- •1. Передумови та етапи створення системи моніторингу довкілля
- •2. Класифікація екологічних ситуацій
- •3. Визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища” за Манном р.Е., Ізраїлем ю.А., Герасимовим і.П. Та Реймерсом н.Ф. Сучасне визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища ".
- •4. Мета, завдання та функціональна схема моніторингу довкілля.
- •5. Класифікація екологічного моніторингу
- •6. Ієрархічні рівні моніторингу довкілля. Програми функціонування системи моніторингу на різних рівнях.
- •7. Технічні засоби збору та обробки інформації у системі екологічного мніторингу.
- •8. Інформаційне та програмне забезпечення системи екологічного моніторингу.
- •9. Нормативне забезпечення моніторингу довкілля.
- •10. Правові основи організації та проведення моніторингу довкілля в Україні.
- •11. Ціль, програми та приоритетні напрямки гсмос.
- •12. Класифікація приоритетних забруднювачів за класом приоритетності.
- •13. Станції фонового моніторингу. Критерії вибору місць розташування скфм.
- •14. Програма спостережень за вмістом забруднювічів на сухопутних фонових станціях
- •15. Організація і функціонцвання системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •Загальні питання „Положення про державну систему моніторингу довкілля”
- •16. Мета, завдання, об’єкти моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •17. Суб’єкти державного моніторингу навколишнього природного середовища та їх взаємовідносини.
- •18. Санітарно-гігієнічні нормативи якості води водних об’єктів води водних об’єктів
- •19. Екологічні нормативи якості води водних об’єктів
- •20. Нормативи екологічної безпеки водокористування
- •21. Джерела і фактори антропогенного впливу на поверхневі води
- •22. Види забруднення поверхневих вод
- •23. Порядок здійснення державного моніторингу вод
- •24. Цілі, задачі і види спостережень за якістю поверхневих вод суші
- •25. Категорії пунктів спостреження за якістю поверхневих вод суші та вимоги до їх розміщення.
- •26. Вимоги до кількості та розміщення створів у пунктах спостережень за якістю поверхневих вод.
- •27. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у створах пунктів спостереженя за якістю поверхневих вод
- •28. Програми спостереження за якістю поверхневих вод.
- •29. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю поверхневих вод у пунктах різних категорій
- •30. Особливості забруднення морських вод
- •31. Задачі та складові геохімічного моніторингу морських вод.
- •32. Категорії пунктів спостреження за якістю морських вод та вимоги до їх розміщення
- •33. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод.
- •34. Програми спостереження за якістю морських вод.
- •35. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю морських вод у пунктах різних категорій
- •36. Організація моніторингу забруднення Чорного та Азовського морів в Україні
31. Задачі та складові геохімічного моніторингу морських вод.
Спостереження за станом морів на території країни почали здійснюватися із середини 1960-х років Держкомгідрометом. Суть спостережень перебуває в тому, щоб регламентувати скидання відходів таким чином, щоб процеси природної утилізації переважали над процесами забруднення і приводили до усунення зрушень в екологічних системах.
Для цього необхідно вирішити ряд задач: 1) організувати систематичні спостереження й оцінку стану морських вод і впливу забруднення на природні фізико-хімічні і гідробіологічні умови; 2) вивчити шляхи і параметри поширення і природної утилізації забруднювачів для наступного визначення можливого їхнього скидання в море; 3) здійснити прогноз динаміки забруднення морських вод на найближчу і далеку перспективу по заданих значеннях скидання відходів, гідрохімічних і гідробіологічних умовах; 4) розробити рекомендації по оптимальному режиму скидань у конкретних ділянках морів і океанів.
Принципова схема геохімічного моніторингу морських вод наведена на рис.5.1.
Перенос циркуля- ційними системами
Нафтовугле- водні,
ПАВ,
бенз(а)пірен
Рис. 5.1. Геохімічний моніторинг морського середовища
32. Категорії пунктів спостреження за якістю морських вод та вимоги до їх розміщення
Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод підрозділяються на 3 категорії. Категорія встановлюється в залежності від розташування і потужності джерел забруднення, регіональних і фізико-географічних умов. Межа контрольованих районів залежить від фізико-географічних умов з урахуванням розподілу забруднюючих речовин і гідрометеорологічного режиму.
Пункти 1 категорії розташовуються в прибережних районах, що мають важливе народногосподарське значення: водокористування населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту і скупчення цінних риб, місцях скидання стічних вод, на гирловому узмор’ї великих рік, у місцях розвідки, видобутку, розробки, транспортування корисних копалин.
Пункти 2 категорії встановлюються для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовуються в місцях, де надходження забруднювачів відбувається за рахунок міграційних процесів.
Пункти 3 категорії встановлюються в районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу забруднюючих речовин. Ці пункти розташовуються в районах із найбільш низькою концентрацією забруднювачів.
33. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод.
Вимоги до кількості та розміщення вертикалеи та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод
Місце розташування вертикалей і горизонтів, їхня кількість на кожному пункті визначається розташуванням і потужністю джерел забруднення, складом, концентрацією і формою перебування полютантів. Якщо пункт установлюється, наприклад, на гирловому узмор’ї, то кількість вертикалей визначається його шириною: до 100 м – 1 вертикаль, до 1000 м – 3, понад 1000 м – 5 вертикалей. Одна вертикаль розташовується посередині русла, а інші рівномірно по ширині.
Кількість горизонтів визначається з урахуванням глибини водойми, складу і концентрації забруднювачів. Спостереження за нафтовими і хлорованими вуглеводнями проводяться на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна; за СПАР і фенолами – біля поверхні, 10 м і біля дна; за важкими металами – біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна. Спостереження проводяться також в зоні стрибка температури. Зоопланктон відбирають сіткою в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.