Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ринок фінансових послуг.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
2.04 Mб
Скачать

Біржові спекулянти та їх класифікація

Біржова спекуляція — це спосіб одержання прибутку в про­цесі біржової ф'ючерсної торгівлі, що базується на розходженнях у динаміці цін ф'ючерсних контрактів у часі, просторі і на різні види товарів.

Зовні операція хеджування не відрізняється від спекулятивної гри. Гравець також, як і хеджер, спочатку відкриває, а потім за­криває позиції, не доводячи укладені контракти до постачання. Відмінність полягає в тому, що для хеджера операції на ф'ючерсному ринку страхують операції, укладені на ринку реального то­вару. Завдання ж гравців полягає в тому, щоб дістати прибуток за допомогою ризику. Вони займаються купівлею і продажем ф'ючерсних контрактів, і їх прибуток (збиток) прямо пов'язаний з тим. наскільки точні їх прогнози щодо динаміки цін. Таким чи­ном, біржові спекулянти приймають на себе ризик від невизначе­ності в прогнозуванні змін цін.

Спекулянти відіграють важливу роль у ф’ючерсній торгівлі. Вони забезпечують ліквідність ф’ючерсного ринку, тобто ситуацію, коли кожен продавець знаходить на ринку покупця, і навпаки. Не будь спекулянтів на ринку, хеджерам було б важко чи зовсім неможли­во погодити ціну, оскільки продавці хочуть домогтися найвищої можливої ціни, а покупці — самої низької. Коли спекулянт прихо­дить на ринок, кількість продавців і покупців зростає, розширю­ються межі по хеджуванню, збільшується стабільність рівня цін.

У політико-економічному змісті і хеджування, і біржова спекуляція являють собою просто спекуляцію, тобто спосіб одер­жання прибутку, що ґрунтується не на виробництві, а на різниці цін. Хеджування і біржова спекуляція дві форми спекуляції на ф'ючерсному ринку, що співіснують і доповнюють одна одну, але в той же час і відрізняються між: собою. Це дві сторони однієї ме­далі. Хеджування неможливе без біржової спекуляції і навпаки.

Існує кілька способів класифікації спекулянтів. Один з них — це розподіл гравців за обсягами відкритих позицій. Як гравці виступають посередницькі фірми і їх клієнти. Все більшу роль на ф'ючерсному ринку починають грати банки, що вклада­ють у гру частину свого капіталу в якості ризикового. Дрібними спекуляціями займаються як організації, так і фізичні особи.

Гравці також розрізняються і за способами гри. За цією ознакою їх можна класифікувати як позиційних, одноденних, скалперів і спекулянтів, що грають на різниці цін (спредерів).

Позиційні спекулянти утримують відкриті позиції протя­гом тривалого періоду часу: кілька днів чи тижнів. В основному це великі гравці, тому що одноденна гра не вимагає великого об­сягу контрактів, приносить порівняно невеликі прибутки. Робота з великим обсягом диктує визначену стратегію ігор. Це поступо­ве відкриття і закриття позицій, гра на декількох контрактних місяцях. Необхідність поступового здійснення угод викликана тим, що при значному перевищенні над сформованими обсягами торгів числа, що відкриваються, чи позицій, що закриваються од­ним гравцем, ринок обов'язково відреагує несприятливою зміною котирувань. Так, продаж великої кількості контрактів призводить до зниження ціни, а покупка — до підвищення ціни.

Одноденні спекулянти рідко залишають відкриті позиції більш одного дня. Близько до них знаходяться скалперигравці, що торгують за свій рахунок невеликим обсягом і здійсню­ють велику кількість угод. Граючи на коливаннях цін у ході однієї торгової сесії, скалпер не залишає відкритих позицій наступного дня. Прагнення скалперів робити угоди по найбільш виграшній ціні приводить до високої ліквідності ф'ючерсного ринку. Угоди, укладені скалперами, складають велику частину спекулятивного обороту на ф'ючерсному ринку.

Більш обережної стратегії дотримують в основному дрібні і середні спекулянти, що грають на різниці між котируваннями контрактів з різними місяцями постачання, чи на "спредах". Техніка такої операції припускає купівлю контрактів по ближ­ньому місяцю і продаж по далекому, коли розрив між їх котиру­ваннями перевищує середній для ринку, і навпаки — продаж по ближньому і покупку по далекому при надмірному стиску коти­рувань. Наприклад, спрзд між котируваннями червневого і лип­невого контрактів склав 10%, у той час, як середній спред складає 12-13%. Можна чекати виправлення цієї аномалії. У цьому ви­падку гравцю необхідно продати червневий контракт і купити липневий контракт.

Природним є питання про джерела прибутку спекулянтів як групи в цілому з врахуванням того, що при кожній зміні ціни кон­тракту виграє завжди тільки одна сторона. Відповідь на це питан­ня пов'язана з тим, що основну масу учасників ринку складають не спекулянти, а хеджери, що виходять на ринок з метою не спеку­ляції, а захисту своїх прибутків, одержаних від основної діяльності Спекулянти по відношенню до хеджерів відіграють роль страхової компанії, що за плату приймає на себе ризик раптової зміни ціни.