Тема 3.8. Систематизація матеріалів, оформлення звітів і залік з виробничої практики.

На даному етапі студент повинен систематизувати матеріали отримані та розроблені під час проходження виробничої практики, оформити звіт та здати залік з виробничої практики.

Звіт з виробничої практики має мати наступний зміст:

1. Вступне заняття. Ознайомлення і дослідження структури управління об’єктом. Вивчення техніки безпеки.

2. Заняття і екскурсії під час практики.

3. Вивчення тематики робіт.

4. Вивчення апаратних засобів і системного програмного забезпечення.

5. Вивчення прикладного програмного забезпечення.

6. Вивчення інформаційного і програмного забезпечення конкретної задачі.

7. Розробка програм для удосконалення або модифікації конкретної задачі.

7.1. Основні функції програмного продукту.

7.2. Структура програмного продукту.

7.3. Розробка алгоритму.

7.4. Розробка програми.

7.5. Інструкція користувачу.

7.6. Результати тестування.

8. Висновок.

9. Список використаної літератури

Додатки.

У додатках до пояснювальної записки розташовують такі матеріали:

• лістинг розробленої студентом програми;

• різні табличні дані, креслення, фотографії і т.д., які вважає доцільним навести студент для покращення розуміння суті рішень.

Розглянемо трохи детальніше, які питання доцільно викладати у розділі 7. Розробка програм для удосконалення або модифікації конкретної задачі.

Цей розділ є основною частиною звіту з виробничої практики, в якому повністю повинен бути чітко розкритий весь задум розробки автора. Насамперед йде загальна характеристика програми (ім’я програми, назва файлу, мова програмування, об’єм програми), призначення, опис основних функцій програмного продукту, вхідна інформація, вихідна інформація детально висвітлюємо суть автоматизованого розв'язку поставленої задачі. Далі здійснюємо опис структури розробленої програми з наведенням опису модулів.

Розробка алгоритмів включає опис алгоритму програмного продукту – послідовність дій програми при її виконанні. Алгоритми можуть бути описані у вигляді словесних правил за лекси­кографічним або словесно-кроковим способом запису алгоритму або алго­ритмічною мовою у вигляді послідовності операторів за операторним спо­собом, чи з допомогою графічного зображення у вигляді блок-схем за графі­чним, чи геометричним способом запису алгоритму.

Блок-схема алгоритму зображує послідовність блоків, з'єднаних між собою стрілками, що вказують на послідовність виконання дій і зв'язок між блоками. Всереди­ні блоків записують їх стислий вміст. Блоки можуть бути послідовно про­нумерованими, починаючи з номера 1 з кроком «одиниця».

Рис. 4. Різновиди алгоритмічних конструкцій

Зображення блоків в алгоритмі, їх розміри, товщина ліній, кут нахилу ліній тощо регламентуються державним стандартом, а саме 19.701-90 (ISO 5807-85) «Схеми алгоритмів, програм, даних і систем».

Відповідно до трьох типів обчислювальних процесів існують три типи алгоритмів(рис 1.), а саме алгоритми:

• лінійних обчислювальних процесів;

• розгалужених обчислювальних процесів;

• циклічних обчислювальних процесів.

Так, лінійний алгоритм передбачає послідовне виконання дій над операндами, розгалужений - розділення дій на окремі гілки залежно від результа­ту перевірки деяких логічних умов, циклічний алгоритм - багаторазове повторення розрахунків за тими самими формулами, але з різними даними, які змінюються в певній послідовності.

Реальні обчислювальні процеси можуть бути досить складними. Але, залежно від природи обчислювального процесу або від досвіду користувача, їх завжди можна зобразити як деяку комбінацію простих процесів.

Розробка програми включає перелік функцій, процедур, використаних методів, компонент і т.д.

Інструкція користувачу повинна містити детальну інформацію про використання програмного продукту та пояснення по взаємодії користувача з програмою, а також опис режимів роботи програми та можливих виняткових ситуацій.

Результати тестування характеризують етап відлагодження програми та перевірки її працездатності. Тестування здійснюється на основі контрольних прикладів. Опис результатів тестування повинен містити детальні характеристики ПК на якому було проведено тестування із вказанням встановленого системного програмного забезпечення, що використовувалося в процесі тестування.

Висновок. Доцільно оцінити і проаналізувати отримані студентом результати завершеної роботи, вказати можливість застосування та область застосування програмного продукту.

Список використаної літератури завершує основну частину пояснювальної записки. Літературні джерела розташовують в алфавітному порядку. Спочатку приводяться літературні джерела, видані українською і російською мовами, а далі йде перелік видань англійською, французькою, німецькою і іншими мовами.

Додатки містять лістинг розробленої студентом програми, креслення, різні табличні дані, фотографії і т.д., які вважає доцільним навести студент для покращення розуміння суті роботи.