81

MINISTERIUM FÜR BILDUNG UND WISSENSCHAFT,

JUGEND UND SPORT DER UKRAINE

NATIONALE UNIVERSITÄT DONEZK

I. Pelaschenko, N. Serebrjakowa

Grammatik- und Kommunikationstraining

Konjunktiv

Donezk

2009

УДК 81.243.

378.147.88:811.11.22.

(0758)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки

України (лист №1/11 – 5550 від 16.07.09.)

Рецензенти:

М.В. Гамзюк – д-р. філол. наук, проф.

А.М. Приходько – д-р філол. наук, проф.

М.Г. Сенів – д-р філол. наук, проф.

I. Pelaschenko, N. Serebrjakowa

Grammatik- und Kommunikationstraining. Konjunktiv (Граматичний і комунікативний тренінг. Кон’юнктив): навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл. / I. Pelaschenko, N. Serebrjakowa – 2-е допов. вид. – Донецьк: ДонНУ, 2011. – 165с.

Навчальний посібник містить матеріали з практичної граматики німецької мови та забезпечує формування граматичної і комунікативної компетенції на рівні В2 за шкалою Ради Європи. Кожний розділ подає теоретичний матеріал, граматичні вправи та комунікативні завдання, а також вправи для перекладу.

Рекомендовано для студентів ІІ курсу факультету іноземних мов спеціальностей “Німецька мова та література” та “Переклад (німецька, англійська мови)”, а також під час вивчення німецької мови як другої іноземної для спеціальностей “Англійська мова та література”, “Французька мова та література” та “Переклад (англійська, німецька мови)”.

Комп'ютерний дизайн та набір - Н.О. Серебрякова.

УДК 81.243.

378.147.88:811.11.22.

(0758)

© І.І. Пелашенко

© Н.О. Серебрякова

© ДонНУ

ВІД АВТОРІВ

Тема „Der Konjunktiv“ уважається однією з найскладніших у німецькій граматиці, про що, зокрема, свідчить численна пошта з цієї проблеми в мережі Інтернету. Користувачі Інтернету звертають увагу на труднощі у розумінні і засвоєнні кон’юнктива, вважаючи цю категоріальну форму застарілою і навіть ставлять під сумнів доцільність вивчення цієї теми взагалі.

Для того, щоб відповісти на такі принципово важливі питання, як: для чого потрібен кон’юнктив, наскільки він відповідає сучасним потребам спілкування, з чим пов’язані труднощі його формотворення, значення і функціонування, як можна подолати ці труднощі, слід насамперед з’ясувати причини негативного ставлення до вивчення кон’юнктива не тільки з боку тих, які вивчають німецьку мову як іноземну, але й німецькомовних студентів і школярів. Досвід показує, що особливу роль у цьому зв’язку відіграють лінгвістичні і дидактичні фактори.

1. Лінгвістичні фактори. Як відомо, кон’юнктив, на відміну від індикатива, має цілу низку специфічних ознак, які проявляються на різних рівнях: у формотворенні, у значенні, оскільки в кон’юнктивних формах взаємодіють часові і модальні значення, у співвідношенні форм з часовими планами, у закономірностях його функціонування в різних моделях речення і різних сферах спілкування. Цілком зрозуміло, що все це створює певні труднощі у розумінні специфіки, місця і ролі саме цього члена категорії способу дії. Якщо згадати також той факт, що деякі лінгвісти визначають тільки індикатив як „Normalmodus“, стверджуючи тим самим, що лише цей член категорії способу дії може претендувати на абсолютний пріоритет на підставі частоти його вживання, то можна зрозуміти, у чому полягає негативний імідж кон’юнктива.

2. Дидактичні фактори тісно переплітаються з лінгвістичними. Граматичні праці з цього питання засвідчують, що у більшості випадків кон’юнктив не сприймається як рівноправна, до того ж більш складна, що не означає менш значуща, категоріальна форма. Це, у свою чергу, зумовлює методичні прорахунки, основні з яких, це: відсутність системності у подачі матеріалу і адекватності моделі його пояснення.

