- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •1.1. Предмет, суб’єкти та об’єкт мікроекономіки
- •Основні поняття та припущення
- •Методи мікроекономічних досліджень
- •Тема 2. Попит, пропонування, ціна. Ринкова рівновага
- •2.1. Аналіз попиту
- •2.2. Аналіз пропонування
- •2.3. Ринкова рівновага. Утворення ринкової ціни та її роль. Зміни у стані рівноваги
- •Тема 3. Еластичність і пристосування ринку
- •3.1. Еластичність попиту та її види
- •3.2. Еластичність пропонування
- •3.3. Часові періоди і пристосування ринку
- •3.4. Практичне застосування теорії еластичності
- •Тема 4. Теорія поведінки споживача. Мета, обмеження та споживчий вибір
- •4.1. Мета споживача. Кардиналістська модель
- •4.2. Мета споживача. Ординалістська модель
- •4.3. Бюджетне обмеження споживача
- •4.4. Оптимізація вибору на основі кардиналістської теорії
- •4.5. Оптимізація вибору споживача на основі ординалістського підходу
- •Тема 5. Зміна рівноваги споживача. Індивідуальний та ринковий попит
- •5.1. Оптимальний вибір і зміна доходу споживача
- •5.2. Оптимальний вибір і зміна ціни. Крива індивідуального попиту
- •5.3. Ефекти доходу та заміни
- •5.4. Ринковий попит. Поняття споживчого надлишку
- •Тема 6. Фірма як мікроекономічний суб’єкт. Мета виробництва
- •6.1. Прибуток як мета діяльності фірми
- •6.2. Теорія виробництва. Поняття виробничої функції
- •6.3. Теорії витрат виробництва і прибутків
- •Тема 7. Обмеження виробника. Продуктивність ресурсів і витрати виробництва у коротко- та довгостроковому періодах
- •7.1. Виробнича функція з одним змінним фактором
- •7.2. Короткострокові витрати виробництва
- •7.3. Двофакторна виробнича функція. Ізокванта. Заміна факторів виробництва
- •7.4. Ізокоста. Мінімізація довгострокових
- •7.5. Мінімізація довгострокових середніх витрат.
- •Тема 8. Вибір фірмою обсягу виробництва і конкурентне пропонування
- •8.1. Фірма на конкурентному ринку.
- •8.2. Реакція конкурентної фірми на зміну ціни
- •8.3. Короткострокова крива пропонування фірми і галузі.
- •8.4. Вибір фірмою обсягу виробництва і рівновага конкурентного ринку у довгостроковій перспективі
- •Тема 9. Максимізація прибутку і цінова стратегія монополії
- •9.1. Монополія і конкуренція
- •9.2. Максимізація прибутку. Коротко – та довгострокова рівновага монополії.
- •9.3. Соціально-економічні наслідки монополії. Природна монополія
- •9.4. Монопольна влада. Цінова дискримінація
- •Тема 10. Фірми на ринках монополістичної конкуренції та олігополіі
- •10.1. Особливості монополістичної конкуренції. Моделі рівноваги монополістичного конкурента
- •10.2 Характерні риси та особливості поведінки фірм в умовах олігополії
- •10.3. Моделі рівноваги олігополії
- •10.4. Моделі олігополістичного ціноутворення
- •Тема 11. Теорія ринків ресурсів
- •11.1. Особливості формування попиту на фактори виробництва
- •11.2 Пропонування і рівновага на ринку праці
- •11.2 Пропонування і рівновага на ринках капіталу і землі
- •Тема 12. Ефективність конкурентної ринкової системи
- •12.1. Ефективність за Парето та соціальний оптимум.
- •12.2. Ефективність обміну і розподілу ресурсів
- •12.3. Неспроможність ринку і державне регулювання
Методи мікроекономічних досліджень
Мікроекономіка, як і будь-яка наука, має свій метод пізнання, тобто певні прийоми і засоби, за допомогою яких можна науково описати об’єкт дослідження. Цей метод є сукупністю взаємопов’язаних загальних та специфічних методів.
