Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фонетика. Орфографія.docx
Скачиваний:
108
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
265 Кб
Скачать

10. Прийменник у необхідно вжити в усіх варіантах, крім:

Жив 1 (у, в) королівстві один лихий троль. Якось він був 2 (у, в) дуже доброму гуморі, бо зробив собі дзеркало. Це дзеркало мало надзвичайну властивість — 3 (у, в)се добре й прекрасне здавалося 4 (в, у) ньому гидким, а бридке й погане виглядало прекрасним (За Г. К. Андерсеном).

А – першого, Б – другого, В – третього, Г – четвертого.

11. Прийменник і необхідно вжити в усіх варіантах, крім:

У великому місті жило двоє маленьких дітей. Вони не були родичами, проте любили одне одного, як брат 1 (і, й) сестра. Їхні батьки жили в мансардах двох сусідніх будинків. Ступивши з якого-небудь віконечка на ринву, можна було опинитися коло сусідського вікна. Там стояли великі дерев'яні ящики, де росла зелень для страв 2 (і,й) кущики троянд. Хлопчик 3 (і,й) дівчинка дуже любили бігати в гості одне до одного 4 (і,й) сидіти на маленьких стільчиках під трояндами (За Г. К. Андерсеном).

А – першого, Б – другого, В – третього, Г – четвертого.

12. Помилку при вживанні прийменників у,в допущено в реченні:

А Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка)

Б Велике значення у формуванні характеру має самовиховання (З журналу)

В У присмерку літають ластівки так низько (Д.Павличко)

Г Міський парк наповнювався яскраво вбраними людьми в святкові дні і вихідні.

Д В Антарктиді працюють наукові експедиції.

Чергування з — із — зі (зо)

Варіанти прийменника з — із — зі (рідше зо) чергуються так само, як у — в, і — й, щоб досягти милозвучності мови.

1. З уживаємо:

а) перед словом із початковим голосним незалежно від паузи та закінчення попереднього слова, наприклад: 3 одним рибалкою він дуже подружив (Л. Глібов); Диктант з української мови;

б) перед словом із початковим приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи, наприклад: Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко). Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов'ю повертав (Ф. Малицький). 3 її приходом якось повеселіла хата (Леся Українка).

2. Варіант із уживаємо:

а) коли попереднє слово закінчується, а наступне починається на приголосний, наприклад:

Разів із шість Рябка водою одливали (П. Гулак-Артемовський). Десь із городу чути було голоси (А. Головко). Вискочив, як із пекла. Який він із себе?

б) коли попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається свистячими й шиплячими приголосними з, с, ц, ч, ш, щ або сполученням приголосних, наприклад: Родина із шести осіб. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).

в) здебільшого на початку речення перед сполученням будь-яких приголосних, а також перед приголосними с або ш, наприклад: Із сіней потягло вологою. Із шафи дістали пальто.

Примітка. У відповідних позиціях чергуються варіанти прийменника з-за — із-за, префікса з- — із-, наприклад: вийшла з-за будинку, вийшов із-за будинку, зводити(ся) — ізводити(ся), звикнути — ізвикнути, згасати — ізгасати; зголодніти — ізголодніти, знайти — ізнайти та ін., звечора — ізвечора, здавна — іздавна, ззаду — іззаду, змалу — ізмалу, знов — ізнов тощо.

3. Зі вживаємо перед сполученням приголосних, коли початковими виступають з, с, ц, ч, ш, щ, наприклад: Бере книжку зі стола (Леся Українка). Зі шкали на майдан вивалила дітвора (А. Головко). Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (Ю. Яновський). Горить сльоза. Зі свічки капле віск (І. Жиленко). Балада зі знаком запитання (І. Драч). Зі щитом або на щиті.

Примітка. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три, наприклад: позичив зо дві сотні; не бачила зо три тижні. Може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною, але тільки зі Львова.

Примітка. Уживаний у художньому мовленні архаїчний прийменник к у відповідній позиції має варіант ік, наприклад: Ще ж як руку притулив [він] к серцю ік свому (П. Тичина).