Тема 20. Правоохоронні органи та адвокатура

$39. Поняття правоохоронних органів

Серед численних напрямів державної діяльності важливе місце посідає правоохоронна діяльність, спрямована на забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями, охорону та захист суверенітету, політичної системи, територіальної цілісності України, прав і законних інтересів громадян, державних і громадських організацій. Правоохоронні органи — це органи, наділені державою повноваженнями щодо охо­рони суспільних відносин, урегульованих правом. Правоохоронні органи можуть бути державними і недержавними. До державних правоохоронних органів належать прокуратура, органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки України, органи Міністерства юстиції України, органи охорони державного кордону, митні органи, органи податкової служби та ін. До недержавних правоохоронних органів належать адвокатура, недержавні охоронні, розшукові та інші установи.

Суди посідають особливе місце серед правоохоронних органів, оскільки судова діяльність є самостійною гілкою державної влади, всі ж інші правоохоронні органи належать до виконавчої влади або займають самостійне місце в державному механізмі.

Організація та діяльність правоохоронних органів регулюються Конституцією України, законами та іншими нормативними актами.

§90. Прокуратура України

Прокуратура України становить єдину централізовану систему державних органів, на яку покладаються функції підтримання дер­жавного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадян або держави в суді, а також нагляд за дотриманням законів. Організація, повноваження та порядок діяльності органів прокуратури визнача­ються Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. Цей Закон має п'ять розділів:

1. Загальні положення.

2. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури.

190

III. Прокурорський нагляд.

1. Загальний нагляд.

2. Нагляд за дотриманням законів органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю.

3. Участь прокурора в розгляді справ у судах.

4. Нагляд за дотриманням законів у місцях застосування заходів примусового характеру.

4. Кадри органів прокуратури.

5. Інші питання організації і діяльності органів прокуратури. Систему органів прокуратури складають: Генеральна

прокуратура України, прокуратура Автономної Республіки Крим, обласні, прокуратури міст Києва і Севастополя, міські, районні, районні в містах, міжрайонні та військові прокуратури. Очолює прокуратуру Генеральний прокурор України, який призначається на посаду Президентом, за згодою Верховної Ради, а звільняється з посади Президентом. Всі інші прокурори призначаються і звільняються Генеральним прокурором. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій та рухів, займатися підприємницькою діяльністю.

Законом України "Про прокуратуру" передбачено створення й інших спеціалізованих прокуратур. До них належать: спеціальні про­куратури; транспортні прокуратури; природоохоронні прокуратури; прокуратури з нагляду за додержанням законів у виправно-трудових установах та ін.

Важливе значення має забезпечення прокуратурою виявлення і розкриття злочинів, розгляду заяв і повідомлень про них. Прокуратура здійснює так званий загальний нагляд за дотриманням законів; проте прокуратура не втручається в господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. Прокурор може опротестовувати підзаконні нормативні акти, судові рішення і вироки тощо. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.

Конституцією України внесено зміни у визначення напрямів і обсягу діяльності прокуратури. Конституція покладає на прокуратуру:

• підтримання державного обвинувачення в суді;

• представництво інтересів громадянина або держави в суді;

• нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

191

• нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при інших заходах примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Підтримуючи обвинувачення в суді, прокурор привселюдно звинувачує підсудного та наполягає на застосуванні до нього справедливого покарання, допомагає суду у кваліфікованому вирішенні справи, привертає увагу до причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.