Тема 4. Виробничий процес і його організація

4.1. Сутність виробничого процесу та принципи організації

4.2. Виробничий цикл і його характеристики

4.3. Методи організації виробництва

4.4. Організаційні типи виробництва

4.1. Сутність виробничого процесу та принципи організації

Процес взаємодії елементів виробництва на підприємстві, котрий направлений на перетворення вхідної сировини (матеріалів) у готову продукцію, придатну для реалізації чи для подальшої обробки, називається виробничим процесом або виробництвом.

Складовими виробничого процесу є праця (діяльність людей), предмети та знаряддя праці. У багатьох виробництвах використовуються природні процеси (біологічні, хімічні, фізичні). 

Виробничі процеси на підприємстві поділяються:

1) за відношенням до виготовлення продукції:

• основні (виготовлення товарної продукції даного підприємства);

• допоміжні (виготовлення напівпродуктів для основного виробництва);

• обслуговуючі (створення сприятливих умов для перебігу як основних, так і допоміжних процесів);

• побічні (охоплюють процеси переробки відходів або їх утилізації); 

2) за перебігом у часі:

• дискретні чи перервні (між різними технологічними операціями присутні перерви);

• безперервні (зумовлені безперервністю технологічного процесу чи потребами суспільства); 

3) за кількістю компонентів продукції:

• синтетичні (результатом поєднання кількох виробництв простих продуктів є виготовлення складного продукту);

• аналітичні (з одного виду сировини виробляється кілька видів продукції);

4) за ступенем автоматизації:

• ручні (виконуються робітником із використанням простого інструменту);

• механізовані (виконуються з використанням машин і механізмів при безперервній участі робітників);

• автоматизовані (повністю виконуються машинами під наглядом робітника);

• автоматичні (виконуються машинами без участі робітника за заздалегідь розробленою програмою).

Всі виробничі процеси складаються з ряду виробничих стадій. Стадія — це технологічно завершена частина виробництва, що характеризує зміну предмета праці, що переходить із одного якісного стану в інший.

Виробнича стадія, у свою чергу, поділяється на ряд виробничих операцій, які представляють собою найпростішу складову процесу праці. Виробнича операція виконується на окремому робочому місці одним або групою робітників, які за допомогою одних і тих самих засобів праці трансформують один і той самий предмет праці. 

За призначенням виробничі операції поділяють на:

• підготовчі (включають операції з доставки заготовок, інструментів, оснащення та підготовки робочого місця до роботи);

• технологічні чи основні (внесення якісних змін у предмет праці, його стан, зовнішній вигляд, форму та властивості); 

• транспортні (зміна положення предмета праці в просторі);

• обслуговуючі (забезпечення нормальних умов для роботи машин (чищення, змащення, фарбування) та прибирання робочого місця);

• контролюючі (сприяють правильному виконанню технологічних операцій, дотриманню заданих режимів процесу). 

Первинною ланкою підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно, є робоче місце — обмежена ділянка виробничої площі підприємства, яка пристосована для виконання конкретного виробничого завдання одним робітником.

Для організації виробничого процесу необхідно дотримуватися таких принципів: 

1) спеціалізація (закріплення за виробничим підрозділом (цехом, дільницею) чи робочим місцем технологічно однорідної групи робіт або чітко визначеної номенклатури виробів. Розрізняють кілька видів спеціалізації:

• технологічна (виконання певної частини виробничого процесу);

• подетальна (виготовлення технологічно однорідних деталей);

• предметна (виготовлення певної номенклатури виробів);

2) безперервність (скорочення часу перерв між суміжними технологічними операціями при виробництві конкретних виробів); 

3) пропорційність (погодження у часі та за потужністю всіх взаємозалежних підрозділів підприємства); 

4) паралельність (одночасне виконання окремих виробничих процесів, пов’язаних із виготовленням конкретного виробу); 

5) прямоточність (переміщення предметів праці в процесі обробки найкоротшими маршрутами без зустрічних і зворотних переміщень всіма стадіями й операціями виробничого процесу від їх запуску до виходу готової продукції); 

6) ритмічність (забезпечення виробництва однакової чи рівномірно змінної кількості продукції за рівні проміжки часу); 

7) гнучкість (швидка адаптація виробничого процесу до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних, наприклад, із зміною кон’юнктури ринку).