- •Тема 1. Значення й основи фінансового аналізу
- •Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1
- •Загальні положення
- •Мета фінансової звітності
- •Склад та елементи фінансової звітності
- •Звітний період
- •Якісні характеристики фінансової звітності
- •Принципи підготовки фінансової звітності
- •Розкриття інформації у фінансовій звітності
- •Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс» Загальні положення
- •Визнання статей балансу
- •Зміст статей балансу
- •Оцінка та розкриття статей балансу
- •Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати» Загальні положення
- •Визначення доходів і витрат
- •Визначення прибутку (збитку) за звітний період
- •Елементи операційних витрат
- •Розрахунок показників прибутковості акцій
- •Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 «Звіт про рух грошових коштів» Загальні положення
- •Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 5 «Звіт про власний капітал» Загальні положення
- •Зміст статей звіту про власний капітал
- •Розкриття інформації в примітках до фінансових звітів
- •Тема 3. Показники та оцінка фінансового стану підприємства
- •Аналіз оборотності обігових коштів за звітний період Радошинський карєроуправління
- •Тема 5. Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків
- •Вид діяльності
- •Тема 6. Аналіз майна підприємства
- •Тема 7. Аналіз капіталу підприємства
- •Визначення та аналіз виробничого лівериджу
- •Аналіз фінансового лівериджу
- •Тема 8 Аналіз ліквідності підприємства
- •Аналіз ліквідності балансу
- •Аналіз ліквідності пп “Волинь”
- •Розрахунок індексу ліквідності
- •Тема 9. Аналіз платоспроможності підприємства
- •Грошова платоспроможність
- •Вивчення валюти балансу:
- •Вивчення структури активів і пасивів балансу:
- •Вивчення фінансових результатів діяльності підприємства і використання прибутку.
- •Тема 10 Аналіз інвестиційної діяльності підприємства
- •Розрахунок рентабельності інвестицій
- •Тема 11. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства.
Тема 11. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства.
Для узагальнення показників, які характеризують фінансовий стан необхідно оцінити тенденції з різних сторін і зробити висновки про їх зростання (зниження), а також накреслити шляхи, які б забезпечили покращення стану справ.
Показниками доброго фінансового стану є стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних грошових коштів на розрахункових рахунках.
Незадовільний фінансовий стан характеризують такі показники:
неефективне розміщення коштів;
нестача власних оборотних коштів;
велика сума дебіторської заборгованості;
заборгованість по позиках;
негативні тенденції у виробництві.
До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники прибутковості і рентабельності. Велике значення має аналіз структури доходів та взаємозв’язку прибутку з факторами, що на нього впливають.
Фактори, що впливають на прибуток:
кількість (обсяг) реалізації, продукції в тоннах, центнерах, штуках і т.д.;
ціна реалізації одиниці продукції, грн. за т., ц., шт. і т.д.;
собі вартість реалізованої продукції, грн. за т., ц., шт. і т.д.
Модель прибутку від реалізації має вигляд:
П = К*(Ц –С)
Для визначення розміру впливу окремих факторів на прибуток роблять ланцюгові підстановки:
Ко * (Цо – Со)
К1 * (Цо – Со) П (К),
К1 * (Ц1 – Со) П (Ц),
К1 * (Ц1 – С1) П (С),
де П (К) - відхилення прибутку за рахунок зміни кількості реалізації;
П (Ц) - відхилення прибутку за рахунок зміни ціни реалізації;
П (С) - відхилення прибутку за рахунок зміни собівартості реалізованої продукції.
П = П1 – По = П (К) + П (Ц) + П (С).
Розрахунки впливу факторів на виконання плану прибутку можна провести і способом абсолютних різниць. Приріст суми прибутку за рахунок зміни:
обсягу реалізації продукції: = * (Цо – Со);
ціни реалізації: (Ц) = К1 * Ц;
собівартості реалізованої продукції: (С) + К1 * С.
