Лекція 13 Роздавальні коробки

1. Загальні відомості.

2. Класифікація роздавальних коробок та ходозменшувачі.

3. Проміжні з’єднання.

1. Планетарний редуктор, збільшувач крутного моменту (ЗКМ) розміщують між зчепленням трактора і коробкою передач. Збільшувач крутного моменту (ЗКМ) складається із трьох основних частин: зчеплення, редуктора й обгінної муфти.

Коробки передач тракторів – це складний за будовою вузол, який включає значно більше валів, шестерень та інших деталей. Ці коробки передач можуть бути обладнані додатковими редукторами та іншими засобами для забезпечення перемикання передач як при зупиненому тракторі, так і при перемиканні на ходу.

Крім вищеперерахованих вузлів на тракторах типу МТЗ-82, Т40АМ, К-701, Т-150К і деяких автомобілях, встановлюють роздавальні коробки. Вони також можуть виконувати призначення додаткової коробки передач, збільшуючи загальне передатне число трансмісії. Але основне призначення таких коробок – поділ крутного моменту між ведучими мостами машини.

Вмикання і вимикання роздаточної коробки при русі трактора проходить автоматично завдяки муфті вільного ходу.

Для розподілу крутного моменту між ведучими мостами, візками або бортами в трансмісію повноприводних автомобілів встановлюють механізм, який називається роздавальною коробкою.

Роздавальні коробки, як правило, оснащують двоступінчастим редуктором (додатковою коробкою), що дає змогу збільшувати діапазон передаточних чисел і тягову силу, яка розподіляється між усіма ведучими мостами і тим самим підвищує прохідність автомобіля. Деколи роздавальна коробка встановлюється на неповноприводних автомобілях із колісною формулою 64; вона розподіляє крутний момент між мостами візка (середнім і заднім мостами).

До роздавальних коробок ставляться такі вимоги:

повне використання тягової сили відповідно до зчіпної маси, яка припадає на кожний зміст;

розподіл крутного моменту не повинен супроводжуватися циркуляцією потужності в трансмісії автомобіля;

конструкція роздавальної коробки повинна мати пристрій, який дозволяє відключити допоміжний ведучий міст в умовах, коли циркуляція потужності може бути значною;

при двоступінчастому виконанні роздавальна коробка повинна мати привод спідометра;

механізм переключення у двоступінчастій роздавальній коробці повинен мати пристрій для надійної фіксації включеної ступені і нейтрального положення.

2. Класифікація роздавальних коробок показана на рис. 69. При блокованому приводі внаслідок кінематичної жорсткого зв’язку вихідних валів можлива циркуляція потужності, через що такі роздавальні коробки мають механізм виключення переднього моста. Вони застосовуються на легкових і малотонажних автомобілях.

Двоступінчасті роздавальні коробки застосовують для розширення діапазону передаточних чисел трансмісії. Необхідність у цьому виникає в тих випадках, коли діапазон основної коробки передач недостатній для повноприводного автомобіля.

У роздавальних коробках із двома вихідними валами останні можуть мати співвісне або неспіввісне розташування. При співвісному розташуванні один із вихідних валів може встановлюватись співвісно до вхідного вала. Це дозволяє здійснювати пряму передачу потужності з вхідного вала на співвісний вихідний.

Рис. 69. Класифікація роздавальних коробок

Три вихідні вали мають роздавальні коробки автомобілів 6х6 з розділеним приводом мостів візка.

Роздавальні коробки з блокованим приводом на передній і задній мости автомобіля виконуються у двох варіантах: з кінематичним жорстким зв’язком вихідних валів, здійснюваним за допомогою шестерень або зубчастих муфт або із зв’язком цих валів за допомогою муфти вільного ходу. В першому випадку можлива циркуляція додаткової потужності, у другому випадку циркуляція такої потужності практично відсутня.

У загальному випадку роздавальна коробка (рис. 70) складається із картера ведучого і проміжних валів, а також валів переднього, се реднього і заднього ведучих мостів, шестірень, підшипників і механізму керування (пристрою переключення передач, включення і виключення переднього моста та блокування диференціала).

Рис. 70. Роздавальна коробка автомобіля ЗІЛ-131: 1 – ведучий вал; 2 – вал приводу задніх мостів; 3 – вал привода переднього моста; 4, 5 і 6 – зубчаті муфти

Передаточні числа роздавальної коробки можна визначити за кількістю зубів шестерень, які містяться у зачепленні.

Для отримання сповільнених технологічних швидкостей тракторних агрегатів служать ходозменшувачі. Ходозменшувач може бути обов’язковим елементом трансмісії трактора або його з’ємним обладнанням.

За характером регулювання крутного моменту ходозменшувачі поділяють на ступеневі і безступеневі. До перших відносяться механічні шестерневі ходозменшувачі, до других – електричні, гідравлічні, а також деякі механічні передавачі (наприклад клинопасові варіатори фрикційні передачі). Конструкція аналогічна конструкції будь-якого редуктора, як правило, планетарного.

3. Проміжні з’єднання служать для передачі крутного моменту валам, геометричні осі яких не співпадають або можуть мати деяке відносне зміщення. Наявність проміжних з’єднань вимагають ряд наступних причин:

- точність виготовлення деталей;

- відхилення, які виникають при збиранні вузлів;

- деформації рам і корпусів;

- зміни у розміщенні валів у процесі експлуатації машин.

Проміжні з’єднання встановлюють між валом зчеплення (або двигуна, коли зчеплення нема) і первинним валом коробки передач трактора. За числом шарнірів проміжні з’єднання поділяють на одинарні і двійні, а за будовою шарнірів:

- жорсткі, коли всі деталі металеві;

- м’які, які включають у конструкцію гумові елементи;

- комбіновані, об’єднання жорстких і гумових елементів.