Характеристика небезпечних природних явищ та процесів і потенційно-небезпечних техногенних об’єктів. Приклади найбільш масштабних реалізацій існуючих загроз.

Наявність промислових підприємств, великої кількості транспортних комунікацій, газо- і нафтопроводів створюють на території області складну техногенну і екологічну обстановку, сприяють виникненню надзвичайних ситуацій.

Особливу загрозу для населення області представляють аварії з викидом в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин (НХР).

У промисловому і сільськогосподарському виробництві області нараховується 36 хімічно-небезпечних підприємства, які зберігають і використовують НХР, основу яких складають: аміак – 11137,2 т., хлор – 49,8 т., інші небезпечні хімічні речовини – 201,9 т.

Найбільшу кількість НХР у виробництві використовує ВАТ “Азот” (аміак - 10000 т.).

Територією області проходять 4 магістральних газопроводи: "Союз", "Уренгой-Ужгород", "Прогрес", "Яготин-Черкаси", від яких для забезпечення господарської діяльності і потреб населення відходять 42 газопроводи - відводи. Загальна протяжність газопроводів становить понад 1300 км, глибина залягання – до 1 м, строк експлуатації – від 5 до 23 років. Через кожні 20 - 25 км на магістральних газопроводах встановлені лінійні крани, управління якими здійснюється за допомогою телемеханіки і ручним способом. В між кранових проміжках, при робочому тиску у газопроводі, може знаходитись 2 – 2,5 млн. куб. метрів газу. Для перекачування газу на магістральних газопроводах побудовані і експлуатуються компресорні станції (КС):

на газопроводі "Союз" – Тальнівська КС, має 7 газоперекачуючих турбоагрегатів потужністю 10 мегават кожний;

на газопроводах "Уренгой-Ужгород" і "Прогрес" – Софіївська КС, у складі якої 2 цехи по 3 турбоагрегати потужністю 25 Мв кожний.

Під час роботи станції в її контурах знаходиться до 200-250 тис. куб. метрів газу. Компресорні станції є вибухопожежонебезпечними об’єктами.

Крім цього, на газопроводах - відводах знаходяться в експлуатації 39 газорозподільних станцій, які працюють в автоматичному режимі.

Стан процесів підтоплення та зсувів на найбільш небезпечних територіях

На території Черкаської області шкідлива дія вод проявляється як, підтоплення сільськогосподарських угідь на площі 200-230 тис.га, та підтоплення населених пунктів, яке носить постійний характер, внаслідок загального підйому ґрунтових вод, так і періодичний характер в результаті весняних повеней та літніх злив.

В області на рівнинних землях із складним мікрорельєфом, де на малій глибині залягають глини, періодично відбувається підтоплення земель, їх площа орієнтовно становить 70 тис.га. Детальних спостережень за рівнями ґрунтових вод на цих землях не проводилось, не визначені повністю їх контури та повний перелік. Аналогічна ситуація і з підтопленням населених пунктів. У зв’язку з цим необхідно передбачити у програмах боротьби зі шкідливою дією вод кошти на виконання моніторингу та робіт з вивчення підтоплення, як сільськогосподарських угідь так і населених пунктів, що дасть можливість планувати заходи щодо вирішення проблеми.

Проектно-вишукувальні роботи з визначення зон можливого затоплення і підтоплення у заплавах річок повенями і паводками різної забезпеченості не вимагають значних коштів. В той же час, на їх підставі землевпорядні служби можуть визначити порядок використання цих земель у сільськогосподарському виробництві, що надасть можливість уникнути значних збитків. Ці ж матеріали необхідні і при розробці планів забудови населених пунктів, а також визначення підходів до їх захисту від підтоплення.

У останні роки високими темпами здійснюється покращення побутових умов сільського населення, внаслідок чого збільшується водоспоживання за рахунок підземних джерел, а питання водовідведення не вирішується.

Як вихід із ситуації влаштовуються фільтруючі колодязі. внаслідок чого відбувається перенасичення першого водоносного шару, що призводить до підтоплення населених пунктів. Наслідки цих негативних факторів не тільки не упереджуються, а навіть не прогнозуються. Тому існує нагальна потреба передбачати впорядкування водовідведення.

Великої шкоди річкам наносять розорювання крутосхилів, що призводить до їх замулення та викликає підтоплення заплав і підйом ґрунтових вод. Необхідно розробити проекти на водоохоронні зони, чітко регламентувати порядок використання земель у них і неухильно виконувати ці рекомендації у практиці. Лише після цього можна виконувати розчищення річок.

