- •1. Передумови та етапи створення системи моніторингу довкілля
- •2. Класифікація екологічних ситуацій
- •3. Визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища” за Манном р.Е., Ізраїлем ю.А., Герасимовим і.П. Та Реймерсом н.Ф. Сучасне визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища ".
- •4. Мета, завдання та функціональна схема моніторингу довкілля.
- •5. Класифікація екологічного моніторингу
- •6. Ієрархічні рівні моніторингу довкілля. Програми функціонування системи моніторингу на різних рівнях.
- •7. Технічні засоби збору та обробки інформації у системі екологічного мніторингу.
- •8. Інформаційне та програмне забезпечення системи екологічного моніторингу.
- •9. Нормативне забезпечення моніторингу довкілля.
- •10. Правові основи організації та проведення моніторингу довкілля в Україні.
- •11. Ціль, програми та приоритетні напрямки гсмос.
- •12. Класифікація приоритетних забруднювачів за класом приоритетності.
- •13. Станції фонового моніторингу. Критерії вибору місць розташування скфм.
- •14. Програма спостережень за вмістом забруднювічів на сухопутних фонових станціях
- •15. Організація і функціонцвання системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •Загальні питання „Положення про державну систему моніторингу довкілля”
- •16. Мета, завдання, об’єкти моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •17. Суб’єкти державного моніторингу навколишнього природного середовища та їх взаємовідносини.
- •18. Санітарно-гігієнічні нормативи якості води водних об’єктів води водних об’єктів
- •19. Екологічні нормативи якості води водних об’єктів
- •20. Нормативи екологічної безпеки водокористування
- •21. Джерела і фактори антропогенного впливу на поверхневі води
- •22. Види забруднення поверхневих вод
- •23. Порядок здійснення державного моніторингу вод
- •24. Цілі, задачі і види спостережень за якістю поверхневих вод суші
- •25. Категорії пунктів спостреження за якістю поверхневих вод суші та вимоги до їх розміщення.
- •26. Вимоги до кількості та розміщення створів у пунктах спостережень за якістю поверхневих вод.
- •27. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у створах пунктів спостереженя за якістю поверхневих вод
- •28. Програми спостереження за якістю поверхневих вод.
- •29. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю поверхневих вод у пунктах різних категорій
- •30. Особливості забруднення морських вод
- •31. Задачі та складові геохімічного моніторингу морських вод.
- •32. Категорії пунктів спостреження за якістю морських вод та вимоги до їх розміщення
- •33. Вимоги до кількості та розміщення вертикалей та горизонтів у пунктах спостережень за якістю морських вод.
- •34. Програми спостереження за якістю морських вод.
- •35. Склад та об’єм гідрохімічних спостережень за якістю морських вод у пунктах різних категорій
- •36. Організація моніторингу забруднення Чорного та Азовського морів в Україні
36. Організація моніторингу забруднення Чорного та Азовського морів в Україні
В Україні моніторинг забруднення Чорного та Азовського морів здійснюють декілька організацій: структурні підрозділі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (у т.ч. Держінспекція охорони Чорного моря, Держінспекція охорони Азовського моря, Український науковий центр екології моря), Інститут біології південних морів НАН України та ін.
Об’єктами контролю Держінспекції є українські і закордонні судна і морські споруди, діяльність яких здійснюється у внутрішніх морських водах, територіальному морі, у морській економічній зоні України і на континентальному шельфі. Держінспекція здійснює: контроль за виконанням суднами національних і міжнародних вимог по запобіганню забруднення моря, за виконанням зобов’язань по реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами і їхніми сумішами; перевірку усіх фактів забруднення Чорного та Азовського морів із суден і берегових об’єктів; розрахунок розмірів відшкодування збитку; контроль за ходом робіт по ліквідації наслідків забруднення; контроль за санітарним станом акваторії, території портів і прибережної смуги Чорного моря (на 36 підприємствах морського транспорту і рибного господарства ведуться спостереження за станом атмосферного повітря, води, ґрунту, відходів виробництва, рослинного і тваринного світу); притягнення до відповідальності порушників.
Аналітичним відділом Держінспекції аналізуються більше 15 компонентів хімічного забруднення морських вод: рН, розчинений кисень, БСК5, завислі речовини, азот амонійний, азот нітратний, фосфати, залізо, феноли, детергенти, НП, сульфіди, вільний хлор та ін.
Основні засоби вимірювальної техніки у лабораторії спостережень: солемір (солоність), фотоколориметр (азот загальний, азот амонійний, нітрити, нітрати, азот нітратний, фосфати, фосфор загальний, кремній, феноли, СПАР), іономір (рН), спектрофотометр (ВМ), хроматограф (НП, ХОП), ваги.