З огляду на сказане релевантним для процесу вивчення цієї граматичної теми є створення концепції, яка б максимально враховувала специфіку кон’юнктива у всіх вимірах і змогла б усунути наявні недоліки у її вивченні. У пропонованому посібнику автори роблять спробу намітити контури методологічної платформи, на якій й базується концепція навчального посібника „Grammatik- und Kommunikationstraining. Konjunktiv“.

Насамперед, це системність у викладі матеріалу, яка визначає об’єднуючий фактор і передбачає визначення точки відліку, ієрархічний порядок і послідовність окремих розділів. У посібнику таким об’єднуючим стрижнем системи по вертикалі визначено роль кон’юнктива у моделюванні мовного матеріалу. Виходячи з цього, точкою відліку є модель речень, для яких кон’юнктив є обов’язковою і водночас диференційною ознакою. Саме моделям, які побудовані винятково на кон’юнктиві, присвячений перший, найбільший за обсягом розділ посібника.

У другому розділі основна увага зосереджується на мовному матеріалі, де кон’юнктив має факультативний характер, тобто це ті моделі, де конкурентом кон’юнктива є індикатив.

У третьому розділі розглядаються моделі, в яких кон’юнктив має низку конкурентів серед інших мовних засобів. Слід підкреслити, що побудована на вказаних засадах система по вертикалі віддзеркалює також сфери поширення кон’юнктива, що певною мірою засвідчує правильність вибору системотворчого фактору.

Критерій системності зберігається також у аранжуванні матеріалу всередині кожного параграфу, тобто і на горизонтальній вісі системи. Інтегральним фактором на цій вісі слугують не окремі важелі (інструменти) для викладу матеріалу, а їх сукупність з детально продуманим механізмом взаємодії. Звичайно, що такі добре відомі інструменти, як правила, завдання, вправи, таблиці, схеми, моделі, використовуються в усіх підручниках. У даному посібнику вони діють як єдиний механізм, всі важелі якого злагоджено працюють на кінцевий результат. Саме такий механізм намагались створити автори.

У посібнику описовий метод формулювання правил і їх статичне пред’явлення заміщає алгоритмічний спосіб їх складання і динамічне розгортання інформації, що суттєво змінює весь апарат навчання граматики. Інструкції, з яких складається алгоритм, містять оперативні дані, достатні для виконання простих операцій над об’єктом, у той час як алгоритм в цілому розкриває механізм творення форм (моделей) і націлений на формування комплексних навичок самостійної роботи з мовним матеріалом.

Оскільки алгоритм складається з послідовних взаємопов’язаних операцій у супроводі інструкцій, кожний крок у дозуванні інформації і кожну операцію необхідно закріпити, затренувати і довести до автоматизму. Цю функцію частково виконують завдання, особливість яких полягає у тому, що вони містять великий за обсягом фактичий матеріал для формування гнучких навичків використання правил для роботи з мовним матеріалом. Система вправ створена так, що вона включає всі види некомунікативних і комунікативних вправ з безумовним дотриманням логіки їх послідовності і складності, що забезпечує прогрес у формуванні граматичних навичків.

Іманентною складовою всіх без винятку параграфів є таблиці, схеми, моделі, які значно розширюють можливості засвоєння інформації шляхом активного долучення зорового каналу.

3. Методологічним фундаментом посібника є традиційна тріада «форма-зміст-функція», переосмислена під кутом зору формування граматичної компетенції, а також з позицій наукової когнітивно-дискурсивної парадигми, яка активно розробляється в сучасних лінгвістичних дослідженнях. На практиці це означає, що вивчення кон’юнктива починається із змісту, який об’єктивується у текстах, тобто з позицій психолінгвістики - на етапі рецепції. Таким чином, підрозділ „Lesepause“, який містить автентичні тексти різних жанрів і цілеспрямовані запитання до них, стає невіддільною частиною посібника і першим кроком для розуміння змісту кон’юнктива у канві тексту. У такий спосіб зміст виявляється зв’язною ланкою між його формою і функцією, засвоєння і тренування яких проходить через усі етапи формування граматичної компетенції (рецепція, репродукція, продукція), проте акцент зміщується у напрямку застосування кон’юнктива в комунікації. Цим пояснюється виділення спеціального розділу в кожному параграфі під рубрикою „Kommunikationstraining“ з цілою низкою комунікативних вправ на кшталт: спонтанне висловлювання, аргументоване висловлювання, складання текстів за зразком, за опорними словами, текстів заданого жанру, паралельних текстів, переклад тощо.

