Тема 6. Аналіз майна підприємства

1. Значення й методи аналізу майна підприємства.

2. Аналіз динаміки складу і структури загального капіталу ( майна підприємства)

3. Класифікація та порядок розрахунку і методи оцінки показників, що характеризують стан використання майна підприємства.

4. Основні напрями поліпшення використання майна підприємства та оптимізації джерел їх формування.

Література Лахтінова Л.А. с. 200 – 210

Ізмайлова К.В. с. 73 – 82

Мец В.О. с.76 – 81

1. У фінансово-аналітичній роботі набув поширення термін „активи підприємства”. Що це таке? Активи підприємства – це все те, що має вартість, належить підприємству і відображається в активі бухгалтерського балансу. В активі балансу відображається інформація про розміщення капіталу, про вкладення його в конкретне майно, матеріальні цінності, готову продукцію, про залишки вільної готівки.

В активі балансу статті капіталу розміщені залежно від ступеня їх ліквідності (швидкості перетворення їх на готівку). За цією оцінкою розрізняють іммобілізовані активи (статті І розділу активу балансу), мобільні активи (статті ІІ і ІІІ розділів активу балансу).

Отже, іммобілізовані активи – це основний капітал, мобільні активи – оборотній капітал.

Оборотний капітал може знаходитись у сфері виробництва (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) та у сфері обігу (готова продукція, засоби у розрахунках, готівка в касі, на розрахунковому рахунку), тобто оборотний капітал може функціонувати в грошовій та матеріальній формах.

Розміщення засобів підприємства має велике значення у фінансовій діяльності і підвищенні її ефективності. Від того, які асигнування вкладені в основні та оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і в сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підприємства.

Користувачі фінансових звітів підприємств і фірм використовують самі різноманітні методи фінансового аналізу для прийняття управлінських рішень, які спрямовуються на збільшення прибутку, виявлення причин збитковості.

При аналізі майна підприємства застосовують горизонтальний (часовий) аналіз, вертикальний (структурний) аналіз, тендовий аналіз, аналіз відносних показників (коефіцієнтів, індексів, процентів) та інші методи, методика застосування яких більш широко висвітлена в темі 1.

2. Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладання фінансових ресурсів в активи, тому для його оцінки необхідно перш за все вивчити структуру майна і джерела його утворення, причини зміни складових майна і джерел.

Аналіз проводиться в такій послідовності:

За даними балансу (форма 1) вивчається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу (валюта балансу) і сума джерел утворення цього майна (підсумок пасиву балансу)).

Далі визначається відхилення по кожному виду майна і джерелах його утворення, для чого порівнюються дані на кінець звітного періоду з його початком.

Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел їх утворення.

Детальний аналіз цього питання дозволяє встановити , до якої межі можна розрахувати на власні кошти, скільки потрібно взяти позики, а також, на скільки ефективно використовуються кошти – власні та позичені. Це дозволить менеджеру вирішити, чи надійні джерела одержання коштів і що слід зробити, щоб в перспективі забезпечити грошові надходження, на скільки напрямки відповідають стратегії підприємства з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації. Модель і етапи аналізу складу і структури майна можуть бути такими:

Перший етап: загальна оцінка стану майна підприємства та його складових частин.

Аналіз структури майна підприємства дає можливість порівняти питому вагу окремих складових майна і зробити висновки щодо змін структури.

Таблиця 6.1.

Загальна оцінка стану майна.

Статті активу	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Модифікація за звітний період
Усього майна (сума балансу) в тому числі: Необоротні активи (І р АБ) в % до майна Оборотні активи (ІІ р АБ) в % до майна (коефіцієнт мобільності) Запаси в % до оборотних активах Грошові кошти та їх еквіваленти в % до оборотних активів

Таблиця 6.2

Аналіз структури майна

Показник	Абсолютна величина, тис.грн.		Питома вага, %		Відхилення( +; - )
	На поч. року	На кін. року	На поч. року	На кін. року	В тис.грн	% Питомої ваги
1.Всього майна в тому числі: 1.1. Необоротні активи 1.2. Оборотні активи 1.2.1. Запаси 1.2.2.Дебіторська заборгованість 1.2.3. Грошові кошти та їх еквіваленти

Якщо відбувається збільшення питомої ваги необоротних активів в майні і одночасно відбувається збільшення капіталовкладень і вкладень в обладнання це свідчить, що підприємство вкладає кошти в нерухомість, що в умовах інфляції є виправданим.

Якщо ж виробничі запаси збільшуються, то це може розглядатися як явище, що з одного боку, згубно позначиться на фінансовому стані підприємства, оскільки заморожуються кошти, які б могли бути задіяними в обороті, але з іншого боку (при дефіциті сировини і високих темпах зростання ціни), створення запасів є доцільним.

Якщо велика питома вага дебіторської заборгованості у складі майна, то це говорить про неефективність заморожування коштів.

Другий етап: аналізу майна –аналіз виробничого потенціалу, до якого відносяться основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво.

Ці статті також складають реальні активи, що характеризують виробничу потужність підприємства. Виробничий потенціал підприємства аналізується шляхом визначення питомої ваги затрат у цьому показнику.

Таблиця 6.3

Аналіз модифікації виробничого потенціалу підприємства

№п/п	Показники	На поч. звіт. періоду		На кін. звіт. періоду		Відхилення
		тис, грн.	%	тис, грн.	%	тис, грн.	%
1	Основні засоби
2	Виробничі запаси
3	Незавершене виробництво
4	Виробничий потенціал (п1+п2+п3)
	в % до майна (п4:АБ*100)

Збільшення виробничого потенціалу підприємства завжди сприяє збільшенню і розширенню обсягів виробничої діяльності.

3.Третій етап аналізу майна підприємства - розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану підприємства.

