3. Компонування матеріалу індивідуального навчально-дослідного завдання

Спершу, ніж писати чистовий варіант індивідуального навчально-дослідного завдання, потрібно підійти кваліфіковано до написання чорнового варіанту. Початковий варіант роботи бажано виконувати на стандартних аркушах паперу формату А4. Заповнювати їх текстом потрібно лише з однієї сторони, а зворотню сторону залишати чистою. Це потрібно для раціоналізації подальшого доопрацювання тексту і, в разі необхідності, спрощення вставок або, навпаки, викидання окремих частин тексту, перенесення їх з однієї сторінки на іншу шляхом вирізок і вклейок без переписування сторінок.

Виклад матеріалу потрібно здійснювати притримуючись логічної послідовності. Після написання чорнового варіанту роботи потрібно деякий час відкласти текст та повернутися до нього пізніше. Після перечитування тексту курсової роботи можуть появитись ще певні ідеї, бачення або місця, які необхідно підкориґувати, виправити, об’єктивніше оцінити попередньо написане.

Після написання чорнового варіанту варто в певній мірі його «відшліфувати», критично перечитавши кожне слово та віртуально підставивши інші варіанти слів та речень в місцях, що вимагають коригування. При цьому варто дотримуватися загальної композиційної структури ІНДЗ: титульна сторінка, зміст, вступ, розділи основної частини, висновки, перелік посилань, додатки.

Титульна сторінка є першою сторінкою індивідуального навчально-дослідного завдання. Вона заповнюється за зразком що наводиться у додатку.

Знизу титульної сторінки вказується місце знаходження університету та рік написання ІНДЗ.

Після титульної сторінки розміщується зміст, де наводяться всі заголовки та проставляються сторінки, з яких починається кожний із них. При цьому необхідно слідкувати аби назви заголовків та підзаголовків співпадали із вказаними у тексті навчально-дослідного завдання. Усі назви починаються з великої букви без крапки в кінці.

У вступ вноситься інформація за допомогою якої обґрунтовано викладається актуальність обраної теми, мета та зміст поставлених завдань, вказується значимість результатів творчого дослідження та цінність отриманих результатів.

У вступі індивідуального навчально-дослідного завдання ще наводиться характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, літературних, наукових, бібліографічних, електронних).

Зміст заголовків плану завдання повинен точно відповідати темі ІНДЗ та повністю її розкривати. Ця частина особливо повинна показати вміння студента стисло, лаконічно і аргументовано викладати матеріал.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання завершується висновками, які виконують роль закінчення, в якому синтезуються найбільш цінні думки, підсумки щодо конкретних завдань і цілі, які були показані у вступі.

Заключна частина ІНДЗ передбачає також наявність узагальненої підсумкової оцінки виконаного завдання. При цьому важливо показати, в чому полягає його суть, які завдання вирішені, а які слід продовжити та в яких напрямках.

Після висновків вміщується перелік посилань. Цей перелік становить собою одну із складових індивідуального завдання і відображає самостійну роботу студента, а також показує глибину опрацювання літературних джерел за темою завдання особисто її автором.

Кожне включене до переліку посилань літературне джерело обов’язково повинно згадуватися в тексті індивідуального навчально-дослідного завдання. Не потрібно вписувати такі інформаційні ресурси, що не використовувалися в завданні.

Заголовки повинні точно відображати зміст тексту, що належить до них. Будь-який заголовок повинен бути в міру можливого коротким. Він не повинен вміщувати зайвих слів. Існує залежність: чим коротший заголовок, тим він ширший за змістом. Особливо неприпустимі заголовки, що складаються з одного слова. Такий заголовок зовсім не дає можливості судити про тему тексту, який під ним подається.

Інша крайність, коли виконавець завдання прагне найточніше передати в заголовку зміст окремого пункту плану. Тоді заголовок може розтягнутися на декілька рядків, що суттєво ускладнює його змістовне сприйняття.

Текст ІНДЗ повинен супроводжуватися нумерацією. З цією метою використовується цифрова система нумерації, відповідно до якої номери найкрупніших частин (розділів) складаються з однієї цифри, номери складних частин – з двох цифр. Використання такої системи виключає використання слів «частина», «розділ», «глава» тощо (або їх скороченого написання).

Серйозну увагу при виконанні індивідуального навчально-дослідного завдання слід приділити мові і стилю. Мова і стиль повинні відповідати так званому академічному етикету, суть якого полягає в інтерпретації власної точки зору точкам зору, які залучаються з метою обґрунтування наукової істини. Існують градації, яких потрібно дотримуватися.

Обов’язковою умовою об’єктивності викладу матеріалу є також показ джерела повідомлення, ким висловлена та чи інша думка, кому конкретно належить той чи інший вираз. У тексті цю умову можна реалізувати, використовуючи спеціальні слова та словосполучення (на основі даних…, на нашу думку…, за інформацією…, за повідомленням… та ін.).

Для мовно-стилістичного оформлення ІНДЗ дуже важливо вміти організувати накопичену інформацію у взаємопов’язаний текст, для чого потрібно добре розбиратися в його речових функціях і лексичних засобах їх реалізації. Потрібно уникати русизмів та суржику. Аби уникнути сумнівів у використанні того чи іншого слова або фрази потрібно користуватися в ході виконання ІНДЗ словниками (тлумачними, енциклопедичними).