Свідків що могли б підтвердити або спростувати мою вину чи невинуватість немає. Про що зазначено у протоколі.
Крім цього, прошу звернути увагу, на оформлення постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме на неправильне тлумачення інспектором ДАІ окремих пунктів ПДР, та невідповідність висунутого порушення обставинам справи.
Зокрема, в графі «суть учиненого адміністративного правопорушення» інспектор записав «водій автомобіля ВАЗ дн ВА8167АТ здійснив зупинку і стоянку під шляхопроводом» не враховуючи того що зупинка була аварійною та вимушеною. Згідно пункту 15.14 ПДР «15.14. У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити — діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 — 9.11 цих Правил.» згідно якого я і діяв.
Щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.
КУпАП встановлено, що працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання мають право розлядати справи про адміністративні правопорушення. В той же час ст.ст.276, 257 та 258 КУпАП передбачено і порядок розгляду таких справ.
Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 — 126, 127-1 — 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Інше місце розгляду передбачене ст.258 Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. У статтях застосовані різні місця розляду справ „за місцем.....” та „на місці” Як видно, „за місцем вчинення” це не означає „на місці вчинення”, і це не одне і теж. Вираз „за місцем” означає теріторіальну одиницю - місто, район. Вираз "на місці" вчинення означає конкретне місце - вулицю, км. дороги і т.п., тобто, конкретне місце правопорушення. На місці вчинення інспектор має право розглядати справу та виносити постанову тільки у випадках передбачених ст.283. В інших випадках на місці вчинення інспектор не має такого права і відповідно до вимог ст.257 повинен надіслати протокол іншій уповноваженій особі за місцем скоєння, проживання, або обліку. Це положення підтверджується також і Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» (надалі – «Інструкція № 111»): «П. 16. Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог Правил дорожнього руху: 16.6. За всіма виявленими порушеннями Правил дорожнього руху складаються Протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби. Якщо передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день». Пункт 7 Інструкції № 111 «Права працівників підрозділів ДПС» також дозволяє останнім «складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Здійснювати в установленому законодавством порядку особистий огляд, перевірку речей, транспортного засобу і вантажу, вилучення речей і документів, адміністративне затримання»та інш. Але в жодному разі не надає працівникам підрозділів ДПС права розглядати справи про адміністративні правопорушення за складеними ними же адміністративними матеріалами.
Таким чином, склавши протокол про адміністративне правопорушення, Відповідач мав би здати відповідно до ст.257 КУпАП зазначений протокол за належністю для розгляду адміністративної справи у встановленому законом порядку. Звертаю увагу, що здійснення заходів щодо забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення та дотримання чинного законодавства при складанні адміністративних матеріалів співробітниками ДПС є виключною компетенцією начальників ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. 5.1.4 п. 5.1 Інструкції № 111); начальників управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. пп. 5.2.5, 5.2.6 п. 5.2 Інструкції № 111); командира стройового підрозділу ДПС та його заступників (пп. пп. 5.3.15, 5.3.23, 5.3.24 п. 5.3 Інструкції № 111). З огляду на передбачені законом процесуальні норми порядку розгляду адміністративних справ, викладені вище, убачається, що складання протоколу та винесення постанови однією і тією ж особою - Відповідачем є порушенням вимог Закону. При цьому КУпАП не передбачає напрям протоколу самому собі, що суперечило б принципам об'єктивності і законності розгляду справи. Крім того, Відповідач, діючи на стадії збудження адміністративного провадження і що нібито направив власноручно складений протокол самому собі на розгляд, вже вважає що матеріалів у справі вистачає, а помилок немає. При таких обставинах цей посадовець при розгляді справи і винесенні постанови виходитиме з первинних своїх же установок про законність і достатність зібраних матеріалів у справі, а у разі виявлення помилок буде схилятись до їх приховування, тобто він зацікавлений у вирішенні справи, не звертаючи уваги ні на що. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадові особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч вказаним вимогам ст. 280 КУпАП, викладені у ній питання не з’ясовувались, та й не могли бути з’ясовані, оскільки адміністративного правопорушення Позивач не вчиняв. На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення не можливо було з’ясувати та документально підтвердити обставини, які пом’якшують чи обтяжують вину та ступінь вини водія, також не можливо надати відомості, що характеризують майновий стан водія та його особистість. Для підготовки та подання таких документів в якості доказів водію потрібен певний проміжок часу. Склавши протокол про адміністративне правопорушення, Відповідач без сповіщення про розгляд адміністративної справи, виніс Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, що є грубим порушенням Закону, оскільки про розгляд адміністративної справи та винесену Постанову Відповідач дізнався лише під час вручення Постанови.
Як випливає з наведеного, інспектором ДПС порушений процесуальний порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Також прошу взяти до уваги, що я на даний момент є тимчасово безробітним, і єдиний прибуток це соціальна виплата, яка складає приблизно 750 грн. в місяць.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведенним з наступних причин:
1). я не порушував Правил дорожнього руху України, рухаючись в напрямку від Червонозоряного проспекту до проспекту Науки в м. Києві. Вимушену зупинку виконував відповідно до Правил дорожнього руху України;
2). ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вважаю, що суб'єктивна думка, припущення та бажання інпектора ДПС старшого лейтенанта Титаренко Олексія Пилиповича скласти протокол для «статистики», «звітності» або «галочки» не є законною підставою, не може бути достовірним та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення мною адміністративного правопорушення;
3). у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звінувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;
4). п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
5). ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
6). З огляду на передбачені законом процесуальні норми порядку розгляду адміністративних справ, викладені вище, убачається, що складання протоколу та винесення постанови однією і тією ж особою - Відповідачем є порушенням вимог Закону. При цьому КУпАП не передбачає напрям протоколу самому собі, що суперечило б принципам об'єктивності і законності розгляду справи. При таких обставинах інспектор при розгляді справи і винесенні постанови виходитиме з первинних своїх же установок про законність і достатність зібраних матеріалів у справі, а у разі виявлення помилок буде схилятись до їх приховування, тобто він зацікавлений у вирішенні справи, не звертаючи уваги ні на що. Як випливає з наведеного, інспектором ДПС порушений процесуальний порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова ВС1 № 124858 по справі про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2012 року прийнята з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, та незаконною та підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 4, 6-11, 18, 19, 71 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПРОШУ:
Прийняти адміністративний позов до свого провадження;
Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене та відповідача-посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
Судові витрати щодо розгляду даної справи покласти на Відповідача.
„___”__________ 20__ р.
(Підпис)
Додатки:
Копія позовної заяви;
Ксерокопія постанови про адміністративне правопорушення ВС1 № 124858;
Ксерокопія протоколу про адміністративне правопорушення ВМ1 № 192246;
Ксерокопії документів, що підтверджують моє право на керування даним автомобілем та його справність(водійське посвідчення ВАЕ №117304, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ №515488, талон про проходження державного технічного огляду АГА № 516275 дійсний до Травня місяця 2013року, поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності) ;
Ксерокопія документів що засвідчують мою особу, а також соціальний статус (трудова книжка АВ №014929, паспорт громадянина України ЕА 728501).
Фото світлини що підтверджують адміністративне правопорушення патрульної машини ДПС при паркуванні для розгляду моєї справи.