До загальних методів відносяться спостереження, відбір фактів, статистичний та економічний аналіз. Із спостереження і відбору фактів починається будь-яке дослідження. Важливо відібрати ключові факти, які відображають процес, що вивчається. З метою впорядкування доволі хаотичної фактичної інформації використовують статистичний аналіз, який дозволяє виявити динаміку і тенденції розвитку досліджуваного процесу. Економічний аналіз починається з абстрагування, тобто відкидання другорядних, несуттєвих елементів і виділення суттєвих. Так формується ідеальний образ, який не співпадає з реальним предметом, але дозволяє відстежити властивості та взаємозв’язки, характерні для даного процесу. Аналіз також вимагає деяких припущень. Найчастіше застосовується припущення „за інших рівних умов”, яке дозволяє більш виразно показати вплив кожного з досліджуваних факторів.
До специфічних методів мікроекономіки відносяться граничний аналіз і мікроекономічне моделювання.
Граничний аналіз – один з головних методів мікроекономіки – це аналіз прирістних величин, в якому всі фактори, за винятком досліджуваного, приймаються як незмінні, а вивчаються наслідки нескінченно малого приросту змінного фактора.
Економічне моделювання – це спрощений опис досліджуваної мікросистеми, який характеризує властивості, суттєві сторони певної структури. Економічна модель є умовним відображенням економічних явищ, процесів, об’єктів. За способами вираження розрізняють вербальні (словесне описання), математичні (виражені формулами), графічні, табличні, комп’ютерні, змішані моделі.
Модель конструюється за певними правилами і включає три елементи: 1) мету, 2) обмеження, 3) вибір рішення. Основним завданням моделі є визначення точки рівноваги мікросистеми. У стані рівноваги суб’єкт цілком реалізує всі свої можливості, як правило, досягає оптимального стану і не має жодних стимулів змінювати своє положення за незмінності інших умов.
М ежа виробничих можливостей або крива трансформації виробничих можливостей – модель, яка ілюструє ситуацію обмеженості ресурсів, необхідності компромісного вибору та оцінки його альтернативної вартості. Вона єднає точки максимально можливого виробництва двох благ за умови цілковитого використання обмежених ресурсів. Рис. 1.1 представляє криву трансформації економіки, в якій виробляються засоби виробництва (y) та предмети споживання (x). Кутовий коефіцієнт нахилу кривої трансформації показує альтернативну вартість виробництва двох благ .
У ситуації обмеженості ресурсів нарощування виробництва одного блага можливе лише за рахунок скорочення виробництва іншого. Така ситуація вважається ефективною, оскільки забезпечує одержання найкращого результату від використання наявних ресурсів. Межа виробничих можливостей є опуклою спадною зі зростаючим в міру просування донизу кутом нахилу, що є проявом закону зростання альтернативної вартості, який діє внаслідок недосконалої взаємозамінюваності ресурсів.
Всі точки на межі виробничих можливостей (А,В,С) є точками ефективного розподілу ресурсів. Всі точки над нею (Н) є недосяжними за даного обсягу ресурсів і даної технології. Всі точки під нею (К) відповідають неповному використанню ресурсів, є неефективними. Щоб розширити виробничі можливості, потрібно або збільшити обсяги ресурсів у суспільстві, або підвищити ефективність їх використання за рахунок технологічних інновацій, що зрушить криву трансформації далі від початку координат. Це означає, що відбувається економічне зростання.
Мікроекономіка виконує загальнотеоретичну та практичну функції, які реалізують два види аналізу – позитивний і нормативний.
Позитивний аналіз дає відповідь на запитання „що є”, вивчає реальний стан речей в економіці, з’ясовує об’єктивні взаємозв’язки між економічними явищами, формує наукові уявлення про принципи поведінки мікроекономічних суб’єктів.
Нормативний аналіз відповідає на запитання „що повинно бути”, представляє оцінкові судження про стан об’єкта чи суб’єкта економіки згідно з певними критеріями, які залежать від поглядів вченого, його прихильності до певних теоретичних концепцій. Результати позитивного аналізу дозволяють визначити шляхи досягнення нормативних цілей.