- •1.Система стимулів в сфері енергозбереження в комунальному господарстві України.
- •2.Загальні методи стимулювання енергозберігаючих заходів стосовно цивільних та промислових споруд.
- •3.Вплив наявності (відсутності) коштів на успішність впровадження енергозберігаючих заходів в комунальному господарстві України.
- •4.Геометричні і композиційні рішення будівель.
- •5.Градусо-доби і їх зв’язок з кліматичними зонами України.
- •6. Загальні методи стимулювання енергозберігаючих заходів стосовно цивільних та промислових споруд.
- •7.Зовнішня теплоізоляція стін.
- •8.Монолітні і монолітно-каркасні стіни. Стінові панелі.
- •9.Назвіть основних три показника теплового захисту будівель. Розкрийте їх суть.
- •10.Основні вимоги до теплоізоляційних матеріалів.
- •11.Перевірка зовнішніх огороджуючи конструкцій на паропроникнення.
- •12.Підвищення теплової ефективності будівель шляхом раціонального вибору огороджуючих конструкцій.
- •13.Повітропроникність. Інфільтрація і ексфільтрація повітря і їх вплив на температуру огороджуючи конструкцій.
- •15.Радіаційна температура та її вплив на енергоспоживання будівель.
- •16.Розкрити поняття - показник теплової ефективності будівель.
- •17.Тепловий комфорт. Вплив різноманітних факторів на тепловий комфорт.
- •18.Теплоізоляція стін із середини і зовні приміщення. Особливості, недоліки, переваги.
- •19.Фактори, що визначають енергоспоживання будівель.
- •20.Які параметри клімату враховують при визначенні теплопотреб на опалення? Яку роль в цьому відіграє температура зовнішнього повітря ?
- •21.Які параметри клімату враховують при визначенні теплопотреб на опалення? Яку роль в цьому відіграє вологість і атмосферні опади ?
- •22.Теплоізоляція покрівель і підвалів.
- •Скатний дах
- •23.Теплоізоляція вікон і балконних дверей.
- •24.Вентильована теплоізоляція фасадів.
- •25.Вибір оптимальної товщини повітряного прошарку скло пакету.
- •26.Проблеми повітряного обміну.
- •27.Необхідна площа вікон.
- •28.Енергоефективність систем опалення будинків.
- •29.Експлуатація систем опалення.
- •30.Системи регулювання опаленням будинків.
- •31.Центральне регулювання по температурі приміщень.
- •32.Індивідуальне регулювання температурним режимом в приміщеннях.
- •33.Системи гарячого водопостачання.
- •34.Гаряче водопостачання від опалювального котла.
- •35.Оплата вартості енергії за об’ємом її споживання.
- •36.Гігієнічні проблеми енергопостачання житлових будинків.
- •37.Гігієнічні проблеми енергопостачання висотних житлових будинків.
- •38.Іонізаційний склад повітря.
- •39.Рекомендації щодо теплопостачання, вентиляції і газопостачання житлових будинків з точки зору забезпечення нормальної життєдіяльності людини.
- •1) Домінуючої нової
- •40.Системи водяного опалення.. Переваги, недоліки.
- •41.Підлогове водяне опалення. Переваги, недоліки.
- •42.Повітряне опалення. Переваги, недоліки.
- •43.Променеве опалення. Переваги, недоліки.
- •44.Стіни із застосуванням блоків, цегли і мілких камінців.
- •45.Індивідуальні будинки.
37.Гігієнічні проблеми енергопостачання висотних житлових будинків.
Дослідження висотних будинків (12-25 поверхів) показали, що в них природня рухливість повітря більша, чим в 4-5 поверхових будинках. Це явище обумовлена збільшеною інфільтрацією повітря через зовнішні огороджуючі конструкції в нижній частині будинку. При цьому в верхніх поверхах замість інфільтрації спостерігається ексфільтрація. Це приводе до суттєвого погіршення фізичних параметрів і хіміко-бактеріологічних показників повітря приміщень верхніх поверхів.
В 25-поверховому будинку інтенсивна інфільтрація зовнішнього повітря в нижні поверхи зимою приводе до того, що t внутрішньої поверхні зовнішньої стіни з приміщенні 3 поверху було на 7 град нижче t внутрішньої поверхні в аналогічному приміщенні 25 поверху. Основними каналами протікання повітря в таких будинках є ліфтові шахти і сходинкові клітки, в яких виникає конвекційна тяга. В результаті цього спостерігається суттєве погіршення якості повітряного середовища. Якість повітря квартир погіршується по мірі підвищення поверху. В повітрі сходинкових кліток СО починає виявлятися на рівні п’ятого поверху, його конструкція поступово зростає по мірі зростання висоти, досягаючи свого максимуму ( ) на 12 поверсі. В результаті інфільтрації зовнішнього повітря на нижніх поверхах відбувається перетікання повітря з квартир нижніх поверхів на сходинкову клітку і в ліфтову шахту з його підйомом в верхню зону вертикальних каналів, звідки забруднений в кухнях нижніх поверхів повітря поступає в результаті ексфільтрації в квартири верхніх поверхів. Тому концентрація і пилу в квартирах верхніх поверхів досягає максимального значення.
Стан повітряного середовища дев’яти поверхових будинків показує, що спалювання газу на протязі 1 год приведе до збільшення температури повітря в кухнях на 10-19 ºС, її абсолютне значення при цьому досягає 28-36 ºС, що визиває тепловий дискомфорт в організмі людини. При цьому вміст в повітрі кухні сягає .
38.Іонізаційний склад повітря.
Відомо, що позитивний вплив на самопочуття людини мають легкі іони з від’ємним зарядом. Збільшення ж важких іонів у повітрі погіршує його іонізаційний склад, який характеризується двома показниками: коефіцієнтом уніполярності легких іонів q і коефіцієнтом забруднення К.
, .
де - кількість позитивно і від’ємно заряджених легких іонів в повітрі;
- сумарна кількість важких і легких іонів в одиниці об’єму повітря.
Тобто якість повітряного середовища за іонізаційним складом погіршується зі зростанням значення коефіцієнтів q і К. Спалювання газу в побутових плитах суттєво зменшує кількість легких від’ємних іонів і збільшує число важких іонів в повітрі приміщення, що приведе до погіршення іонізаційного складу повітряного середовища.
Так при відсутності притоку зовнішнього повітря в кімнати після 1 годинного горіння газу q=1,52 (до запалювання газу q=1,06), К=506 (36) відповідно. При добре організованій вентиляції q=1.14 (0.96), К=123 (17,6).
Узагальнені висновки щодо іонізаційного складу повітря зводяться до наступного:
квартири, обладнані системами повітряного опалення мають кращі санітарно – гігієнічні показники іонізації повітря, ніж квартири з водяними опалювальними системами;
застосування підвищених параметрів теплоносія в водяних системах опалення суттєво зменшує кількість легких від’ємних іонів в повітрі приміщенні (на 30-40%), коефіцієнт К зросте на 6-70%;
експлуатація побутових газових приладів з відкритим полум’ям в квартирах обумовлює погіршення іонного режиму повітряного середовища.