення щодо історії розвитку логіки як науки, вміти визначити її предмет та об’єкт, розуміти значення логіки в процесі пізнання та власної практичної діяльності. |
Тема 1: Логіка як наука та її значення. План лекції
План семінару
Завдання для самостійної роботи:
Література Основна: 1-6; 7; 9; 11-13; 18-23. Додаткова:5-6. |
6
2
2
2 |
0-5
0-5 |
Знати сутність, структуру, види та відношення між поняттями, вміти здійснювати різні операції з ними. |
Тема 2. Логічні операції з поняттями.
План лекції
План семінару
Завдання для самостійної роботи:
Література Основна: 7; 10; 15-19; 21-23. Додаткова: 1-7.
|
6
2
2
2 |
0-5
0-5 |
Знати визначення суджень, їх структуру та класифікацію, вміти використовувати логічний квадрат для визначення відношень між судженнями, визначати істинність та хибність складних суджень, а також розподіленість термінів у судженнях. |
Тема 3: Судження та відношення між ними.
План лекції
План семінару
Завдання для самостійної роботи:
Література Основна: 7; 9; 11-12; 15-18. Додаткова: 5.
|
8
2
2
4 |
0-5
0-5 |
Знати сутність законів формальної логіки, помилки, що можуть виникати при їх використанні, вміти правильно застосовувати логічні закони на практиці. |
Тема 4: Закони формальної логіки.
План лекції
План семінару
Завдання для самостійної роботи:
Література Основна: 11-19. Додаткова: 5.
|
8
2
2
4 |
0-5
0-5 |
Знати сутність, структуру та види умовиводів; вміти робити індуктивні і традуктивні умовиводи, визначати причинно-наслідкові зв’язки.
Знати сутність, структуру і види дедуктивних умовиводів, елементи категоричного силогізму; вміти будувати дедуктивні умовиводи, визначати фігури і модуси категоричного силогізму. |
Тема 5: Умовивід.
План лекції № 1
План семінару № 1
Завдання для самостійної роботи:
План лекції № 2
План семінару № 2
Завдання для самостійної роботи:
|
14
2
2
3
2
2
3 |
0-5
0-5
0-5
0-5 |
Знати сутність та види гіпотез; вміти будувати і перевіряти істинність гіпотез, застосовувати логіку доведення та спростування в практичній діяльності. |
Тема 6: Логічні основи доведення та спростування.
План лекції
План семінару
Завдання для самостійної роботи:
Література Основна: 8;, 15-16; 18-19. Додаткова: 7. |
8
2
2
4 |
0-5
0-5 |
V. Контроль та критерії оцінювання знань студентів
Згідно з діючою в університеті системою комплексної діагностики знань студентів, з метою стимулювання планомірної та систематичної навчальної роботи, оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного, модульного (тестування або контрольна робота) та підсумкового (іспит письмовий) контролів за 100-баловою шкалою.
Поточний контроль знань студентів включає оцінку за виступи та доповнення на семінарських заняттях; ведення словників; ведення опорного конспекту лекцій; розв’язання логічних вправ; експрес-тестування. Максимальна сума балів поточного контролю, яку може набрати студент – 70 балів.
ПЕРЕЛІК
навчальних робіт студентів та їх оцінка у балах для поточного контролю знань
Назва теми |
Кількість годин на тему |
Загальна кількість балів |
У тому числі |
І модульний контроль або участь у конференціях, олімпіадах, конкурсах |
ІІ модульний контроль або участь у конференціях, олімпіадах, конкурсах |
|||||||
Доповідь на семінарських заняттях або комп’ютерне тестування по темі |
Або |
|||||||||||
Доповнення виступу, суттєві запитання |
Експрес-контроль |
Ведення опорного конспекту |
Складання словника з основних термінів |
Розв’язання практичних завдань та логічних вправ |
Підготовка творчих завдань |
Конспект першоджерел |
||||||
Тема 1: Логіка як наука та її значення |
6 |
10 |
1-5 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
|
|
Тема 2: Поняття |
8 |
10 |
1-5 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
|
|
Тема 3: Судження |
8 |
10 |
1-5 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
|
|
Модульний контроль № 1 |
|
15 |
|
|||||||||
Тема 4: Закони логіки |
8 |
10 |
1-5 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
|
|
Тема 5: Умовивід |
14 |
20 |
1-10 |
1-4 |
1-4 |
1-4 |
1-4 |
1-4 |
1-4 |
1-4 |
|
|
Тема 6: Логічні основи доведення та спростування |
8 |
10 |
1-5 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
|
|
Модульний контроль № 2 |
|
15 |
||||||||||
Разом |
100 |
|||||||||||
Модульний контроль знань студентів здійснюється шляхом проведення аудиторних письмових контрольних робіт та письмового або комп'ютерного тестування.
