Тема 1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу

1. Поняття кримінального процесу (кримінального судочинства).

2. Зв”язок та взаємодія кримінального процесу з іншими галузями права.

3. Завдання кримінального процесу.

4. Поняття, значення кримінально-процесуальної форми.

5. Кримінально-процесуальні функції, поняття, види.

6. Система кримінального процесу України. Поняття, загальна характеристика стадій кримінального процесу.

1. Поняття кримінального процесу (кримінального судочинства).

Держава визначає та встановлює певний механізм боротьби зі злочинністю, а також передбачає:

1)які саме діяння (дії чи бездіяльність) визначаються злочин­ними й яке покарання повинне бути призначене особам, котрі їх вчинили (це є предметом вивчення кримінального права);

2) які державні органи покликані здійснювати боротьбу зі злочин­ністю, як ці органи формуються та функціонують (законодав­ство про судоустрій та прокуратуру);

3) у якій послідовності, якими заходами і з дотриманням яких принципів та правил повинні встановлюватися обставини вчинення злочину, винуваті особи тощо (кримінально-процесуаль­ не право).

Для того, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнений до кримінальної відповідальності та покараний, необхідно все­бічно й повно встановити всі обставини вчиненого злочину, викрити винуватого, забезпечити його участь на досудовому слідстві та в суді. З цією метою передбачений певний порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду, що регулюється кримінально-процесуальним правом.

Цю діяльність, яка здійснюється в особливому порядку, називають процесуальною. Вона пов'язана із застосуванням заходів процесуального примусу і тому детально регламентована кримінально-процесуальним законом.

Він визначає,

по-перше, послідовність дій державних органів від часу виявлення злочину до прийняття відповідного рішення судом;

по-друге, права та обов'язки громадян, які беруть участь у кримінальному процесі;

по-третє, форму та зміст провадження слідчих і судових дій та закріплення їхніх результатів;

по-четверте, підстави та умови прийняття процесуальних рішень.

Термін «кримінальний процес» походить від латинських criminalis - злочинний, та «processus» - проходження, просування вперед.

Він вживається у декількох значеннях:

1. Розглядається як діяльність уповноважених органів та посадових осіб по розкриттю злочинів, викриттю і покаранню винних, врегульована нормами кримінально-процесуального права.

2. Кримінальний процес визначається як самостійна галузь правової системи України, сукупність норм, які регулюють діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокурора і суду у зв’язку з розкриттям, розслідуванням і судовим розглядом кримінальної справи, а також права і обов’язки громадян, залучених до сфери кримінального процесу.

Кримінальний процес складається з двох частин: Загальної – поняття, завдання, джерела, принципи кримінального процесу, правове становище суб’єктів, теорію судових доказів). Особливої – врегульовує процесуальну форму провадження у кримінальній справі по всіх стадіях судочинства.

3. Розглядається як наука, яка становить систему понять, уявлень, поглядів та ідей, що розкривають сутність кримінального процесу, закономірності його виникнення і розвитку.

4. Також розглядається як навчальна дисципліна, що викладається у вищих навчальних закладах України на підставі розроблених робочих програм і тематичних планів. Метою є визначення сутності кримінального процесу, його значення для захистів прав і свобод громадян, зміцнення законності й правопорядку, охорони інтересів суспільства.

Перед тим як дати визначення кримінальному процесу, потрібно зазначити, що:

• по-перше, кримінальний процес є видом правозастосовної діяльності, необхідність в якій виникає за наявності даних про вчинення того чи того злочину. Кожний злочин завдає шкоди інтересам держави загалом і тому виявлення злочинів, розсліду­вання їх і викриття винуватих осіб належить до обов'язків держави. Кримінальні справи, здебільшого, порушують незалежно від бажан­ня потерпілих осіб;

• по-друге, кримінальний процес - це завжди діяльність держав­них органів, тобто органів дізнання, слідства, прокуратури та суду. Діяльність цих органів супроводжується діями й інших учасників процесу в межах тих прав та обов'язків, якими вони наділені у кримінальному процесі, але визначальною є діяльність державних органів, які виконують завдання кримінального судочинства;

• по-третє, кримінальний процес - це діяльність, що будується на законі;

• по-четверте, кримінальний процес-це діяльність, яка здійснюєть­ся у формі правовідносин.

Отже, кримінальний процес - це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду з розкриття злочинів, викриття й покарання винних і недопущення покарання невинуватих, це система правовідносин, що виникає під час цієї діяльності зазначених органів один з одним, а також громадянами, посадо­вими особами й установами, підприємствами, трудовими колекти­вами, котрі залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності.