4. Соціальна відповідальність менеджменту
Соціальна обумовленість менеджменту полягає в його зв’язках з суспільством. Вплив суспільства на менеджмент являє собою прямий зв’язок. Дія менеджменту на суспільство означає зворотній зв’язок.
Прямий зв’язок між суспільством і менеджментом виявляється в такому:
потреба в управлінській діяльності виникає не скрізь, а там, де спільна праця здійснюється у більш-менш значних масштабах, коли без узгодження дій різних виконавців неможливо виготовити той чи інший продукт, чи надати послугу.
Певні ланки суспільства висувають перед політичним або бізнесовим менеджментом конкретні вимоги, цілі , обмеження.
На певному етапі розвитку суспільства виникає наука менеджменту, без використання якої стає неможливим ефективне управління організаціями.
З членів суспільства на кожному етапі висуваються до керівництва політичною чи бізнесовою діяльністю певні особистості, лідери.
Зворотній зв’язок між менеджментом і суспільством полягає в тому, що управлінська діяльність підвищує продуктивність суспільства в цілому. При цьому менеджмент виконує такі три функції: економічну, соціальну та міжнародну.
Економічна функція менеджменту полягає в підвищенні ефективності виробництва за рахунок створення умов для подальшого успішного функціонування підприємства.
Соціальна функція полягає у зниженні рівня соціальної напруженості на підприємствах і в суспільстві в цілому.
Міжнародна функція пов’язана із зміцненням позиції організації та держави в цілому у міжнародному середовищі.
Менеджмент ділових та політичних організацій несе перед суспільством подвійну відповідальність: юридичну та соціальну.
Юридична відповідальність – додержання конкретних законів і норм регулювання, які визначають, що може , а чого не може робити організація.
Соціальна відповідальність – певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми.
Становлення менеджменту до соціальної відповідальності може бути різним: від сприятливого до ворожого. На рис. 4.1 наведена характеристика чотирьох стратегій організацій по відношенню до соціальної відповідальності.
Протидія |
Оборона |
Пристосування |
Сприйняття |
В ідхилення соціальної відповідальності |
О голошення боротьби з соціальною відповідальністю |
С прийняття соціальної відповідальності під тиском обставин |
П рояв ініціативи; створення позитивної моделі для промисловості |
н изький високий
Рис.4.1 Ступінь соціальної відповідальності
Слід враховувати наявність аргументів за і проти соціальної відповідальності (табл.4.1)
Таблиця 4.1
Аргументи за і проти соціальної відповідальності
ЗА |
ПРОТИ |
Сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи |
Порушення принципу максимізації прибутку |
Зміна потреб і очікувань широкої громадськості |
Додаткові витрати на соціальну відповідальність |
Залучення додаткових ресурсів для надання допомоги у розв’язанні соціальних проблем |
Недостатня звітність широкій громадськості |
Моральні зобов’язання щодо соціальної відповідальності |
Недостатня кваліфікація у розв’язанні соціальних проблем |
На сьогодні в усьому світі простежується тенденція до поширення сфери дії соціальної відповідальності організацій. При цьому, зазначимо, що соціальна відповідальність не зводиться лише до благодійних акцій. Благодійність – це разові акції допомоги окремим групам населення. Благодійність це найпростіша та найменш ефективна форма соціальної відповідальності, вона часто має спонтанний характер і більше розрахована на зовнішній ефект.
В сфері соціальної відповідальності кожна організація ретельно визначає напрями діяльності в цій сфері, оприлюднює свої наміри, створює відповідні управлінські підрозділи. Таким чином соціальна відповідальність становиться органічною складовою менеджменту організації.
Кітом Девісом в 1975 р. була розроблена Концепція корпоративної соціальної відповідальності.
С соціальна відповідальність виникає з суспільної влади. Органи влади мають створювати умови і показувати приклади соціальної відповідальності.
Бізнес має діяти як двостороння відкрита система: з одного боку, враховувати вплив суспільства, ринкові сигнали, а з іншого – бути відкритим у своїх операціях для громадськості.
Соціальні витрати мають бути ретельно обчислені й розглянуті з погляду правомірності їх віднесення до собівартості виготовлення того чи іншого продукту, надання послуг.
Соціальні витрати, що розподіляються за кожним продуктом, послугою, видом діяльності, в кінцевому підсумку оплачуються споживачем.
Організації, як і громадяни, залучаються до відповідальності за розв’язання поточних соціальних проблем, які перебувають за межами звичайних сфер їхньої діяльності.