До Обухівського районного суду
08700, М. Обухів, вул. Київська, 20
Позивач:
Пономаренко Віталій Вячеславович
Прожив. м. Обухів, вул. Каштанова 16, кв. 56,
тел.. +380457278834
Відповідач:
Титаренко Олексій Пилипович
Старший лейтенант міліції
ВДАІ Голосіївського району у м. Києві
вул. В. Забіли, 3 тел.: 258-86-14
ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі про адміністративне правопорушення).
Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
„28” лютого 2012р. посадовою (службовою) особою відповідача – інспектором дорожньо-патрульної служби Титаренко Олексієм Пилиповичем, винесено постанову № ВС1 124858 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 щодо мене.
Вказану постанову вважаю такою, що не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а також прийнята з порушенням норм чинного законодавства, є протиправною та необґрунтованою з наступних підстав:
Я, 28 лютого 2012р., керуючи автомобілем автомобілем ВАЗ 21074-ЗНГ, державний реєстраційний номер ВА8167АТ, на підставі водійського посвідчення ВАЕ № 117304, Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ № 515488 , проїжджав по Московській площі в напрямку від Червонозоряного проспекту до проспекту Науки в м. Києві. Приблизно в цей час я відчув що двигун автомобіля з невідомих причин заглох і не реагував на дії щодо його запуску. До цього моменту автомобіль знаходився у повному технічно справному стані про що свідчить талон про проходження державного технічного огляду АГА № 516275 дійсний до Травня місяця 2013 року. Для попередження аварійної обстановки, та запобігання перешкоджанню руху на цій частині автодороги я прийняв рішення про зупинку автомобіля, який ще рухався по інерції, попередньо ввімкнувши аварійну сигналізацію. Місце повної зупинки припало під шляхопроводом, що зазначене у протоколі. Щодо вибору місця зупинки в мене вибору не було.
Зупинившись біля правого краю проїзної частини (згідно пункту 15.2 ПДР: «15.2. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).» ), та включивши аварійну світлову сигналізацію (згідно пункту 9.9.а ПДР: «9.9. Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:
А) у разі вимушеної зупинки на дорозі;
б) у разі засліплення водія світлом фар;
в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами;
г) на механічному транспортному засобі, що буксирується;
ґ) на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком «Діти», що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки;
д) на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі;
е) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди.»),
зробив декілька спроб знову запустити двигун. Двигун не запустився. Згідно пункту 15.14 ПДР «15.14. У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити — діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 — 9.11 цих Правил.»
В ході з’ясування мною причин відмови двигуна, до мене під’їхала патрульна машина ДПС із якої вийшов інспектор і звернувся до мене зі словами «ваші документи». При цому інспектор не представився належним чином, назвавши на моє прохання лише прізвище, ім.’я та по батькові. Про його звання я та з якого саме відділу ДАІ я дізнався з протоколу. За словами інспектора, було здійснено порушення мною, вимог пункту 15.9«в» Правил дорожнього руху України, а саме зупинка і стоянка під шляхопроводом, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП.
Патрульна машина, реєстраційний номер 2753, зупинилася приблизно за 50 метрів від мене на пішохідному тротуарі як раз під дією знаку «зупинка заборонена», чим порушила вимогу дорожнього знаку 3.34 «зупинка заборонена» та ст. 15 п. 10б правил дорожнього руху що мене дуже обурило. Відповідно до п.3.1. Правил дорожнього руху « 3.1. Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. Але машина стояла без увімкнених проблискових маячків. Дане правопорушення було зафіксовано на пристрій для фотозйомки SONY, а копії фото світлин додаються до позову. При цьому згідно п. 18.12 наказу 111 МВС України «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється порушувати або відступати від вимог ПДР за винятком випадків, визначених чинним законодавством.
Після привітання я надав інспектору водійське посвідчення, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс та пояснив причину зупинки. Також попросив інспектора не складати протокол про адміністративне правопорушення а допомогти у вирішенні моєї проблеми. Моє прохання було проігноровано. Також мною було запропоновано долучити до справи три клопотання: про надання права на юридичну допомогу при розгляді справи, клопотання про місце розгляду справи та клопотання про проведення експертизи на спеціалізованій Станції Технічного Обслуговування. В протоколі зазначено, що я погоджувався на експертизу на СТО. Висновок спеціалістів СТО міг би слугувати доказом того, що моя зупинка була дійсно вимушена. Але інспектор відмовив мені у долученні клопотаннь, тим самим позбавивши мене варіантів щодо виправдання. Після складання протоколу інспектор попросив підписати заповнений протокол і постанову. Постанова серія ВС1 №124858 була вже заповнена (включаючи суму штрафу) до того моменту, як я віддав Відповідачу протокол зі своїми поясненнями, мої пояснення не розглядалися, та не бралися до уваги клопотання про надання права на юридичну допомогу при розгляді справи, та клопотання про місце розгляду справи та про проведення експертизи чим було грубо порушено ст. 33, ч.1 ст.268 КУпАП ст. 279 та ст. 280 КупАП, ст 59 Констітуції України. На мою вимогу пояснити: яке право мав інспектор виносити постанову, коли протокол по справі не підписано і не розглянуто – інспектор пояснень не знайшов. Мною було зауважено , що це є грубим порушенням законодавства. Звісно у протоколі я висловив свою незгоду з інкримінованим мені правопорушенням, про що теж зазначено у протоколі.
Приблизно через годину, після складення протоколу, мною було виявлено причину зупинки двигуна. Нею виявилась відсутність контакту датчика Холла. Після ремонту що тривав приблизно 5 хвилин автомобіль завівся і я зміг продовжити рух.