4. Принцип кодування і декодування інформації відіграє важливу роль у розумінні концепції, покладеної в основу даного посібника. Автори виходять з того, що у граматиці є ділянки матеріалу, де інформація про складні об’єкти представлена за принципом кодування інформації про прості і у цьому сенсі базові об’єкти. Такою ділянкою в німецькій граматиці, на думку авторів, саме і є тема „Der Konjunktiv“, при вивченні якої знаннями, навичками, вміннями, тобто – компетенцією, можна оволодіти не механістичним методом, а лише залучивши вказаний принцип. За такого підходу систематизація нового матеріалу проводиться шляхом ідентифікації, порівняння і зіставлення кон’юнктива з індикативом для з’ясування подібностей і розбіжностей. У кінцевому результаті це уможливлює декодування процесу екстраполяції знань про індикатив на кон’юнктив, розуміння закономірностей взаємодії відомої і нової інформації про форму, зміст і функцію кон’юнктива. З погляду дидактики це означає поглиблення знань про індикатив, трансформацію цих знань відповідно до особливостей кон’юнктива, формування більш складних навичок і вмінь.

5. Іншою особливістю посібника слід вважати органічне поєднання морфології і синтаксису, оскільки сама специфіка кон’юнктива спонукає до розгляду цієї морфологічної одиниці через призму синтаксису. Це, у свою чергу, призводить до широкого застосування моделювання для викладу матеріалу. Йдеться перш за все про інвентаризацію відомих в граматиці моделей. Це необхідно для того, щоб звести різноманітні речення і тексти з кон’юнктивом у цілісну систему, яку можна осягнути і зрозуміти. З іншого боку, моделювання приводить найкоротшим шляхом до усвідомлення і засвоєння функціонування кон’юнктива.

6. Наведені вище основні постулати, із яких вимальовується у загальних рисах концепція навчального посібника, потребують відповідного стилю. Тобто по-перше, зовнішньої презентації матеріалу, для цього стилю характерна посилена увага до візуалізації граматичного матеріалу. По-друге, діяльнісного підходу до його засвоєння.

7. Окрім того, посібник передбачає вивчення теми в умовах кредитно-модульної системи навчання, однією з важливих вимог якої є створення умов для самостійної роботи студентів і скерування процесу засвоєння знань, оволодіння навичками і вміннями для творчої роботи над граматичним матеріалом. Власне кажучи, якраз це і вирізняє насамперед навчальний посібник „Grammatik- und Kommunikationstraining“ серед багатьох цікавих, але створених на дещо інших засадах посібників з граматики.

Матеріали для самостійної роботи виділені в окремий підрозділ, що спонукає студентів до самостійного усвідомлення навчальних завдань, планування своєї роботи, до самоконтролю та аналізу досягнутих результатів. З цією метою розділ містить інформацію щодо завдань формування граматичної компетенції на рівні В2 за шкалою Ради Європи, узагальнюючі запитання і комплексні тестові завдання з шкалою оцінок для самоконтролю, які допоможуть студенту самому об’єктивно оцінити рівень сформованості своєї граматичної компетенції. Посібник містить додаток, у якому за бажанням кожен зможе знайти додатковий матеріал для самостійної роботи, а саме: різноманітні автентичні тексти, списки ситуативних висловлень, кліше для ведення дискусії і перекладу науково-технічної літератури, узагальнювальні таблиці.

