Тема 5. Розселення як територіальна категорія. Види, типи форми розселення

Короткий зміст.

В умовах сучасного розвитку територій усі утворення, особливо поселення, так чи інакше пов'язані між собою, це явище нині посилюється і сягає континентальних масштабів. Розселення – це процес і результат розміщення населення на території шляхом розвитку існуючих та формування нових населених місць, а також результат процесу роз­поділу населення на території, що характеризується кількістю, величиною і типом населених місць, особливостями їх взаємного розташування – опорний каркас розселення.

Розселення є "матеріалом" регіонального планування, а об'єктом діяльності у цій сфері – оптимальне розселення. Розглядаються види розселення - міське та сільське, його територіальні прояви – автономний та пов'язаний типи, централізована й децентралізована, концентрована й дискретна форми розселення.

Каркас розселення формується та описується такими узагальненими просторовими категоріями як ареали, напрямки, осі, вузли.

Системний підхід до розселення у регіональному плануванні проявляється у двох аспектах: розглядається система керована – розселення як об'єкт планування; та система керуюча – процес планування розселення. Їм притаманні такі класичні характеристики системи як цілісність, пов'язаність, ієрархічність тощо. За визначенням, система розселення – цілеспрямоване і регульоване розміщення населен­ня, яке формує територіально і функціонально єдині містобудівні утворення. Існують такі містобудівні поняття як групова система населених місць, агломерація, конурбація.

Контрольні запитання:

1. Які вам відомі види, типи та форми розселення і чим вони характерні?

2. Що таке міська агломерація?

3. Які ієрархічні види системного розселення?

4. Яке значення групових систем населених місць та як здійснюється їх формування у різних регіонах?

5. Як проявляється значення регіонального розселення, які існують напрямки перспективної організації населених місць?

Література:

1.с.12-18. 3.с.117-142. 4.с.12-13. 6.с.52-55. 7.с.79-90. 10.с.78-110. 20.с.96-125. 21.с.274-340. 22.

Тема 6. Архітектурно-розпланувальна організація території.

6.1. Загальні положення.

6.2. Організація виробничої сфери

Короткий зміст.

Планування є інструментом впровадження та управління змінами через територіальний підхід. Розпланувальна (просторова) організація території – взаємопов'язане розміщення матеріальних елементів середовища, яке забезпечує комплексне вирішення соціальних, економічних, екологічних завдань з урахуванням функ­ціональних, технічних та композиційно-художніх вимог. Одним із засобів розплану­вальної організації території є формування планувального каркасу, який включає природні та антропогенні елементи. Планувальний каркас має ієрархічні властивості та галузеві різновиди. Раціональне розміщення його функціональних елементів передбачає оптимальний режим їх взаємодії.

Основне завдання розпланувальної організації території полягає у координації інтересів та можливостей, досягненні спільних рішень, що рівномірно сприятливі для усіх галузей господарювання та для природного середовища. Одним з кінцевих результатів розпланувальних рішень регіонального планування є практичні рекомендації з перспективного вико-ристання території. У навчальному матеріалі розглядається розвиток концепцій та досвід формування регіональних архі-тектурно-планувальних структур, функціонально-плануваль-ні типи регіонів.

Виробнича сфера функціонування регіону часто є його фінансоутворюючою або містоутворюючою базою, – це промислове та сільськогосподарське виробництво, транспорт, зв'язок, фінанси. Система видів багатогалузевого промислового виробництва – це видобувні (гірничовидо-бувні) та переробні галузі (вугільні, рудні, будівельних та інших матеріалів, чорна та кольорова металургія, нафто-газовий комплекс, машино-, авіа- суднобудування, будів-ництво, хімічна, легка, харчова промисловість). Кожний вид промисловості створює свої умови планування території. Розміщення продуктивних сил та їх інфраструктур ґрунту-ється на задачах підвищення ефективності, важливими є чинники розділення праці, регіональної інтеграції господар-ства, територіальної комплексності виробництва, різноманіт-них зв'язків з невиробничими сферами, природними та трудовими ресурсами, територією.

Принципи розміщення промислового виробництва пов'язані з кооперацією підприємств, але обмеженням надмірної концентрації, наближенням до ресурсів (трудових, сировинних, технологічних), обґрунтованим природокорис-туванням, охороною природи, умов середовища. Перс пек-тивним є розвиток територіально-виробничих комплексів.

Галузі сільського господарства також утворюють досить різні територіальні умови: комплекси виробництва (зерно-вих, овочевих, фруктово-ягідних, технічних культур; тварин-ництва, птахівництва, бджільництва) та переробки продукції; водне господарство (риболовля та переробка продукції); лісове господарство (заготівля деревини, грибів, ягід та переробка на меблі, пиломатеріал, продукти харчування). Розміщення сільськогосподарських комплексів залежить від виду виробництва, ступеню пов'язаності його з природними умовами (порівняємо рільництво, виноградарство і механі-зоване тваринництво), і так само - принцип кооперації, укруп-нення й раціоналізація технічних баз, утворення аграрно-промислових комплексів. Специфічним видом освоєння є спеціальні території – військових комплексів, полігонів, виправних закладів, до них ставляться й специфічні вимоги.

Контрольні запитання:

1. У чому полягає подібність та відмінність розпланувальної структури регіонів – об'єктів регіонального планування з іншими об'єктами архітектурного та містобудівного проектування?

2. Які основні елементи розпланувальної структури регіону та засоби їх виділення?

3. Які основні етапи архітектурно-планувальної організації території?

4. Які вам відомі прийоми розпланувальної організації території та для яких різновидів регіонів вони застосовуються?

5. Які основні територіальні форми організації виробництва вам відомі і яке значення вони мають для районного планування?

Література:

3.с.81-116. 4.с.9-18, с.61-72, с.183-184. 7.с.104-157. 9. 10.с.112-162-182. 11. 21.с.219-273.