/. Розлади пам'яті

Одним з найбільш значимих для клінічної психології пізнавальних процесів є мнестнчний процес -пам'ять. Пам'ять - це форма психічного відображення дійсності, що полягає в запам'ятовуванні, утриманні, відтворенні і забуванні інформації. Вона тісно зв'язана з процесом уваги і лежить в основі здібностей людини, дозволяючи відтворювати життєвий досвід, витягати з нього важливі для подальшого життя параметри і на підставі їхній планувати свої дії і прогнозувати результативність. У людини виділяють довільну і мимовільну; опосередковану і логічну; зорову, слухову, нюхову, рухову, смакову і дотикальну, довгострокову й оперативну пам'ять.

Виділяють наступні розлади пам'яті: амнезії - розлад пам'яті у виді порушення здатності запам'ятовувати, зберігати і відтворювати інформацію.При порушенні процесу запам'ятовування виникає фіксаційна амнезія, різновидом якої є перфораційна амнезія. Фіксаційна амнезія характеризується порушенням запам'ятовування одержуваної людиною інформації, різко прискореним процесом забування. При перфораційній - інформація фіксується частково, частина її не запам'ятовується. Іноді подібне порушення називають палімпсестами (утратою здатності відтворювати окремі деталі, епізоди, подробиці, що відносяться до періоду інтоксикації). Порушення пам'яті, поряд з тотальними, можуть носити частковий характер. При зниженні пам'яті говорять про гіпомнезії, а при підвищенні пам'яті - гіпермнезії. Дані розлади часто формуються на базі емоційних порушень. Гіпомнезія супроводжує депресивний спектр симптомів, а гіпермнезія -маніакальний (наприклад, ейфорію).

Найбільш типовими психопатологічними мнестичними розладами є парамнезії, до яких відносять:

конфабуляції - обмани пам'яті, при яких нездатність запам'ятовувати події і відтворювати їх приводить до відтворення вигаданих, що не мали місця подій;

псевдоремінісценції - порушення хронології в пам'яті, при якому окремі події, які мали місце в минулому переносяться в сьогодення;

криптомнезії - розлади пам'яті, при яких хворий привласнює чужі думки. Серед законів формування мнестичних розладів найбільш відомим вважається закон Рибо, відповідно до якого порушення (втрата) пам'яті (так само, як і її відновлення) відбуваються в хронологічному порядку - спочатку втрачається пам'ять на найбільш складні і недавні враження, потім - на старі. Відновлення відбувається в зворотному порядку.

Сприйняття

Сприйняття являє собою якісно нову ступінь пізнання і не зводиться до суми окремих відчуттів. Цьому сприяє процес об'єктивізації, тобто локалізації сприйманих образів у просторі. Саме процес осмисленого синтезу образа предмета або явища при активному їхньому відображенні є основним при сприйнятті. Унаслідок цього значимим стає виділення основних властивостей образа, що складаються в процесі і результаті сприйняття. їх нараховується чотири: предметності, цілісність, константність і категоріальність. Предметністю називається здатність людини сприймати світ не у виді набору не зв'язаних між собою відчуттів, а у формі відділених друг від друга предметів, що володіють визначеними властивостями, що викликають дані відчуття. Під цілісністю сприйняття розуміється процес, при якому сприйманий предмет, представлений неповним набором елементів, думкою добудовується до цілісної форми. Константність визначається як здатність сприймати предмети постійними по різних параметрах (формі, кольорові, консистенції, величині) незалежно від мінливих фізичних умов сприйняття. Категоріальністю позначається здатність людського сприйняття узагальнювати, відносити сприйманий предмет до визначеного класу (саме внаслідок

даної властивості людиною в сприйманому предметі виявляються типові ознаки, властиві предметам даного класу.

Зі специфічних і патологічних змін сприйняття виділяють: ейдетизм, ілюзії, галюцинації, дереалізаційні і деперсоналізаційні порушення сприйняття, агнозії. Ілюзії - це перекручене сприйняття реального об'єкта.