Одночасно з аналізом прибутковості для оцінки фінансового стану аналізують рівень рентабельності. На підприємствах не державної форми власності для акціонерів або засновників велике значення має рентабельність їхніх пайових внесків, тому для обчислення рентабельності цих підприємств використовують такі показники:
рентабельність граничного рівня валового прибутку - розраховують відношенням валового прибутку до суму виручки від реалізації продукції, виражене у відсотках;
критичний показник рентабельності - визначається відношенням суму виручки від реалізації продукції за мінусом змінних витрат до чистого прибутку, що залишився в розпорядження підприємства після сплати всіх податків, виражене у відсотках;
для акціонерних товариств велике значення має рентабельність акціонерного капіталу яку визначають відношенням суму прибутку до суму акціонерного капіталу, виражене у відсотках;
рентабельність інвестицій - визначається відношенням суми прибутку до суми інвестованого капіталу, виражене у відсотках;
рентабельність активів - визначають відношенням валового, балансового або чистого прибутку до валюти балансу, виражене у відсотках.
Вище перераховані показники визначають і аналізують в динаміці, порівнюють виконання плану, зростання їх свідчить про покращення фінансового стану підприємства.
Аналіз впливу факторів на рентабельність, дає можливість побачити негативні і позитивні сторони роботи підприємства і розробити заходи спрямованні на покращення фінансового стану.
Оцінка фінансового стану підприємства передбачає визначення і аналіз показників ділової активності.
Показниками ділової активності є:
виручка від реалізації продукції;
балансовий прибуток;
продуктивність праці – визначають відношенням виручки від реалізації продукції до середньоспискової чисельності працівників;
фондовіддача – визначається відношенням виручки від продажу продукції до середньорічної суму основних фондів;
оборотні кошти в розрахунках (в обороті) – визначають відношенням виручки від реалізації продукції до середньої дебіторської заборгованості;
оборотність коштів в розрахунках – визначається діленням кількості днів за аналізований період (360, 180, 90, 30) на п.5;
оборотність виробничих запасів – визначають діленням затрат на виробництво продукції (собівартість) на середньорічну суму виробничих запасів;
оборотність виробничих запасів у днях – визначають діленням кількості днів за період, що аналізують (360, 180, 90, 30) на п. 7;
оборотність кредиторської заборгованості у днях – визначається так: середню кредиторську заборгованість множать на 360 днів і ділять на затрати на виробництво продукції;
тривалість операційно циклу – визначається п.6 плюс п.8;
тривалість фінансового циклу – визначається п.10 мінус п.9;
коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості – визначається відношенням середньої дебіторської заборгованості до виручки від реалізації продукції;
оборотність власного капіталу – визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої суми власного капіталу;
оборотність основного капіталу – визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої суми балансу;
коефіцієнт стійкості економічного зростання - визначається так: чистий прибуток мінус дивіденди, що виплачуються акціонерам ділять на середню суму власного капіталу.
Вище перераховані показники характеризують оперативну, поточну роботу підприємства. В доповнення до цих показників при аналізі ділової активності користуються такими якісними критеріями:
широта збуту продукції;
наявність продукції, яка експортується;
репутація підприємства, яка проявляється в популярності клієнтів, що користуються послугами даного підприємства.
Крім цього, характеризують ділову активність і кількісними показниками:
виконання плану за основними показниками;
виробництво продукції;
реалізація продукції;
собівартість продукції;
прибутки;
рівень рентабельності;
фондовіддача;
продуктивність праці.
У таблиці 10.1 наведені розрахунки показників ділової активності аналізованого підприємства за 2005—2006 роки.
Табл. 10.2
Показники ділової активностіРадошинський карєроуправління»,тис.грн.
№ |
Показники |
2005 рік |
2006 рік |
Відхилення (+, -) |
1 |
Обертання основного капіталу |
1,27 |
1,57 |
0,3 |
2 |
Загальне обертання капіталу |
1,36 |
1,66 |
0,3 |
3 |
Обертання дебіторської заборгованості |
0,11 |
0,11 |
- |
4 |
Обертання кредиторської заборгованості |
14,54 |
15,28 |
0,74 |
5 |
Обертання власного капіталу |
1,36 |
1,66 |
0,3 |
6 |
Фондовіддача необоротніх активів |
1,68 |
2,09 |
0,41 |
Виходячи із даних таблиці 10.2 можна зробити висновок ,що показники ділової активності у 2006 році збільшилися це можна побачити виходячи з даних таблиці тому що обертання власного капіталу зросла на 0,3,обертання дебіторської заборгованості не змінилася,обертання кредиторської заборгованості зросла на 0,74,а фондовіддача необоротніх активів зросла на 0,41 грн у порівнянні з 2006 роком.
