Додаток №8

17 марта 1950 г № 1174 сс/н	Заместителю Председателя СМ СССР Т. Берия Л.П.

После освобождения территории Украинской ССР от немецких захватчиков, по решению правительства СССР с 1944 года органами МВД и МГБ проводится выселение из Западных областей Украины в отдаленные районы страны членов семей “оуновцев” — украинских националистов, бандитов, а также бандпособников.

Направление на спецпоселение “оуновцев” производилось в 1944-1946 годах по решениям Особого Совещания при НКВД СССР сроком на 5 лет, а в 1947-1949 годах —по решениям Особого Совещания при МГБ СССР сроком на 8-10 лет и на бессрочное поселение.

По состоянию на 1.01.1949 г. всего на спецпоселении находится 112633 чел. членов семей активных “оуновцев”, из них выселенных в 1944-46 гг. сроком на 5 лет 24 730 чел., выселенных в 1947-49 гг. сроком на 8-10 лет и на бессрочное поселение 87 903 чел.

Некоторым из указанных лиц, выселенным в 1944-45 гг., срок поселения окончился в конце 1949 года или истекает в 1950 г.

Министерство внутренних дел СССР, исходя из нецелесообразности возвращения их к месту прежнего жительства и в целях укрепления режима в местах поселения членов семей “оуновцев”, считает необходимым:

—отменить сроки выселения членов семей украинских националистов, бандитов и бандпособников и установить, что они переселены в отдаленные районы СССР навечно и возвращению в места прежнего жительства не подлежат;

—распространить на этих лиц действие Указа Президиума Верховного Совета СССР от 28 ноября 1948 г. “Об уголовной ответственности за побег из мест обязательного и постоянного поселения лиц, выселенных в отдаленные районы Советского Союза в период Отечественной войны”. За самовольный выезд (побег) из мест обязательного поселения виновных привлекать к уголовной ответственности и определить меру наказания за это преступление 20 лет каторжных работ.

Проект постановления СМ прилагаю.

Министр внутренних дел Союза ССР С.Круглов.

Винниченко І. Україна 1920-1980-х: депортації, заслання, вислання — К. 1994 — С. 124-125.

Додаток 9

Карта №1 Карта України Й.-Б. Гоманна (Нюрнберг, 1716р.)

Карта №2 Забруднення України цезієм137 станом на 1 січня 1998 р.

Карта №3 Карта-схема розподілу середніх (по району) доз опромінення щитовидної залози дітей та підлітків України в 1986 р.

Карта №4 Маршрути нових російських газопроводів в обхід території України

Лінки

...пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить! Євангеліє від св. Iвана 8:31-32

Михайло Грушевський. Історія України-Руси

Михайло Грушевський. Ілюстрована історія України

Орест Субтельний. Історія України

Дмитро Дорошенко. Нарис історії України

Олена Апанович. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі

Тарас Шевченко.       Стоїть в селі Суботові

Тарас Шевченко.       Розрита могила

Тарас Шевченко.       Великий льох

Олена Апанович. Українсько-Російський договір 1654 року. Міфи і реальність ...для відродження історичної істини потрібно відтворити правдиву картину історії договору 1654 р., передумов і процедури його укладання, розкрити його державно-політичний характер і юридичну природу, а також показати наслідки договору в історії України. Укладаючи договір у 1654 р., Україна була незалежною самостійною державою. Московська держава та її спадкоємниця — Російська імперія, порушуючи, ламаючи і знищуючи договір, перетворили Україну на об'єкт колоніального пограбування.

Сергій Грабовський. Що принесла Україні Переяславська рада? ... ця брошура є спробою, так би мовити, "стереоскопічного" погляду із сучасності на події Козацької доби: з одного боку, йдеться про реконструкцію подій, які привели до Національно-визвольної революції середини XVII століття (званої ще Національно-визвольною війною, Визвольною війною Хмельниччиною тощо) та поточних історичних наслідків так званого "возз'єднання України з Росією", з іншого боку — про оцінку наслідків Переяславської ради під оглядом поточної історії того ж XVII століття та наступних етапів розвитку України.

Іван Дзюба.  Інтернаціоналізм чи русифікація (1968)

І.В. Діяк. Україна-Росія (Історія та сучасність): Київ.2001 – 400с. (огляд книги)

І.В. Діяк. Українське відродження або нова русифікація

І.В. Діяк. П’ята колона в Україні: загроза державності

Іван Дзюба. Україна-Росія: протистояння чи діалог культур?

Россия — Украина: история взаимоотношений. Москва, 1997 (збірка статей)

Євген Гуцало. Ментальність орди Знову посилено реанімується поняття так званого «євроазійського простору» — наче якоїсь метафізичної підвалини і російського етносу, і російської державності... «Євроазійський простір» у потрактуванні його апологетів — це, на мою думку, філософія орди і «географічний факт» (П. Чаадаєв) таки орди, яка нині перебуває й завтра хоче перебувати ордою.

Павло Штепа. Московство ...немає й дотепер справжньої історії справжньої Московщини, себто такої, яка подає не лише перебіг історичних подій, а й ті незримі духовні сили, що їх спричинювали. Навіть жертви московського загарбництва українці та поляки не подали нам такої історії ...Доки не матимемо справжньої історії справжньої Московщини, доки не знищимо московські МІФИ, не зірвемо облудні личини — доти Московщина перемагатиме навіть сильніші за себе держави й народи.