Галюцинації - сприйнята, що виникають без наявності реального об'єкта, що супроводжуються переконаністю в тому, що даний об'єкт тепер і в даному місці дійсно існує. Ейдетизм - слід від тільки-що закінчившогося порушення в будь-якому аналізаторі у вигляді чіткого і яскравого образу.

До особливого виду зорових ілюзій відносять дереалізаційного розладу, при яких істотно змінюється сприйняття об'єктів. До них відносяться:

мікропсія - розлад сприйняття у вигляді зменшення розмірів навколишніх предметів, макропсія - розлад сприйняття у вигляді збільшення розмірів навколишніх предметів, дисмегалопсія - розлад сприйняття у вигляді подовження, розширення, скошеності, перекрученості навколо осі оточуючих предметів.

поропсія - розлад сприйняття у вигляді зміни відстані, що відокремлює предмет від хворого при незмінних розмірах самого об'єкта.

Найбільш яскравими порушеннями процесу сприйняття вважаються галюцинації, що істотно змінюють поводження людини і можуть служити хворобливими побудниками до дій. На відміну від ілюзій галюцинації виникають поза залежністю від існування об'єкта й у переважній більшості випадків супроводжуються переконаністю хворого в реальності галюцинаторних образів. Зорові і слухові галюцинації розділяються на прості (фотопсії - сприйняття яскравих спалахів світла, кіл, зірочок; акоазми - сприйняття звуків, шуму, тріску, свисту, плачучи) і складні (вербальні -сприйняття членороздільної фразової мови).Істотним для діагностичного процесу представляється поділ галюцинацій на справжні і помилкові (псевдогалюцинації).

Сприйняття власного тіла відіграє особливу роль у формуванні психології хворого і його реагуванні на захворювання. У неврологічній і психіатричній клініках нерідкі випадки соматоагнозії і деперсоналізаційних розладів (або порушень схеми тіла).При першій патології відбувається не стільки порушення процесу сприйняття, скільки процесу дізнавання. Два цих процеси тісно зв'язані між собою. У психології дізнаванням називається упізнання сприйманого об'єкта як уже відомого по минулому досвіді. Виділяють сукцесивне і симультантне впізнавання. При сукцесивному впізнаванні відбувається упізнання за допомогою висування і перебору гіпотез, коли після почуття знайомості виникає повне упізнання предмета або явища. При симультантному (миттєвому) цей процес миттєвий. З розладів дізнавання виділяються соматоагнозії, порушення впізнавання знайомих людей і навколишньої знайомої обстановки. Соматоагнозія - розлад впізнавання частин власного тіла.

Б.ВЛейгарник виділяє, поряд з перерахованими агнозіями, псевдоагнозії при деменції, що виявляються в хворих при експозиції силуетних і пунктирних картинок. Поява феномена псевдоагнозій пов'язана з випаданням і розладом значеннєвих компонентів, що приводить до патології ортоскопічного сприйняття.

До розладів сприйняття дозволено відносити тільки ті, котрі не супроводжуються патологічними маревними ідеями і стосовно яких пацієнти цілком або частково критичні.

Деперсоналізація - перекручене сприйняття власної особистості в цілому, окремих якостей, а також частин тіла.

Деперсоналізацію (аутометаморфопсію) розділяють на парціальну і тотальну. При парціальній відбувається порушення сприйняття окремих частин тіла, при тотальної - усього тіла. Різновидом аутометаморфопсії є синдром Аліси в Країні чудес. Він характеризується сполученням деперсоналізаційних розладів з явищами дереалізації у вигляді перекручування уявлень про простір і час, зоровими ілюзіями, почуттям роздвоєння особистості. Можливо як пароксизмальне виникнення порушень сприйняття у виді подовження, укорочення, відриву кінцівок, так і мікро-, макропсії.