3.2 Технологія приймання, обробки й вручення посилок

У посилках пересилаються матеріальні цінності, що вимагає створення умов, що забезпечують їхню цілісність. Вони належать до категорії страхової пошти, тобто підлягають спеціальному впакуванню й приписці до відповідним до супровідних документів. Тому приймання посилок, як правило, здійснюється у відділенні зв'язку в присутності відправника (мал. 3.5). Після попередньої обробки оператором ОЗ посилка приписується до супровідних документів і місцевим транспортом (частіше усього, автотранспортом) доставляється на обробку у вихідний вузол зв'язку. У великих містах з більшою інтенсивністю вихідного потоку посилок створюють регіональні сортувальні ділянки (міжрайонні поштамти, міжрайонні вузли зв'язку спеціальні посилкові бази), що сприяє децентралізації обробки посилок, формуванню прямих груп посилок, уведенню контейнеризації в рисі міста й, як наслідок, до згладжування нерівномірності на вузловому підприємстві поштового зв'язку, що спрощує технологію обробки посилок. В регіональній сортувальній ділянці виділяються також місцеві посилки, зв'язки, що доставляються у відділення, даного регіону, минаючи міський поштамт.

Засобами магістрального транспорту в центральний вузол зв'язку доставляються також транзитні посилки. Після обробки (розподілу по напрямкам) посилки передаються підприємству магістрального перевезення пошти . При наявності в магістральному вузлі зонального МСПП йому повністю передаються функції по обробці всіх категорій вихідних і транзитних посилок.

Автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом посилки доставляються по призначенню у вузлове підприємство поштового зв'язку. Сюди ж надходить частина місцевих посилок. Тут проводиться їхнє сортування по доставковим відділенням зв'язку для вручення адресатам.

Важливою ланкою виробничого процесу обробки посилок є технологія приймання й попередньої обробки вихідних посилок.Відправник безпосередньо здає посилку у відділення зв'язку (мал. 3.6). Вкладення посилки повинне бути розміщене в стандартній тарі, дозволеної Поштовими правилами. На кожну посилку відправник заповнює супровідну адресу ф. 116. При подачі відкритої коштовної посилки відправник може скласти також опис ф. 107. При прийманні посилки оператор відділення зв'язки повинен: з'ясувати, яким видом транспорту передбачається пересилати посилку (наземним, авіа, комбінованим способом); уточнити умови обмеження приймання посилок;перевірити міцність і правильність упакування, точність адресування; звірити поштові адреси на супровідному бланку ф. 116 і лицьовій стороні посилки; перевірити наявність і повноту поштових реквізитів, передбачених Поштовими правилами для даної категорії посилки; підкреслити кольоровим олівцем на оболонці посилки й супровідному бланку індекс і найменування установи зв'язку місця призначення; перевірити наявність підписуцвідправника на повідомленні в графі супровідної адреси “недозволених до пересилання вкладень немає”; у присутності відправника опечатати (опломбувати), зважити посилку, оцінити вартість її пересилання, оформити ярлик ф. 2, проштампувати його й наклеїти на ліву від адреси торцеву сторону посилки; внести в супровідну адресу ф. 116 необхідні поштові реквізити: номер посилки, її масу, суму збору, календарний штамп і розписатися; виписати під розписку квитанцію з зошиту ф. 1, проштампувати її і, після одержання плати за пересилання,вручити відправникові.

При прийманні посилки з оголошеною цінністю й описом вкладення необхідно виконати додаткові операції: звірити зміст посилки, а також адреса й найменування одержувача із записами в описі ф. 107; проставити в обох екземплярах опису календарні штампи й розписатися в їх; вкласти перший екземпляр опису поверх вкладення в посилку й упакувати її; видати відправникові копію описи ф. 107.

Прийняті оператором посилки направляються в місце тимчасового складання, після чого в строки, установлювані відповідно до графіка руху автотранспорту, передаються на робоче місце приписки до накладного ф.16. Передача посилок супроводжується зовнішнім оглядом оболонки й поіменною перевіркою записів у зошиті ф.1, що ухвалює працівник і указує число посилок, їх номера, час приймання й розписується.У накладній ф.16, крім номера, цінності, адреси вказуються також спеціальні поштові реквізити, обумовлені категорією поштового відправлення (сума накладеного платежу, вид повідомлення про вручення).

Із прибуттям автотранспорту посилки передаються для навантаження на автомашину. Одночасно супровідному видаються супровідні адреси. Після поіменної перевірки посилок працівник, що ухвалює їх, розписується в накладній ф.16, один екземпляр якої зберігається в відділенні зв'язку.

У сортувальний вузол поштового зв'язку (мал. 3.7) посилки надходять двома шляхами: вихідні й вхідні посилки доставляються засобами місцевого транспорту; транзитні і вхідні посилки перевозяться магістральним транспортом.