Омелян Нестайко. Великі міфи імперії. Втеча від власної ідентичності. Ми простежили історію виникнення російського народу за офіційною історичною літературою. Не обминули народної культури, побуту, релігії, антропології і навіть генетичних особливостей. Завдяки цим даним вимальовується образ народу, основу якого склали фіно-угорські племена, якими оволодів і остаточно зцементував мізерний прошарок завойовників із Русі, підсилений місцевим елементом. У свою чергу, він потрапив під переможний вплив Золотої Орди, від якої навчався великого мистецтва імперської політики ...

Владимир Белинский. Страна Моксель. Роман-исследование Российская Империя свято оберегала свою историческую мифологию, отчего истина в чистом, неискаженном виде редко присутствовала в повествовании державных платных историков. Она всегда была завуалирована, изначально искажена и запрятана в словесную патриотическую упаковку.

Михайло Лукінюк. Обережно: міфи! Тривалий період перебування нашої країни у складі Російської імперії призвів до брутальної фальсифікації історії українського народу за допомогою впровадження у суспільну свідомість численних історичних міфів, витворених імперськими ідеологами. Широко використовуючи роботи як відомих учених минулих століть, так і сучасних дослідників, а також документи й архівні матеріали, автор дослідження показує справжню суть і пропагандистську спрямованість імперських історичних міфів, які докорінно перекручують історію України.

о. Юрій Мицик, д. і. н., проф. (Київ). То хто ж фальсифікує історію?

В. Січинський. Чужинці про Україну

Михайло Драгоманів. Пропащий час. Українці під московським царством (1654-1876)

Роберт Конквест. Жнива скорботи Терор голодом супроводжувався руйнуванням українського культурного й релігійного життя та масовим винищенням української інтелігенції. Здоровий глузд не дозволяє бачити у цьому подвійному ударі щось випадкове

Володимир Сергійчук. Як нас морили голодом

Об итогах Всероссийской переписи населения 2002 года Госкомстат России докладывает окончательные итоги Всероссийской переписи населения 2002 года. Изменение численности населения наиболее многочисленных национальностей характеризуется следующими данными. Украинцы -- 4,3 млн. человек или 3,0% от общей численности населения в 1989 году, 2,94 млн. или 2,0% от общей численности населения в 2002 году. Владеют русским языком 142,6 млн. человек (98%), украинским -- (1,8 млн. человек, или 1,2%).

Острів Тузла Ми будуємо дамбу, тому що це наша територiя. I ми що хочемо, те i робимо на нашiй територiї. (Вадим Густов, член комiтету РФ з питань спiвдружностi СНД )

Артур Губар. "Кривава п'ятниця" в Маріуполі, або злочин без кари 30 квітня 1999 року, під час освячення Хреста на місці побудови кафедрального храму Київського Патріархату у місті Маріуполі Донецької області на Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, членів делегації, які його супроводжували, та віруючих, що зібралися на цю урочисту подію, було вчинено збройний напад. Група нелюдів, озброєних металевими прутами, кийками та хімічними засобами, здійснила нечувану наругу над вірними єдиної національної Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату, які відправляли святочний молебен. ...Безумовно, що за цими кримінальними діями стояли псевдоцерковні кола Московської Патріархії.

Алексий II — агент КГБ по кличке "Дроздов"? За период сотрудничества с органами КГБ "Дроздов" зарекомендовал себя с положительной стороны, в явках аккуратен, энергичный, общительный... К выполнению наших заданий относится с желанием и уже представил ряд заслуживающих внимания материалов, по которым проводится документация преступной деятельности члена правления Йыхвинской православной церкви..

Ногінський конфлікт

Александр Литвиненко, Юрий Фельштинский. ФСБ взрывает Россию 18 ноября 1994 года в Москве на железнодорожном мосту через реку Яуза произошел взрыв. ...На месте взрыва нашли разорванный в клочья труп самого подрывника, капитана Андрея Щеленкова, сотрудника нефтяной компании "Ланако". Щеленков подорвался на собственной бомбе, когда прилаживал ее на мосту. Только благодаря этой оплошности исполнителя теракта стало известно о непосредственных организаторах взрыва. Дело в том, что руководителем фирмы "Ланако", давшим названию фирмы первые две буквы своей фамилии, был 35летний уроженец Грозного Максим Юрьевич Лазовский, являвшийся особо ценным агентом Управления ФСБ (УФСБ) по Москве и Московской области и имеющий в уголовной среде клички Макс и Хромой. Забегая вперед, отметим, что абсолютно все работники фирмы "Ланако" были штатными или внештатными сотрудниками контрразведывательных органов России.

Александр Литвиненко. Лубянская Преступная Группировка Если эта книга дойдет до российского читателя сегодня, то она сможет изменить ход событий в стране. Если же не дойдет... то по крайней мере наши потомки смогут узнать, как получилось, что сумерки, которые мы наивно приняли за рассвет, на самом деле оказались началом долгой холодной ночи. (Александр Гольдфарб в предисловии к книге А. Литвиненко "ЛПГ")