- •1. Передумови та етапи створення системи моніторингу довкілля
- •2. Класифікація екологічних ситуацій
- •3. Визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища” за Манном р.Е., Ізраїлем ю.А., Герасимовим і.П. Та Реймерсом н.Ф. Сучасне визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища ".
- •4. Мета, завдання та функціональна схема моніторингу довкілля.
- •5. Класифікація екологічного моніторингу
- •6. Ієрархічні рівні моніторингу довкілля. Програми функціонування системи моніторингу на різних рівнях.
- •7. Технічні засоби збору та обробки інформації у системі екологічного мніторингу.
- •8. Інформаційне та програмне забезпечення системи екологічного моніторингу.
- •9. Нормативне забезпечення моніторингу довкілля.
- •10. Правові основи організації та проведення моніторингу довкілля в Україні.
- •11. Ціль, програми та приоритетні напрямки гсмос.
- •12. Класифікація приоритетних забруднювачів за класом приоритетності.
- •13. Станції фонового моніторингу. Критерії вибору місць розташування скфм.
- •14. Програма спостережень за вмістом забруднювічів на сухопутних фонових станціях
- •15. Організація і функціонцвання системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •Загальні питання „Положення про державну систему моніторингу довкілля”
- •16. Мета, завдання, об’єкти моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •17. Суб’єкти державного моніторингу навколишнього природного середовища та їх взаємовідносини.
- •18. Санітарно-гігієнічні нормативи якості води водних об’єктів води водних об’єктів
- •19. Екологічні нормативи якості води водних об’єктів
- •20. Нормативи екологічної безпеки водокористування
- •21. Джерела і фактори антропогенного впливу на поверхневі води
- •22. Види забруднення поверхневих вод
- •23. Порядок здійснення державного моніторингу вод
- •24. Цілі, задачі і види спостережень за якістю поверхневих вод суші
- •25. Категорії пунктів спостреження за якістю поверхневих вод суші та вимоги до їх розміщення.
- •26. Вимоги до кількості та розміщення створів у пунктах спостережень за якістю поверхневих вод.
- •27. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у створах пунктів спостереженя за якістю поверхневих вод
- •28. Програми спостереження за якістю поверхневих вод.
- •29. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю поверхневих вод у пунктах різних категорій
- •30. Особливості забруднення морських вод
- •31. Задачі та складові геохімічного моніторингу морських вод.
- •32. Категорії пунктів спостреження за якістю морських вод та вимоги до їх розміщення
- •33. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод.
- •34. Програми спостереження за якістю морських вод.
- •35. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю морських вод у пунктах різних категорій
- •36. Організація моніторингу забруднення Чорного та Азовського морів в Україні
24. Цілі, задачі і види спостережень за якістю поверхневих вод суші
Основна мета моніторингу поверхневих вод суші полягає в отриманні інформації про якість води, необхідної для проведення заходів щодо їх охорони. У зв’язку з цим до основних задач, що вирішуються службою моніторингу, відносять:
1) спостереження і контроль рівня забруднення вод за фізичними, хімічними і гідробіологічними показниками;
2) вивчення динаміки забруднювачів і виявлення умов, при яких відбуваються різкі коливання рівня забруднення, для забезпечення прогнозів забруднення водних об’єктів;
3) вивчення закономірностей процесів самоочищення забруднених поверхневих вод і накопичення забруднювачів у донних відкладеннях;
4) вивчення закономірностей винесення речовин через гирлові створи річок для визначення балансу цих речовин у водоймищах.
Одиничні спостереження за хімічним складом природних вод виконувалися в системі Держкомгідромету з 1936 р., а з 1964 р. – спостереження за якістю поверхневих вод по фізичних, хімічних показниках стали систематичними (у межах повноважень ЗДССК). З 1974 р. до них додалися спостереження по гідробіологічних показниках.
Систематичні спостереження і контроль рівня забруднення поверхневих вод здійснюються шляхом організації:
стаціонарної мережі пунктів спостережень за природним складом і забрудненням поверхневих вод;
спеціалізованої мережі пунктів на забруднених водних об’єктах для рішення науково-дослідних задач;
тимчасової експедиційної мережі пунктів на об’єктах, не охоплених першими двома видами спостережень.
Важливий етап в організації робіт по спостереженнях за забрудненням – це вибір місцеположення пункту спостережень. Застосовуються дві схеми розміщення пунктів гідрохімічних спостережень: об’єктну і територіальну.
Об’єктна схема застосовується для вивчення гідрохімічного режиму великих і середніх водних об’єктах і включає пункти, розташовані: на великих і середніх ріках і каналах, що мають велике народногосподарське призначення; у замикаючих створах великих рік, що впадають у моря; на великих озерах і водоймищах.
Територіальна схема застосовується для фонових спостережень, вивчення і регіонального узагальнення характеристик гідрохімічного режиму малих рік. Пункти спостережень за цією схемою намічаються в створах, що замикають порівняно малі річкові водозбори, що добре відбивають місцеві умови природних районів досліджуваної території.
Одна з головних вимог, що пред’являються до розташування пункту спостережень – репрезентативність відносно масштабів і видів забруднення стічними водами окремих галузей народного господарства.
Пункт спостережень – це місце на водоймищі або водотоці, де проводиться комплекс робіт для отримання даних про якість води. Пункти спостережень якості водойм або водотоку поділяються на чотири категорії по наступних критеріях:
- значення водного об’єкту як джерела питного і культурно-побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання;
- міра рибогосподарського використання водного об’єкту;
- міра існуючої забрудненості водного об’єкту;
- крім цього, враховуються розмір і об’єм водоймища, розмір і водність водотоку, дані про режим, фізико-географічні ознаки.