6.2. Розрахунок потреби в насінних фондах та площі насінних посівах.

Визначення потреби в насінні і насінницьких площах для господарства.

Таблиця 8

Культура, сорт	Площа всіх товарно – сортових посівів	Норма висіву насіння, ц/га	Потрібно насіння, ц				Урожайність насінних посівів			Площа насінних посівів, га		Термін сортооновлення		Потреба в насінні еліти, або Р1, ц
			На товарно–сортові посіви	Страховий фонд 15 – 20%	Всього	Загальна		Кондиційного насіння
Яра пшениця	650	1,7	1105	16,0	1281	45,0		75,0	17,1		-		29,1

6.3. Заходи післязбиральної обробки зерна

Таблиця 9

Розрахунок потреби в складних приміщеннях

Площа виробничих посівів, га	Норма висіву, ц/га	Об’ємна маса зерна, ц/м^3	Висота насипу сухих зерен, м	Страховий фонд, %	Потреба в насінні, ц	Об’єм насіння, м^3	Площа для зберігання, м^2
650	1,7	3	7,6	16	1282	427,3	142,4

7. Сортовий, і насінний контроль

Внутрішньогосподарський контроль передбачає дотримання правил розмноження сортового насіння, ведення документації в ме­жах господарства. Головне завдання контролю полягає у забезпеченні правильної організації комплексу заходів щодо виробництва сортового насіння, що має відповідати вимогам стандарту, а також унеможливлювати механічне й біологічне засмічення в період вегетації та під час збирання, транспортування, очищення і зберігання насіння.

Внутрішньогосподарський контроль здійснюють агрономічний персонал і керівники господарств, фермери та інші господарі, які вирощують або заготовляють насіння. Кожне господарство має га­рантувати відповідність сортових і посівних властивостей насіння показникам, зазначеним у документах.

Документи оформляють за єдиним зразком, згідно з вимогами інструкції та стандартів, під методичним керівництвом і контролем Державної насіннєвої інспекції, тобто внутрішньогосподарський контроль безпосередньо пов'язаний з державним.

Державний сортовий і насіннєвий контроль здійснюють державні насіннєві інспекції. Організовану державну систему контролю за вирощуванням сортового насіння в Україні було створено в 1921 р. Подальший розвиток насіннєвого контролю характеризується постійно зростаючим підвищенням вимог до якості сортового на­сіння, пошуками найдієвіших організаційних форм цієї служби.

З 1965 по 1968 рр. усі контрольно-насіннєві лабораторії реор­ганізовано в державні насіннєві інспекції. В Україні служба дер­жавного контролю охоплює державну, обласні, районні насіннєві інспекції.

Сортовий контроль є науково обґрунтованою системою заходів, спрямованих на збереження типових для реєстрованих сортів сіль­ськогосподарських культур морфологічних, біологічних і цінних господарських ознак і властивостей.

Одним з основних видів сортового контролю є апробація (від лат. — визначення, ухвалення). У сортовому контролі є два види апробації: польова й комірна.

Польова апробація — це контроль сортової чистоти чи типовос­ті сортових і гібридних посівів сільськогосподарських культур.

Комірна апробація означає контроль сортових властивостей деяких культур, який проводять у насіннєсховищах. Він доповнює польову апробацію й польове обстеження і полягає у перевірці на­сіння на сортову чистоту або типовість, ураженість хворобами і пошкодженість шкідниками.

Апробацію здійснюють згідно з чинною Інструкцією з апробації сортових посівів. У більшості країн, як і в Україні, апробацію проводять без відбору апробаційного снопа. У деяких країнах (Канада, Румунія) сортову чистоту визначають лабораторними методами.

Для визначення видової належності насіння, а також ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів ліній, сортів, простих між лінійних гібридів використовують метод фунтового контролю — висівання насіння в полі, спостереження за розвитком рослин, аналіз їх після збирання, встановлення сортової чистоти.

Після проведеної апробації сортове насіння може засмічуватися під час збирання, очищення, зберігання. Тоді виникає потреба у проведенні лабораторно-сортового контролю. Його здійснюють за допомогою аналізу насіння і проростків у лабораторіях державних насіннєвих інспекцій.

Насіннєвий контроль полягає у проведенні системи заходів щодо контролю за посівними властивостями насіння сільськогоспо­дарських культур у процесі його виробництва, заготівлі, зберігання й реалізації.