I модульний контроль – 15 балів;
II модульний контроль – 15 балів;
У сумі за перший модуль студент може отримати 45 балів, за другий – 55 балів.
Максимальна сума балів, яку студент може отримати у разі успішного виконання письмових контрольних робіт або тестування складає 30 балів.
Критерії поточного та модульного оцінювання знань студентів
Усний виступ, самостійне письмове завдання |
Письмова контрольна робота (модульний контроль) |
Критерії оцінювання
|
5 |
13-15 |
У повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає під час усних виступів і письмових відповідей, глибоко та всебічно розкриває зміст теоретичних питань і практичних завдань, використовуючи при цьому обов'язкову та додаткову літературу. Правильно вирішив усі письмові завдання. |
4 |
9-12 |
Достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його викладає, під час усних виступів і письмових відповідей здебільшого розкриває зміст теоретичних питань і практичних завдань, використовуючи при цьому обов'язкову літературу. Однак при викладанні деяких питань не вистачає достатньої глибини та аргументації, при цьому допускаються окремі несуттєві неточності та незначні помилки. Правильно вирішив більшість тестових завдань. |
3 |
6-8 |
В цілому володіє навчальним матеріалом, викладає його основний зміст під час усних виступів та письмових відповідей, але без глибокого всебічного аналізу обґрунтування та аргументації, без використання необхідної літератури, допускаючи при цьому окремі суттєві неточності та помилки. Правильно вирішив половину тестових завдань. |
2 |
3-5 |
Не в повному обсязі володіє навчальним матеріалом. Фрагментарне, стисло (без аргументації та обґрунтування) викладає його під час усних виступів та письмових відповідей, поверхово розкриває зміст теоретичних питань і практичних завдань, допускаючи при цьому суттєві неточності, правильно вирішив лише меншість тестових завдань |
1 |
1-2 |
Частково володіє навчальним матеріалом, не в змозі викласти зміст більшості питань теми під час усних виступів і письмових відповідей, допускаючи при цьому суттєві помилки. Не вирішив більшість тестових завдань |
0 |
0 |
Не володіє навчальним матеріалом та не в змозі його викласти, не розуміє змісту теоретичних питань і практичних завдань. Не вирішив жодного завдання. |
Студент, який з різних обставин не отримав необхідної кількості балів з будь-якої теми, має можливість самостійно її підготувати і пройти індивідуальний поточний контроль знань з цієї теми у комп'ютерному класі протягом одного тижня після семінарського заняття.
Підсумковий контроль знань студентів означає поступове накопичення балів від одного поточного модульного контролю до іншого і в кінцевому рахунку отримання певного підсумкового балу.
