31. Задачі та складові геохімічного моніторингу морських вод.

Спостереження за станом морів на території країни почали здійснюватися із середини 1960-х років Держкомгідрометом. Суть спостережень перебуває в тому, щоб регламентувати скидання відходів таким чином, щоб процеси природної утилізації переважали над процесами забруднення і приводили до усунення зрушень в екологічних системах.

Для цього необхідно вирішити ряд задач: 1) організувати систематичні спостереження й оцінку стану морських вод і впливу забруднення на природні фізико-хімічні і гідробіологічні умови; 2) вивчити шляхи і параметри поширення і природної утилізації забруднювачів для наступного визначення можливого їхнього скидання в море; 3) здійснити прогноз динаміки забруднення морських вод на найближчу і далеку перспективу по заданих значеннях скидання відходів, гідрохімічних і гідробіологічних умовах; 4) розробити рекомендації по оптимальному режиму скидань у конкретних ділянках морів і океанів.

Принципова схема геохімічного моніторингу морських вод наведена на рис.5.1.

Перенос

циркуля-

ційними

системами

Нафтовугле-

водні, ПАВ,

бенз(а)пірен

Рис. 5.1. Геохімічний моніторинг морського середовища

32. Категорії пунктів спостреження за якістю морських вод та вимоги до їх розміщення

Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод підрозділяються на 3 категорії. Категорія встановлюється в залежності від розташування і потужності джерел забруднення, регіональних і фізико-географічних умов. Межа контрольованих районів залежить від фізико-географічних умов з урахуванням розподілу забруднюючих речовин і гідрометеорологічного режиму.

Пункти 1 категорії розташовуються в прибережних районах, що мають важливе народногосподарське значення: водокористування населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту і скупчення цінних риб, місцях скидання стічних вод, на гирловому узмор’ї великих рік, у місцях розвідки, видобутку, розробки, транспортування корисних копалин.

Пункти 2 категорії встановлюються для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовуються в місцях, де надходження забруднювачів відбувається за рахунок міграційних процесів.

Пункти 3 категорії встановлюються в районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу забруднюючих речовин. Ці пункти розташовуються в районах із найбільш низькою концентрацією забруднювачів.

33. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод.

Вимоги до кількості та розміщення вертикалеи та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод

Місце розташування вертикалей і горизонтів, їхня кількість на кожному пункті визначається розташуванням і потужністю джерел забруднення, складом, концентрацією і формою перебування полютантів. Якщо пункт установлюється, наприклад, на гирловому узмор’ї, то кількість вертикалей визначається його шириною: до 100 м – 1 вертикаль, до 1000 м – 3, понад 1000 м – 5 вертикалей. Одна вертикаль розташовується посередині русла, а інші рівномірно по ширині.

Кількість горизонтів визначається з урахуванням глибини водойми, складу і концентрації забруднювачів. Спостереження за нафтовими і хлорованими вуглеводнями проводяться на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна; за СПАР і фенолами – біля поверхні, 10 м і біля дна; за важкими металами – біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна. Спостереження проводяться також в зоні стрибка температури. Зоопланктон відбирають сіткою в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.