Значну небезпеку щодо підтоплення та затоплення територій становить Канівська ГЕС та Кременчуцьке водосховище. При проходженні повені високої забезпеченості річкою Дніпро нижче створу Канівської ГЕС в зону затоплення, яка становить понад 20,0 тис.га, потрапляють села Ліплява, Сушки, Келеберда, Прохорівка, Пекарі, Хмільна, Межиріч, Кононча Канівського району, Бубнова Слобода, Дмитрівка, Домантове Золотоніського району. З метою захисту цих населених пунктів від затоплення та підтоплення розроблені техніко-економічні обґрунтування на проведення відповідних робіт, але до цього часу роботи не виконуються.

В області здійснюються природоохоронні заходи передбачені «Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні». В межах зазначеної Програми здійснюється фінансування заходів передбачених Державною програмою «Золота підкова Черкащини».

Роботи з вивчення небезпечних проявів сучасних екзогенних процесів на території Черкаської області виконувались за рахунок фінансування з держбюджету. Після 1984 р. регіональні обстеження території області не проводились. Останніми роками фінансування робіт було вкрай обмеженим, а тому спостереження виконувались лише за потенційно небезпечними об'єктами.

Фінансування подібних робіт передбачається проводити за рахунок як держбюджету, так і коштів місцевих бюджетів.

Постановою КМ України від 29 квітня 2004 року № 545 затверджена Державна програма запобігання і боротьби з підтопленням земель, першим етапом якої передбачалось здійснення комплексної оцінки гідроекологічної ситуації, визначення основних факторів поширення підтоплення земель з метою прогнозованого оцінювання розвитку небезпечних змін гідрогеологічних умов та режиму підземних вод, впливу на них водогосподарських комплексів, ефективності існуючих систем моніторингу та ін. Цільове фінансування цих робіт з державного бюджету не здійснювалось, а тому обстеження підтоплених земель в межах Черкаської області не проводилось.

У 2006 році при проведенні ДП "Центрукргеологія" щорічних обстежень потенційно небезпечних об'єктів області було відзначено спад активності зсувів. Проте їх частина в межах населених пунктів, де крім природного, певний вплив має й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані.

Обстежені зсуви розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, смт. Буки, села Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (села Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (м. Монастирище) районів. Окремі об'єкти розташовані в Корсунь - Шевченківському (Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (півн. част. с. Головківка) районах.

На всіх обстежених зсувах в 2006 році відзначалась підвищена вологість порід, поява нових мочаристих та заболочених ділянок, нових джерел та струмків. Підвищена обводненість характерна також і для зсувів, в межах яких до цього тривалий часу не спостерігалось жодних змін. Порівняно з минулим роком на зсувах відзначено підйом рівнів ґрунтових вод на 0,2-0,4м, а для зон живлення, навпаки, відзначався спад рівнів на 0,2-0,8 м. На частині зсувів відзначено утворення тріщин та зміщення в межах їх стінок відриву, по інших відзначені пластичні зміщення порід малої потужності, переважно поверхневого характеру. На заселених зсувах спостерігається деформація будинків з утворенням тріщин шириною до 2-3 см, на стінах, понад та попід вікнами, кутів будинків, веранд, надвірних споруд, деформація та випирання огорож, зміщення кілець в колодязях та інші явища.

До їх числа належать зсуви в смт. Маньківка та м. Монастирище, селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь - Шевченківського станкобудівного заводу. Відзначена активізація зсувів на південний схід від с. Березівка. Південніше смт. Буки на правобережжі Гірського Тікича ранньою весною 2005 року утворився новий зсув площею близько 1 га, який в 2006 році зазнав нових зміщень з охопленням нових ділянок.

Зазначена активізація зсувів обумовлена підйомом рівнів ґрунтових вод, розвантаження яких відбувається на зсувні тіла та на зсувні та зсувонебезпечні схили. При цьому ступінь прояву активізації залежить від стадії розвитку зсуву, обводненості його та прилягаючої території, умов розвантаження підземних вод на зсув, перепаду рівнів та гідродинамічного тиску. Утворення і розвиток нового зсуву обумовлене поєднанням як природного, так і антропогенного факторів.

В смт. Маньківка та м. Монастирище триває деформація та можливе часткове руйнування забудови на заселених ділянках зсувів.

Частина території смт. Маньківка розташована на 4-х зсувах площею 46 га (дві вулиці), на яких спостерігається високе стояння та підйом рівнів ґрунтових вод, деформації будинків по вул. Пролетарській та Леонова.

Монастирище також частково розташоване на зсувних схилах - 3 зсуви площею 56 га (три вулиці), які до 2001 року зазнавали часткової активізації і в межах яких також відзначалися явища деформації (в 2004 та 2006 рр. тріщини на окремих будинках) та руйнування садибної забудови. По всіх зсувах (вул. Набережній, Тельмана, Устинова, Гайдара, Папанова, Аврамівська) в 2006 році відзначено підйом рівнів ґрунтових вод на 0,2-0,4 м порівняно з минулим роком), розвиток деформацій забудови з утворенням тріщин по стінах, в районі кутів будинків та понад і попід вікнами.