Посилки надходять як у контейнерах, так і розсипом. Після приймання і оформлення супровідної документації посилки засобами внутрішньовиробничого транспортування передаються на ділянку попередньої обробки, де здійснюється розподіл їх на ряд потоків.

По-перше, із загальної маси посилок виділяються вихідні і транзитні посилки, що підлягають сортуванню в даному вузлі. Цей потік є переважним на вузловому поштовому підприємстві і для його обробки передбачена спеціальна виробнича ділянка (цех), оснащений технічними засобами транспортування, нагромадження і сортування посилок. При централізованій системі обробки посилок на етапі загального сортування виділяються посилки, що направляються на адресу адміністративних і промислових центрів, що мають, як правило, МСПП. Детальному сортуванню підлягають посилки, що випливають транспортними маршрутами безпосереднього обміну, автомобільними маршрутами, а також транзитні посилки, що поступили на підприємство попередньо підсортованими по місцях детального сортування.

При децентралізованій системі обробки посилок загальне сортування здійснюється на міському поштамті, міжрайонних поштамтах, а на МСПП проводиться тільки їх детальне сортування. Ця обставина приводить до перерозподілу навантаження між підприємствами зв'язку поштового вузла, тобто сприяє стійкості виробничого процесу. Однак подібний підхід до обробки посилок може бути ефективний тільки в тому випадку, якщо всі сортувальні підприємства в зазначеній мірі оснащені засобами механізації й автоматизації основних технологічних операцій.

Паралельно з обробкою посилок здійснюється, як правило, вручну, сортування супровідних бланків. Після звірення посилок з супровідними бланками проводиться приписка посилок до накладних ф.16. Одна накладна складається на групу посилок. У групу входить не менш 10 і не більш 35 посилок. Пакет супровідних бланків підбирається у порядку зростання номерів посилок. У тому ж порядку записуються реквізити посилок у накладній ф.16. Далі посилки завантажуються в контейнери або поштові візки і засобами внутрівиробничого транспорту доставляються на робочі місця навантаження в магістральний транспорт (поштові вагони, автомобілі, судна).

Нестандартні поштові відправлення (великогабаритні і великовагові посилки, дрібні посилки, посилки з ушкодженою оболонкою ) обробляються вручну. У спеціально обладнаних охоронним обладнаннями складах зберігаються й обробляються особливо коштовні посилки, урядові й посилки спеціального призначення.

Окремо обробляються посилки, що утворюють прямі групи.Джерелами прямих груп є як суміжні магістральні вузли, так і підприємства даного вихідного вузла (поштамт, міжрайонні поштамти).Прямі групи посилок не зазнають операції сортування, що значно полегшує й прискорює процес їх обробки.

Обробка потоку вхідних посилок проводиться, як правило, на окремій виробничій ділянці (цеху). Сортування здійснюється детально по доставковим відділенням зв'язку. Якщо на адресу деяких відділень зв'язку надходить мало посилок, то для них приділяється один накопичувач із наступною ручною відсортувкою посилок. Це зменшує загальне число накопичувачів сортувальної установки і, як наслідок, її вартість; вимагає менших виробничих площ, тобто збільшує ефективність використання технологічного встаткування. При децентралізованій системі обробки вхідних посилок сортування ведеться тільки по міжрайонним вузлам і регіональним сортувальним ділянкам. Це дозволяє значно знизити навантаження на центральний сортувальний вузол.

Оброблені в сортувальному вузлі вхідні посилки розвозять засобами місцевого транспорту по доставковим відділенням зв'язку (ДВЗ). В великих містах сортування посилок по ДВС (мал. 3.8) здійснюють міжрайонні вузли зв'язку. При прийманні посилок у відділенні зв'язку перевіряється цілісність оболонок, перев'язів, стрічок, пломб, печаток, наклейок, наявність супровідних бланків і відповідність поштових реквізитів у накладній ф.16. Потім посилки надходять на зберігання в комору відділення зв'язки, а повідомлення про вступ посилки доставляється листоношами по адресатам.

Посилки видаються під розписку на звороті повідомлення при пред'явленні документа, що засвідчує особистість одержувача. Працівник зв'язку повинен зважити посилку в присутності адресата й видати її разом з адресою до посилки. При необхідності стягується додаткова плата за зберігання, повернення або досилання посилки з видачею одержувачеві квитанції ф.47. Якщо виявлена недостача ваги або ушкодження оболонки, то посилка розкривається, складається акт за формою ф. 51 і копія його разом із вкладенням передається одержувачеві, а оболонка посилки разом з іншими екземплярами акту ф.51 залишаються у відділенні зв'язку для встановлення причин недостачі ваги.

При видачі посилки з описом вкладення вона розкривається в присутності одержувача. Розкриття здійснюється так, щоб не були ушкоджені печатки. Якщо після звірення вкладення із записами в описі виявляється недостача, ушкодження вкладення або відсутність опису ф.107, то складається акт ф. 51, який служить підставою виплати відшкодування і для відомчої перевірки.