Наприкінці автори хотіли б висловити реальне, в поєднанні з кон’юнктивом знакове побажання: „Möge dieses Buch möglichst viele Lerner und Leser gewinnen und ihnen Nutzen bringen!“

Inhaltsverzeichnis

Vorwort / Від авторів 7

Erstes Kapitel. Konjunktiv als obligatorisches und differenzierendes

Kennzeichen des Satzes 9

Lektion 1.1 Aussageweisen im Deutschen 11

Lektion 1.2 Formenbildung des Konjunktivs 17

Lektion 1.3 Irreale Wunschsätze 31

Lektion 1.4 Konjunktiv in den irrealen Konditionalsätzen (Bedingungssätzen) 43

Lektion 1.5 Konjunktiv in den irrealen Komparativsätzen (Vergleichssätzen) 59

Lektion 1.6 Konjunktiv in den irrealen Konsekutivsätzen (Folgesätzen) 69

Zweites Kapitel. Konjunktiv als fakultatives unfestes Merkmal der Satztypen 77

Lektion 2.1 Indirekte Aussagesätze 79 Lektion 2.2 Indirekte Fragesätze 95 Lektion 2.3 Indirekte Aufforderungssätze 101

Drittes Kapitel. Weitere Anwendungsbereiche des Konjunktivs 107

Lektion 3.1 Präsens Konjunktiv im einfachen Satz 109

Lektion 3.2 Der diplomatische Konjunktiv 115

Materialien für selbständige Arbeit 121

Мodulplan 123

Selbstkontrolle 1 125

Selbstkontrolle 2 135

Zusätzliche Materialien 139

1. Tempusformen des Konjunktivs im Überblick 140

2. Übersicht von Sprechintentionen und Redemitteln mit Konjunktivformen 142

3. Konjunktivformen in der wissenschaftlich-technischen Rede 144

4. Lesetexte 145

Literaturverzeichnis 164

Abkürzungsverzeichnis
bzw. Fut.1 Konj. HS Inf. Konj. I Konj. II NS P. Part. II Perf. Perf. Konj. Plur. Plusq. Plusq. Konj. Präd. Präs. Präs. Konj. Prät. Prät. Konj. S. Sing. u.a. vgl. z.B.	beziehungsweise Futur I Konjunktiv Hauptsatz Infinitiv Konjunktiv I Konjunktiv II Nebensatz Prädikat Partizip II Perfekt Perfekt Konjunktiv Plural Plusquamperfekt Plusquamperfekt Konjunktiv Prädikat Präsens Präsens Konjunktiv Präteritum Präteritum Konjunktiv Subjekt Singular und andere vergleiche zum Beispiel

Grammatik

Heißt das ordentliche

Laufen der Wörter

Der Reihe nach

Dem Sinne nach

Dem Satze nach

Dem Sprechen nach

Heißt Grammatik

Das Bravsein der Wörter

Den Regeln nach

Der Erwartung nach

Dem Mutmaßen nach

Laufen der Wörter

Schließlich

Über

Die Grammatik

Hinaus

I.Meidinger – Geise

Erstes Kapitel

Konjunktiv

als obligatorisches

und

differenzierendes

Kennzeichen

des Satzes

Lektion 1.1

Aussageweisen

im Deutschen

 Allgemeines über die Modi

• Lesetexte verschiedener Sorten mit Aufgaben zur Erschließung der Bedeutungen des

Konjunktivs

Aussageweisen im Deutschen

 Allgemeines über die Modi

Vergleichen Sie die unten angeführten Sätze! Sie beziehen sich auf die gleiche Situation, trotzdem ist die Aussageweise verschieden. Der Unterschied besteht im Modus der Verben, der durch unterschiedliche Formen des Verbs ausgedrückt wird:

Modus	Beispiele
Imperativ	Karl bittet Petra: „Leih mir bitte dein Buch!“
Indikativ	Petra sagt: “Gut, ich leihe es dir bis Samstag.“
Konjunktiv I	Petra sagt, sie leihe es ihm bis Samstag.
Konjunktiv II	Petra sagt, sie leihe (würde ausleihen) es ihm gerne, wenn sie es nicht selbst dringend brauchte (bräuchte).

Wenn jemand etwas sagt, teilt er immer auch mit, wie er zu seiner Aussage steht. Sprachliche Mittel dafür sind drei Modi des Verbs: Indikativ, Konjunktiv, Imperativ:

■ Mit dem Indikativ (Wirklichkeitsform) wird etwas als tatsächlich und wirklich, als gegeben

dargestellt und ohne Bedenken anerkannt.

