1. Формування та правова основа Укр.Коз.Держ.(укд)
В сер. 17 ст. спалахнула НВВ під проводом Б.Хмельницького яка біла обумовлена всіма попередніми подіями, явищами і процесів на Укр. Землях. Ця війна була історичною необхідністю. Обєктивні фактори – проблема біда в тому що наша держава зникнути тому вона стала перед дилемою «або, або» зникнути або існувати.
Субєктивні фактори – тобто требе була особлива партія, стан, якась категорія населення яка відстоювала права і найшовся Б.Х який був в категорії шляхти тому його й обрали і шляхта була найбільш зацікавлена.
Селяни – хотіли свободу, землю. Міщани – вільно займатися ремеслом на торгівлею. Магнати – не були зацікавлені в війні, їм і без неї жилося добре. Потім магнати покатоличилися, ополячилися щоб завжди правити, та бути на вершині прийняли культуру.
Шляхта: з одного боку мала владу мала землю кріпаків. З іншого боку мала потерпати від польської шляхти. Вона хотіла розширення володінь, владу, державу вати, мати землю та кріпаків.
Одночасно з визволенням від гніту відбувається процес утворення нової держави. УКД створена у 1648 проіснувала до 1782. Переживши за цей час значну еволюцію. Яка визн. З одного боку природним вдосконаленням законодавчого виконавчої військової і судової влади, а з іншого боку процесом протилежним через договірні статті і ситуативно ліквідації спершу рівноправності а потім автономії рамках рос. Імперії. При цьому друге цілком залежало від рос. Уряду.
Правова баз нової держави була синтезом давньої укр.. право – звичаєве право.
Правових норм які діяли на тер. Укр.Зем. в Литов-Польську добу (литовський статут та Магдебурське право) і правовідносини Запорозької січі. На правову базу нової держ також вплив. Статті які укладав кожен новий гетьман з царським урядом, а також законодавство Росії бо від часів Петра 1 тричі в Укр. Скасовувалось гетьманство і запроваджувалися на томість не притаманні коз. Держ. Органи управління і суді. Після знищення полково-сотенного устрою на гетьманщині в 1782 – повністю впроваджено правову базу держави. Звичаєве право якому надавалося регулювання внутрішнього відносин, постало як козацьке право та утвердилося на Укр. Зем. Разом із формуванням Козацтва як стану та формув. Козацької ЗАпороз. Січі.
Існування ЗС як організованої бойової структури з держ. Ознаками та реєстрового козацтва яке акумулювало в собі укр.. політичну еліту уможливило не тільки вибух і розмах нац. визв. війни(НВВ) в сер. 18ст. але й утвор. УКД( Укр.. Коз. Держ)
В офіційних документах КД мала назву Мала Росія (Малоросія) потім взяла назву Гетьманщина.
Столицею Гетьманщини в різний час біли: Глухів, Чигирин, Батурин, Глухів.
2.Соціально економічні наслідки нвв.
Протягом всього існування, УКД пройшла значну еволюцію , що проявилась в усіх сферах суспіль. Життя.
Якщо в наслідок війни земля стала власністю держави і кожен житель міг взяти її стільки скільки міг обробити і скільки хотів. На правах (займанщини – без всякого документі)! То пізніше поступово земля концентрується в руках козацької старшини та шляхти а також церкви і монастирі. У 18 ст ще і Російських нащадків і урядовців.
Якщо в наслідок війни було ліквідовано кріпосництво то поступово через (послужництво) і часткове обмеження переходів селян, Гетьм. Поступово дійшла до нового закріпачення селян Указом Катерини 2 в 1783р.
Якщо в організації промислів і с/г спочатку набули розвитку ознаки капіталістичного господарства (вільнонаймана праця, хутори) То пізніше вони були зведені на нівець і Укр. Землі Гетьманщини і Запор. Січі включили в одну самодерж. Кріпосницьку систему Рос. Імпер.
Основні наслідки: Нова держава хар. Відсутністю правової дискримінації за національними озн. Не укр.. модність а сам е (рос. Переселенці, старовіри, втікача, білоруси, татарські полонені, євреї, греки, серби, волхи) ніяких правових обмежень не мали.