Основні показники майнового стану підприємства, методика їх розрахунку та аналізу такі:

5. Частка активної частини основних засобів у загальній їх сумі визначають відношенням вартості активної частини основних засобів до загальної суми основних засобів. До активної частини відносять рухомий склад основних засобів. Для визначення цього показника використовують дані форми 5 ІІ розділ «Основні засоби». Зростання цього показника в динаміці розглядається як позитивне явище для підприємства.

6. Коефіцієнт зносу основних засобів визначають за формою 1 «Баланс» як відношення суми зносу до балансової вартості основних засобів за первісною вартістю. Збільшення коефіцієнту зносу є ознакою погіршення стану матеріально-технічної бази підприємства.

7. Коефіцієнт відновлення визначають за формою 5 розділ ІІ відношенням балансової вартості основних засобів, що надійшли за період звіту до балансової вартості основних засобів на кінець періоду. Цей коефіцієнт показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів складають нові основні засоби. Зростання його розглядають як позитивне явище.

8. Коефіцієнт вибуття визначають за формою 5 відношення балансової вартості основних засобів, що вибули за цей період до балансової вартості основних засобів на початок періоду. Він показує, яка частина основних засобів з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибуло через знос та з інших причин.

Четвертим етапом в характеристиці змін у майновому становищі підприємства є аналіз складу і динаміки мобільних (оборотних) коштів. Для цього порівнюються дані балансу на кінець звітного періоду з початком і визначають зміни, що відбулися в складі оборотних коштів в цілому, а після цього – в розрізі окремих статей оборотних коштів. Причинами зміни оборотних коштів можуть бути:

Причини збільшення оборотних коштів є:

а) збільшення прибутку (після сплати податку)

б) зростання амортизаційних відрахувань

в) збільшення заборгованості по кредитах та позиках

г) збільшення зобов’язань по кредиторській заборгованості

Причини зменшення оборотних коштів є:

а) збільшення капіталовкладень

б) збільшення довгострокових фінансових вкладень

в) зменшення кредиторської заборгованості.

За даними балансу необхідно порівняти розмір відхилення іммобілізованих активів (необоротні активи) з оборотними коштами. Якщо темпи приросту необоротних активів вищі, ніж мобілізованих (оборотних) коштів, то це означає, що на підприємстві існує тенденція до прискорення оборотності всієї сукупності коштів підприємства.

Далі необхідно проаналізувати складові мобілізованих активів. Якщо в складі цих коштів значну частину складають довгострокові фінансові вкладення в інші підприємства, то виробничий потенціал даного підприємства знижуватиметься.

Таблиця 6.4

Аналіз джерел коштів, які вкладенні у майно підприємства

№	Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Модифікація за звітний період
1	Усього майна (ПБ)
2	В тому числі власний капітал у % до майна
2.1.	Наявність власних оборотних коштів у % до власного капіталу
3	Позичені кошти
	у % до майна
3.1.	Довгострокові зобов’язання
3.2.	Короткострокові позики
3.3.	Кредиторська заборгованість у % до позичених коштів

Отже, проаналізувавши склад, структуру майна підприємства і джерел їх утворення, можна зробити висновок, що для вивчення цього питання застосовується модель економічного аналізу, сутність якої зводиться до наступного:

а) визначення структури майна і джерел його формування в загальній вартості майна на початок і кінець року

б) порівняння даних на кінець звітного періоду з даними на початок, визначення відхилень

в) вивчення причин відхилень складу і структури майна і джерел його набуття, і в першу чергу тих, що негативно позначаються на фінансовому стані підприємства

г) доведення до відома керівництва підприємства інформації, яка вимагає прийняття управлінських рішень, спрямованих на усунення причин, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

4. Аналіз використання майна передбачає, також, і розрахунок показників ефективного використання майна підприємства, основними з яких є :

- рентабельність активів (майна) – визначають відношенням суми прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства (форма 2 код 190) до середньої величини активів, виражена у відсотках. Цей показник показує скільки прибутку одержує підприємство з кожнї гривні, вкладеного в активи

- рентабельність власного капіталу визначають відношенням чистого прибутку (форма 2 код 220) до суми власного капіталу (форма 1 код 380), виражене у відсотках. Цей показник показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу

- рентабельність виробничих фондів – відношення чистого прибутку (форма 2 рядок 220) до виробничих фондів (форма 1 р. 030+100+120), виражене у відсотках. Показує, скільки припадає чистого прибутку на одиницю вартості виробничих фондів.

- рентабельність реалізованої продукції – відношення прибутку від реалізації (форма 2 р. 050+070+080) до суми виручки (форма 2 р.035), показує, скільки припадає прибутку від реалізації продукції на одиницю виручки.

- рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності (форма 2 р.100*100 / р.035)

- коефіцієнт реінвестування визначають відношенням реінвестованого прибутку (форма 1 збільшення по р.340+350) до чистого прибутку (форма 2 р.220)

- коефіцієнт стійкості економічного зростання визначають відношенням реінвестованого прибутку (форма 1 збільшення по р. 340+350 до власного капіталу (форма 1 р.380))

- період окупності капіталу визначають відношенням власної суми майна (форма 1 р.280) до чистого прибутку (форма 2 р. 220) (позитивним є зменшення цього показника)

- період окупності власного капіталу визначають відношенням власного капіталу (форма 1 р.380) до чистого прибутку (форма 2 р. 220) (позитивним є зменшення цього показника)

Отже, ефективне використання майна підприємства в повній мірі залежить від величини прибутку. Основними шляхами підвищення ефективного використання майна є зростання прибутковості підприємства за рахунок збільшення обсягів виробництва та продажу, зниження собівартості продукції, підвищення якості продукції, що вплине на підвищення ціни, організація маркетингової служби, тощо.