За системою КНТЕУ |
За шкалою ЕСТS |
За національною системою |
Визначення |
90-100 |
А |
5 (відмінно) |
Повно та ґрунтовно засвоїв всі теми навчальної програми, вміє вільно та самостійно викласти зміст всіх питань навчальної дисципліни, розуміє її значення для своєї професійної підготовки, повністю виконав всі завдання поточного модульного контролю. Брав участь в олімпіадах, конкурсах, конференціях. |
82-89 |
В |
4 (дуже добре) |
Недостатньо повно та ґрунтовно засвоїв окремі питання навчальної програми. Вміє самостійно викласти зміст основних питань навчальної дисципліни, виконав всі завдання модульного поточного контролю виконав не повністю |
75-81 |
С |
4 (добре) |
Недостатньо повно та ґрунтовно засвоїв деякі теми навчальної програми, не вміє достатньо самостійно викласти зміст деяких питань навчальної дисципліни, окремі завдання модульного поточного контролю виконав не повністю |
69-74 |
D |
3 (задовільно) |
Засвоїв лише окремі теми навчальної програми. Не вміє вільно самостійно викласти зміст основних питань навчальної дисципліни, окремі завдання модульного контролю не виконав |
60-68 |
Е |
3 (достатньо) |
Засвоїв лише окремі питання навчальної програми. Не вміє достатньо самостійно викласти зміст навчальної дисципліни, виконав окремі завдання модульного контролю |
35-59 |
х |
2 (незадовільно) |
Не засвоїв більшості тем навчальної програми, не вміє викласти зміст більшості основних питань навчальної дисципліни, не виконав більшості завдань модульного контролю |
1-34 |
Р |
2 (незадовільно) |
Не засвоїв навчальної програми, не вміє викласти зміст навчальної дисципліни, не виконав модульного контролю |
Якщо протягом триместру студент набрав більше 60 балів і погоджується із поточним результатом, він може отримати залік автоматом у кількості балів, котрі отримав. У разі незадоволення підсумковим балом студент може складати залік для підвищення своєї оцінки, однак без врахування поточної успішності.
Якщо протягом триместру студент отримав менш ніж 60 балів, він повинен самостійно вивчити передбачені програмою теми, навчально-методичну літературу.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ
«ЛОГІКА»
НА ЗАЛІКУ
1. Виконання першого завдання потребує повної відповіді й оцінюється від 0 до 50 балів.
45-50 балів отримує студент, який правильно, повно та аргументовано розкрив основне теоретичне питання, продемонстрував вміння самостійно аналізувати матеріал, володіє логічною термінологією, викладає матеріал чітко і змістовно.
41-44 бали отримує студент, який достатньо повно розкрив суть питання, володіє логічною термінологією, але назвав не всі риси, ознаки або види явища, процесу, теорії, категорії, проблеми, не до кінця розкрив зміст понять, припустив деякі неточності, які не вплинули на їх правильне розуміння.
37-40 балів отримує студент, який загалом розкрив суть питання, дає відповідь аргументовано і в цілому правильно, володіє логічною термінологією, але назвав не всі теорії, функції, риси явища або процесу, допустив декілька помилок, які не вплинули на їх правильне розуміння.
34-36 балів отримує студент, який не до кінця розкрив основний зміст питання, деякі суттєві риси, явища, поняття, проблеми розкрив частково, припустив певні помилки та неточності, які свідчать про його неповне розуміння сутності питань. Студент достатньо не володіє логічною термінологією.
30-33 балів отримує студент, який частково розкрив зміст питання, не повністю визначив істотні аспекти питання: риси, функції, види, форми тощо, допустив деякі помилки принципового характеру.
0-29 балів отримує студент, який недостатньо розкрив зміст питання, не вміє його аналізувати, не може його послідовно та логічно викласти. Допустив суттєві помилки.
2. Друге завдання потребує короткої відповіді і оцінюється від 0 до 10 балів.
7-10 балів отримує студент, який повністю розкрив зміст питання, правильно розуміє його сутність, демонструє вміння та навички аналізу й самостійного мислення, знає визначення основних логічних понять, категорій та термінів.
4-6 балів отримує студент, який розкрив основний зміст питання, правильно розуміє його сутність, вміє аналізувати, володіє логічною термінологією, але в недостатній мірі.
2-3 бали отримує студент, який при розкритті основного змісту питання в цілому і правильно розуміє його сутність, але йому бракує аргументованості та вміння самостійно мислити.
0-1 балів отримує студент, що виявив незнання сутності питання та основних логічних понять.
3. Третє завдання складається з чотирьох логічних вправ і оцінюється від 0 до 40 балів в залежності від ступеня виконання кожної вправи.