■ Mit dem Konjunktiv II (Möglichkeitsform) wird etwas nur als Vorgestelltes, nur möglicherweise

Existierendes dargestellt. In diesem Sinne ist der Konjunktiv II ein Modus der Irrealität und

Potentialität.

■ Mit dem Imperativ (Befehlsform) wird ausgedrückt, dass der Sprecher / Schreiber auffordert

oder einen Befehl gibt.

 Lesepause

1. Indikativ und Imperativ können Sie schon bilden und gebrauchen. Nun machen wir uns mit dem Modus Konjunktiv bekannt und beginnen mit dem Lesen der Texte. Finden Sie in den Texten den Konjunktiv und erklären Sie, was der Konjunktiv bedeutet.

Hochzeitsmärchen

Ein Mann hatte fünf Töchter und zwölf Söhne. Die Söhne waren alle höflich und schön, die Töchter klug und vernünftig. Es ist auch aber möglich, dass es genau umgekehrt war.

So lebten alle sehr glücklich bis zu dem Tag, an dem sich die zwölf Brüder in dasselbe Mädchen verliebten. Nun war guter Rat teuer. Dem Mädchen gefielen alle zwölf. Und seine Not wurde immer größer. Plötzlich hatte sie aber eine Idee: Ich will hören, was jeder für mich tun würde, wenn ich seine Frau wäre. Dann könnte ich mich bestimmt für einen entscheiden.

Und nun begannen die Söhne zu reden. Der erste sagte: „Ich würde dir die schönsten Blümchen pflücken.“ Der zweite meinte: „Ich könnte dir jeden Tag schöne frische Brötchen holen.“ Und was sagten die anderen? Ich weiß es nicht. Und ihr?

Kerstin Reinke

Die Ilse ist weg

Am Donnerstagabend erlauschte ich einen Streit zwischen der Mama und dem Kurt. Der Kurt sagte, das sei keine Art, wie die Mama mit der Ilse umgeht. Die Mama war fuchsteufelswild und rief, der Kurt habe eben keine Autorität! Deshalb sei die Ilse so geworden! Weil er nie Vaterstelle an ihr vertreten habe Der Kurt sagte, dass er das ja gern getan hätte. Aber die Ilse habe ihn von Anfang an nicht leiden können.

„Das hast du dir bloß eingeredet“, rief die Mama.

„Ich habe mir gar nichts eingeredet“, rief der Kurt. „du hast es bloß nicht merken wollen! Du merkst ja nie, was du nicht merken willst!“

Dann fing die Mama zu weinen an und schluchzte: „Ich halte das einfach nicht mehr aus! Jeder sagt mir, was ich falsch mache, aber keiner sagt mir, wie ich es besser machen soll!“.

Ich ging in unser Zimmer und erzählte der Ilse, was ich gehört hatte.

„Interessiert mich nicht mehr“, sagte die Ilse. Und dann redete sie über eine Stunde auf mich ein und ich bekam Herzklopfen und Ohrensausen und Bauchweh vor lauter Aufregung und Angst und Traurigkeit.

„Nein. Da mache ich nicht mit“, protestierte ich. Doch die Ilse sagte, wenn ich ihr nicht helfe, dann bringt sie sich um. Sie will lieber tot sein, als weiter hier bleiben. Da ist mir nichts anderes übrig geblieben, als nachzugeben.

Christine Nöstlinger „Die Ilse ist weg“

2. Die Gedichte zeichnen sich durch besondere Expressivität und Ausdruck der Gefühle aus. Der Konjunktiv ist eines der Mittel, das zur bildlichen Schilderung der Gedankenwelt des Autors beiträgt. Sie können sich davon beim Lesen des Gedichtes von Ulla Hahn überzeugen-

Bildlich gesprochen

Wär ich ein Baum ich wüchse

dir in die hohle Hand

und wärst du das Meer ich baute

dir weiße Burgen aus Sand.

Wärst du eine Blume ich grübe

dich mit allen Wurzeln aus

wär ich ein Feuer ich legte

in sanfte Asche dein Haus.

Wär ich eine Nixe ich saugte

dich auf den Grund hinab

und wärst du ein Stein ich knallte

dich vom Himmel ab.