- •Міністерство аграрної політики і продовольства України Вінницький національний аграрний університет
- •Курсова робота
- •1.Методика створення і організація насінництва сорту
- •1.1 Методи селекції.
- •2. Гібридизація - один із головних способів створення популяцій для добору.
- •2.2.Розрахунок кількості кастрованих, колосів залежно від
- •2.3. Розрахунки потреби в насінні і площ розсадників
- •2.4. Техніка сівби селекційних посівів.
- •Розрахунок норм висіву
- •3.1.Фенологічні спостереження та визначення вегетаційних періодів.
- •3.2.Оцінка стійкості проти хвороб.
- •3.4. Оцінка за продуктивністю.
- •4. Генетична і модифікаційна мінливість (норма реакції).
- •4.1 Методи статистичної обробки даних у селекційному процесі та сортовипробуванні.
- •5. Параметри майбутнього сорту
- •6. Насінництво. Система і схема насінництва.
- •6.1.Розрахунок площі посіву і об'ємів виробництва насіння
- •6.2. Розрахунок потреби в насінних фондах та площі насінних посівах.
- •6.3. Заходи післязбиральної обробки зерна
- •7. Сортовий, і насінний контроль
- •7.1. Документи на сортові і посівні якості.
- •Висновки
2.4. Техніка сівби селекційних посівів.
Розрахунок норм висіву насіння з поправкою на схожість і чистоту в попередньому або конкурсному випробуваннях залежно від площі.
Норму висіву розраховують за формулою :
Н= ,
де, Н – масова норма висіву насіння, кг/га,
К – коефіцієнт висіву насіння, млн. шт./га,
М – маса 1000 насінин, г,
ПП – посівна придатність насіння, %.
Таблиця 4.
Розрахунок норм висіву
Маса 1000 зерен |
Схожість % |
Чистота, % |
Норма висіву,млн. шт./га |
Площа ділянки,м2 |
Норма висіву ,г |
28 |
95 |
98,4 |
4 |
30 |
359 |
За даними розрахунків норма висіву склала 359 г
З.Спостереження і оцінка в селекційному процесі.
Селекційний процес - основний технологічний процес галузі. Три етапи селекційного процесу: створення популяцій, добір рослин (сіянців), випробування їх нащадків. Варіанти цих етапів, пов'язані з варіантами селекційної технології. Варіанти селекційного процесу, пов'язані з способами роботи з селекційним матеріалом, схемою селекційного процесу (їх технічні характеристики та обсяг окремих ланок), з системою селекційних оцінок. Фактори, які вивчають оптимальний варіант селекційного процесу: біологічний (в тому числі генетичний), методичний, технологічний, організаційно-економічний. Протиріччя у вимогах до селекційного процесу зі сторони цих факторів. Кількість зразків, розміри ділянок і інших показників, які визначають генетичний потенціал, точність і достовірність досліду, повноту характеристики селекційного матеріалу, ступінь механізації в схемі селекційного процесу. Основне протиріччя селекційного процесу: неможливість достатньої достовірності, точності і повної оцінки в ланках, які характеризуються різноманітністю генетичного потенціалу.
Селекційні посіви та їх призначення. Селекційні посіви поділяють на 3 групи: розсадники, сортовипробування і розмноження нових сортів. Розсадники: вихідного матеріалу, селекційні, контрольні, спеціальні. Сортовипробування: станційне, екологічне, спеціальне, динамічне, виробниче.
3.1.Фенологічні спостереження та визначення вегетаційних періодів.
Для того, щоб одержати виробнично достовірні результати досліду, необхідно при проведенні його домогтися виконання вимог типовості, точності й дотримуватися принципу єдиної відмінності (різниці).
Під типовістю досліду розуміють проведення його в грунтово-кліматичних і агротехнічних умовах того району або зони, в яких передбачається вирощування даного сорту чи гібриду.
Дотримання у досліді грунтово-кліматичних умов визначає грунтово-кліматичну типовість.
Під точністю досліду розуміють ступінь відповідності одержаних у досліді показників з показниками істинної дії умов (факторів) на рослини на ділянці, де проводиться дослід. Ступінь цієї відповідності визначається тими відхиленнями, погрішностями або просто помилками, які спостерігаються у досліді. Чим більше відхилень, погрішностей і помилок у досліді, тим точність його нижча.
Щоб закласти точний польовий дослід, необхідно знати, які можуть появитися помилки, і накреслити заходи по їх усуненню.
Основними причинами помилок у польовому досліді слід вважати строкатість родючості грунтів дослідного поля і недосконалість методики і техніки проведення робіт протягом періоду проведення досліду, недосконалість, а також неполадки приладів, машин, недостатня кваліфікація персоналу тощо.
Сходи 29.04 – 119;
Визрівання 19.07 – 200:
200-119=81 день
Тривалість вегетативного періоду становить 81 день. Даний сорт належить до середньостиглих.