Значне зростання суми кредиторської заборгованості протягом 2005—2006 років є вимушеним кроком підприємства щодо залучення зовнішніх джерел фінансування власних поточних активів. Причинами цього стали, з одного боку, надмірне відвернення власного капіталу у поточну дебіторську заборгованість, а з іншого, оскільки підприємство є збитковим і йому вкрай невигідно використовувати банківські (процентні) позики — кращим способом отримання безкоштовних кредитів, фінансуючи свою поточну діяльність за рахунок власного капіталу, а також залучаючи «безкоштовну» кредиторську заборгованість. За даних умов це також є одним з варіантів стабілізації фінансово-господарської діяльності.
Не зважаючи на прискорення оборотності кредиторської заборгованості, ефективність її «утримання» підприємством з позицій дотримання платіжної дисципліни та забезпечення стійкого фінансового становища визначається порівнянням термінів повного погашення кредиторської та повної інкасації дебіторської заборгованості
Зниження суми дебіторської заборгованості підприємства з 92,4 тис. грн. у 2005 році до 61,3 тис. грн. у 2006 році вказує на те, що криза взаємних неплатежів в економіці України обминула ТОВ «Мантес».
Головними причинами покращення ділової активності ТОВ «Мантес» є, насамперед, зниження суми дебіторської заборгованості. Так, порівняно з 2005 роком оборотність дебіторської заборгованості прискорилась на 23,1 обороти.
Враховуючи попередні дані можна стверджувати, що в загальному тривалість операційного циклу підприємства не змінилась так як оборотність запасів та дебіторської заборгованості скоротилась пропорційно.
Впродовж останніх років знизилось від'ємне значення тривалості фінансового циклу підприємства. Якщо у 2005 році воно становило (-3097) днів, у 2006 році — (- 195) днів.
Відсутність значень показників «оборотність власного оборотного капіталу», «період окупності власного капіталу», «коефіцієнт сталості економічного росту» у таблиці 10.2 пояснюється, перш за все, збитковою діяльністю підприємства та недоцільністю їх розрахунку за цих обставин.
Таким чином, у звітному році рівень ділової активності підприємства підвищився з. Основною причиною цього є покращення позиції підприємства на відповідному сегменті ринку.
4. Фінансовий стан підприємства має головне значення, тому ,що по цьому критерію визначається чи варто вести ділові відносини з боку комерційних банків, постачальників, інвесторів та інших суб’єктів. Для цих суб’єктів дуже важливе значення мак не тільки фактичний фінансовий стан, а і очікуваний.
Одночасно з показниками стійкого фінансового стану та надійною репутацією, підприємства необхідно мати науково-обґрунтовану кількісну узагальнюючу оцінку фінансового стану підприємства. Йде мова про пошук якогось узагальнюючого показника.
У світовій практиці користуються такими узагальнюючими показниками:
сума балів по найважливіших показниках фінансового стану;
рейтинг підприємства за критерієм “сума місць”;
методика діагностики банкрутства.
- Для застосування першого методу необхідно вибрати показники однорідні за значенням або коефіцієнти або проценти або натуральний показник (тис. грн.).
Для цього складають таку аналітичну таблицю
Таблиця 11.3
-
Показники
2000
2001
1
2
3
4
1
Питома вага активної частини О.Ф.
0,45
0,50
2
Коефіцієнт зносу О.Ф..
0,80
0,60
3
Коефіцієнт оновлення.
0,10
0,15
4
Коефіцієнт вибуття.
0,8
0.6
5
Коефіцієнт фінансової стійкості.
0,75
0,65
6
Коефіцієнт фінансової незалежності.
0,80
0,75
7
Коефіцієнт фінасового лівериджу (важеля).
0,30
0,28
8
Коефіцієнт ліквідності.
1,25
1,44
9
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості.
1,0
0,80
10
Коефіцієнт абсолютної ліквідності.
