3.2. Рекомендації щодо виконання практичних задань

Перед виконанням завдання по виробничій практиці необхідно повторити основні теоретичні положення і прочитати відповідний матеріал, звертаючи увагу на нормативні акти, що регулюють організацію і діяльність того органа де студент проходить практику.

Під керівництвом відповідного працівника, прикріпленого до нього на період проходження практики, студент складає у відповідності з програмою план проходження практики. У плані повинні бути передбачені календарні терміни виконання кожного виду роботи. При виконанні кожного завдання треба якнайповніше намагатися пізнати організацію практичної роботи відповідного працівника і самого органа, де проходить практика.

4. Форми і методи контролю

4.1. Вимоги до структури звіту з практики

Зміст переддипломної практики є узагальненим. Конкретний зміст погоджується з керівником практики від кафедри залежно від місця проходження практики та теми дипломної роботи.

За результатами проходження практики студент повинен скласти звіт. Звіт складається з трьох розділів та підрозділів. У розділах відображається:

РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (ОРГАНІЗАЦІЇ, УСТАНОВИ).

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РОБОТИ ПРАВОВИХ СЛУЖБ ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ 3 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (ОРГАНІЗАЦІЇ, УСТАНОВИ).

Матеріали для першого та другого розділу студент має взяти на підприємстві. Підрозділи для першого розділу студент складає самостійно на основі вивчення історії формування та розвитку, розгляду уставу та основних економічних і фінансових показників підприємства. Підрозділи для другого розділу потрібні вирішувати питання аналізу юридичних документів підприємства та ґрунтуватися на методичних матеріалах. Пропозиції у третьому розділі студент пропонує самостійно на основі проведеного аналізу у другому розділі. По закінченні звіту необхідно узагальнити результати у висновках.

У зазначений термін після закінчення практики кожний студент зобов’язаний подати на кафедру господарського права та процесу виконаний у письмовій формі звіт обсягом 30 сторінок.

Звіт має бути виконано і оформлено з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст звіту має бути надрукований на машинці (принтері) через полуторний міжрядковий інтервал на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Тіmes New Roman, 14 пт. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ.

Звіт по завершенню переддипломної практики складається після засвоєння теоретичних засад та ознайомлення з досвідом діяльності того чи іншого підприємства, організації, установи. Тому у списку використаної літератури слід вказати літературні джерела, які допомогли дослідити фінансові аспекти діяльності підприємства, установи бази практики, у тому числі законодавчі, нормативні, інструктивні матеріали, монографії, періодичні видання, підручники, статистичні щорічники, тощо. Перелік літературних джерел складається згідно алфавіту або у порядку використання по тексту звіту.

Студент повинен вивчити та застосувати не менш як 20 літературних джерел.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: ліве – не менше 3 см, праве – 1,5 см, верхнє та нижнє – 2 см. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах одного інтервалу. Звіт починається з титульного аркуша, який виконується за зразком (ДОДАТОК А).

Після титульного аркуша послідовно розміщують: зміст (ДОДАТОК Б), вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, список використаної літератури, додатки.

Текстова частина звіту, рисунки, таблиці мають бути написані чорнилом (пастою) одного кольору (чорного, синього, фіолетового) або надруковані. Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом (1,25 см).

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3 і т. ін.).

Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і порядковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1,1.2 та.ін.).

Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту, і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1.; 1.1.1.2.; 1.1.1.3.і т.д.).

Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами в межах усього тексту.

Заголовки.

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст.

Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацним відступом (1,25 см) з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень.

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. За використання набірних друкарських форм, заголовки розділів і підрозділів слід виділяти жирним шрифтом.

Списки

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути списки. Перед кожною позицією списку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один зі списків) цифри, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації списку необхідно використовувати букви, після яких ставлять дужку.

Приклад

1) _____________________________________________________________;

2) _____________________________________________________________:

1. __________________________________________________________;

2. __________________________________________________________;

3) _____________________________________________________________.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць для зручного і більш точного порівняння показників. Назва таблиці (за наявності такої) має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розташовувати над таблицею.

У разі перенесення частини таблиці на наступну або інші сторінку, назву ставлять тільки над першою частиною таблиці.

Таблиця ________

________________________________________

(назва таблиці)

Заголовки рядків						Заголовки стовпців Підзаголовки стовпців Нумерація стовпців
	1	2	3	4	5
						рядки

стовпці

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід наскрізне нумерувати арабськими цифрами.

Таблиці кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають "Таблиця 1" або "Таблиця В.1", якщо таблицю наведено в додатку В. Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова "таблиця" із зазначенням її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої – якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

Слово "Таблиця" зазначають один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова "Продовження таблиці" або "Закінчення таблиці" із зазначенням таблиці.

Графічний матеріал

Графічний матеріал – (рисунки, схеми, діаграми тощо) подається безпосередньо після тексту, в якому вперше згадується, або на наступній сторінці, а за необхідністю – у додатку.

За необхідністю графічний матеріал доповнюють пояснювальними даними. Слово "рисунок" і назву подають після пояснювальних даних.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами (наскрізне). Якщо рисунок один, його позначають "Рис. 1". Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис.1.1). Графічний матеріал кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.3).

Рисунок (діаграму, схему тощо), як правило, слід виконувати на одній сторінці.

Формули

Формули, за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які друкуються на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1). Посилання в тексті на порядкові номери формули подають у дужках.

Приклад:...у формулі (1).

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатку з додаванням перед цифрою його позначення.

Приклад: ...у формулі (В. 1).

Можлива нумерація формул у межах розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою.

Приклад: (3.1), (3.3).

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом "де" без двокрапки, зробивши абзацний відступ.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюються комою.

Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні звіту студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться у тексті звіту. Посилання подаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад [4, с.35].

До звіту з практики студент додає щоденник практики, заповнений відповідно до вимог кафедри, та характеристику на студента-практиканта, підписану керівником органу від бази проходження практики і засвідчену печаткою.