§103. Визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення громадянина померлим

Регулювання цивільних відносин передбачає участь у них фізичної особи (громадянина). Однак досить часто бувають ситуації, коли громадянин зникає і місце його перебування невідоме. Розшуки не дають позитивних наслідків. Між тим тривала відсутність громадянина на місці його постійного проживання робить правовідносини за його участю невизначеними, вимагає вжиття відповідних заходів. У таких випадках постає необхідність визнати громадянина безвісно відсутнім, а потім оголосити його померлим.

Визнання громадянина безвісно відсутнім провадиться лише за таких умов:

• на місці постійного проживання громадянин відсутній протягом року;

• про його місцезнаходження протягом цього самого строку на місці його постійного проживання нічого невідомо;

• вжиті заходи для встановлення місця перебування цього громадянина не дали результатів.

Визнання громадянина безвісно відсутнім здійснюється в судо­вому порядку за місцем його постійного проживання і тягне за собою такі правові наслідки:

• над його майном встановлюється опіка;

• з майна, належного безвісно відсутньому, видається утри­ мання громадянам, яких безвісно відсутній зобов'язаний за законом утримувати. За рахунок цього ж майна задоволь­ няється вимога зі сплати боргів за різними зобов'язаннями безвісно відсутнього;

• неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацез­ датні батьки, дружина, незалежно від віку і працездатності, якщо вона доглядає за дітьми безвісно відсутнього, що не досягни восьми років, вправі вимагати призначення їм пен­ сії у зв'язку з визнанням годувальника безвісно відсутнім;

• чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають права розірвати шлюб у спрощеному порядку через органи РАЦСу;

• припиняються зобов'язання, тісно пов'язані з особою безві­ сно відсутнього громадянина.

216

Оголошення людини померлою провадиться в судовому порядку за таких умов:

• громадянин відсутній у місці постійного проживання протягом трьох років;

• якщо протягом того ж строку на місці постійного проживання громадянина немає відомостей про місце його перебування;

• вжиті заходи для виявлення місцеперебування громадянина і одержання відомостей про нього не дали позитивних результатів.

Коли громадянин пропав безвісно за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку (аварія літака, обвал у горах та ін.), то трирічний строк скорочується до шести місяців. Громадянин, що пропав безвісно у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошений судом таким, що помер, не раніше як після закінчення двох років з дня припинення воєнних дій. Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду або день його гаданої загибелі.

Правові наслідки оголошення особи такою, що померла, прирів­нюються до правових наслідків, які настають у разі смерті (відкриття спадщини, припинення шлюбу та ін.). Спадкоємці особи, яка оголо­шена такою, що померла, не мають права відчужувати (продавати, дарувати, міняти) протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Якщо особа, яка була визна­на такою, що померла, з'явилася, то вона може зажадати від будь-кого повернення майна, що збереглося та безоплатно перейшло до нього.