2,5
2,7
11
Коефіцієнт прибутковості активів.
0,20
0,44
12
Прибутковість власного капіталу.
0,05
0,04
13
Прибутковість реалізації продукції
0,42
0,50
Разом:
9,42
9,45
Фінансовий стан у 2001 році був кращий на 0,3%
9,45 9,42 = 100,3 %.
- Другий метод “сума місць“ дуже простий і його використовують при аналізі фінансового стану багатьох підприємств, якщо необхідно прийняти рішення про доцільність вкладання інвестиційних коштів в одне із кількох підприємств.
Перевагою цього методу є простота, а недоліком - не повна точність фінансових результатів. Проте для першого туру визначаються групи привабливих підприємств лідерів застосувати рейтинг, за критерієм “сума місць“ суми місць доцільно.
- Третій метод. В Україні розроблена і діє методика проведення поглибленого аналізу фінансового стану неплатоспроможних підприємств. Ця методика затверджена наказом агентства з питань запобіганню банкрутству підприємств і організацій від 27 червня 1997 року.
Основними завданнями аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній період (2-3 роки), виявлення факторів які позитивно, (або негативно) вплинули на кінцеві результати роботи.
Дана методика передбачає аналіз:
динаміки валюти балансу та його структури;
джерел власних коштів на основі визначення коефіцієнтів автономії, фінансової стабільності, фінансового лівериджу, забезпеченості власними коштами;
структури кредиторської заборгованості. Особлива увага приділяється наявності простроченої заборгованості: по оплаті праці, з бюджетом, соціальному страхуванню та ін.;
динаміку активів та їх структуру з точки зору рівня їх ліквідності;
структуру оборотних коштів шляхом визначення коефіцієнта оборотності, часу і тривалість обороту;
забезпеченість власними оборотними коштам: визначивши при цьому маневреність робочого капіталу, ліквідності (коефіцієнт швидкої і абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття);
аналізують динаміку витрат на виробництво, прибутковості підприємства та використання прибутку.
Дослідження методами мультиплікативного дискримінантного аналізу зв’язку між вище перерахованими показниками дає змогу виявити подальшу долю підприємства (його розквіт або занепад).
На заході найпоширенішими методами діагностики банкрутства є запропоновані в 1968 році західним економістом Альтманом так звані Z моделі.
За двох-факторною моделлю ймовірності банкрутства індекс Z визначають коефіцієнтом покриття і коефіцієнтом автономії.
Z = -0,3877 – 1,0736 Кп + 0,0579 Кав
Кп – коефіцієнт покриття
Кав – коефіцієнт автономії
Для підприємств у яких Z=0 – ймовірність банкрутства становить 50%, від’ємні значення Z свідчать про зменшення ймовірності банкрутства, а якщо Z0, то ймовірність банкрутства перевищує 50%.
Недоліком цієї моделі є те, що помилка Z буває 0,65.
Для того, щоб прогноз був точнішим у західній практиці фінансового аналізу застосовують 5-факторну модель визначення індексу Z.
Для цього застосовують формулу
Z = 3,3К1 + 1,0К2 + 0,6К3 +1,4К4 + 1,2К5
Таблиця 11.4
Діагостика банкрутства ПП “Волинь”
-
№
Назва
показника
Методика розрахунку.
На початок року.
На кінець
Року.
К1
К2
К3
К4
К5
Коефіцієнт: Рентабельності активів.
Ресурсовіддачі.
Фінансової стабільності.
Стійкості економічного зростання.
Мобільності.
Прибуток до сплати податку / активи.
Виручка / активи.
Власний капітал / позиковий капітал.
Реінвестиційний прибуток / активи.
Власні обігові
кошти / активи.
0,0684
0,369
27,729
0,0657
0,2983
0,0786
0,443
29,178
0,0625
0,3183
Zна поч.. р.= 17,68 Zна кін. р.= 18,67
Критичне значення Z = 2,675 із цим значенням порівнюються розраховані значення Z кожного підприємства, якщо Z підприємства менше 2,675, то підприємству у найближчі 2-3 роки загрожує банкрутство, якщо Z більше 2,675 то фінансовий стан підприємства стабільний.