Бухучёт. Вопросы
Варіант 1.
1. Облік касових операцій. Облік операцій за розрахунковими, валютними та іншими рахунками в банку.
Касові операції здійснюються відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637.
Всі готівкові розрахунки з підприємствами, а також із фізичними особами здійснюються через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків.
Протягом одного дня одне підприємство (підприємець) може розраховуватись з іншим підприємством (підприємцем) за одним або кількома платіжними документами в межах граничної суми готівкового розрахунку. Така сума встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлену суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежуються.
У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня. Одержана розрахункова сума порівнюється із затвердженим лімітом каси.
Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівку в межах, що не перевищують установлений ліміт каси.
Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Розрахунок підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою).
Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.
Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банками на інкасацію тощо.
Готівка, що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки вбанку.
Видача готівкових коштів на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
2. П(с)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”.
1. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.
2. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
3. Особливості складання консолідованого звіту про рух грошових коштів визначаються окремим Положенням (стандартом).
4. Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Група - материнське (холдингове) підприємство та його дочірні підприємства.
Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.
Негрошові операції - операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.
Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.
Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.
Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
5. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі - грошові кошти) за звітний період.
6. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
7. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у складі відповідних видів діяльності.
8. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються.
9. Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
10. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.
11. Звіт про рух грошових коштів складається за формою, наведеною в додатку до цього Положення (стандарту).
Варіант 2.
1. Облік розрахунків з підзвітними особами. Облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками за авансами отриманими і виданими.
Одним з видів внутрішніх розрахунків у господарствах є розрахунки за підзвітними сумами. Сільськогосподарські підприємства можуть видавати під звіт гроші на операційні, господарські та витрати на відрядження.
Аванс на господарські потреби видає матеріально відповідальна особа, з якими укладено договір про матеріальну відповідальність. Список осіб, які мають право на отримання такого авансу, затверджується наказом керівника підприємства.
Видача авансу на витрати на відрядження проводиться відповідно до завдання керівника організації. Службовим відрядженням визнається поїздка працівника підприємства на певний термін для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи. Термін відрядження визначається керівником підприємства, фактичний час перебування - за відмітками в посвідченні про відрядження.
У витрати на службове відрядження включаються:
• добові;
• витрати по найму житла (квартирні);
• витрати на проїзд та інші фактичні витрати, пов'язані з відрядженням (телеграфні витрати та ін.)
Для обліку розрахунків з підзвітними особами призначений рахунок 71 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом цього рахунку відображаються суми, видані під звіт, а також суми, видані у відшкодування перевитрати, в кореспонденції з рахунками, на яких обліковуються витрати і придбані цінності, або іншими рахунками в залежності від характеру зроблених витрат; по кредиту - суми, витрачені підзвітними особами відповідно до затверджених авансовими звітами, а також суми невикористаних авансів.
Авансовий звіт підзвітна особа зобов'язана здати в бухгалтерію в триденний строк після виконання дорученого завдання. Наступного разу аванс підзвітній особі може бути виданий тільки в тому випадку, якщо воно не має заборгованості за раніше отриманими авансами.
Синтетичний і аналітичний облік за рахунком 71 ведеться в журналі-ордері № 7-АПК по кожній сумі, виданої під звіт. До запису підсумків журналу-ордера № 7-АПК в Головну книгу їх звіряють з записами по кореспондуючих рахунках в інших облікових регістрах.
Крім розглянутих, можливі інші розрахунки підприємства зі своїми працівниками. Ці розрахункові операції враховують на рахунку 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями», який призначений для узагальнення інформації про всі види розрахунків з працівниками підприємства, крім розрахунків з оплати праці та розрахунків з підзвітними особами.
До рахунку 73 рекомендується відкривати такі субрахунки:
1 «Розрахунки за наданими позиками»;
2 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку»;
3 «Інші розрахунки з персоналом».
На субрахунку 73-1 «Розрахунки за наданими позиками" відображаються розрахунки з працівниками підприємства за наданими їм позиками. За дебетом рахунка 73 відображається сума наданого працівнику підприємства позики у кореспонденції з рахунком 50 «Розрахункові рахунки» або 51 «Валютні рахунки».
Якщо працівник є позичальником, то на суму платежів, що надійшли від працівника-позичальника, рахунок 73 кредитується в кореспонденції з рахунками 50, 51, 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці».
Субрахунок 73-2 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку» призначений для обліку розрахунків з матеріально відповідальними особами за виявленими недостач, розтрат, розкрадань, а також розрахунки з окремими особами стосовно відшкодування втрат від псування товарно-матеріальних цінностей, за нарахування та іншим видам відшкодування заподіяної господарству збитків (втрат від браку, простоїв тощо).
При цьому роблять такі проводки:
Дт 73-2 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку» (суми, що підлягають стягненню з винних осіб) Кт рахунків 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» і 98 «Доходи майбутніх періодів» (за відсутньою товарно-матеріальних цінностей), 28 «Шлюб у виробництві »(за втрати від браку продукції) та ін
За кредитом рахунку 73-2 записи проводяться в кореспонденції з рахунками:
• обліку грошових коштів - на суми внесених платежів;
• 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» - на суми утримань із оплати праці;
• 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - на суми списаних недостач при відмові в стягненні з огляду на необгрунтованість позову.
На субрахунку 73-3 «Інші розрахунки з персоналом» відбивають розрахунки з працівниками за операціями, які не враховують на інших субрахунках (наприклад, розрахунки за викуплені учасниками власні акції (частки) при їх повторної перепродажу; розрахунки по реалізованих житловим будинкам, за формений одяг , якщо ті чи інші категорії працівників зобов'язані її носити, купуючи її за плату з розстрочкою платежу). За дебетом субрахунка 73-3 показують вартість перепроданих акціонерним товариствам власних акцій (часток) в оцінці за ціною перепродажу. На суму за номінальною вартістю дебетують субрахунок 73-3 і кредитують рахунок 81 «Власні акції (частки)». Виниклу при цьому різницю між фактичними витратами на викуп акцій (часток) та їх номінальною вартістю відносять на рахунок 91 «Інші доходи і витрати».
Регістром аналітичного обліку за рахунком 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями» є відомість № 38-АПК, облік розрахунків у якій ведеться по кожному працівнику підприємства. Синтетичний облік по цьому рахунку ведеться в журналі-ордері № 8-АПК.
Постачальники і підрядчики для сільськогосподарського підприємства - основна категорія контрагентів, з якими ведуться постійні розрахунки за поставлені матеріали, ПММ, корми, мінеральні добрива,товари і т.д.
Всі угоди з постачальниками і підрядниками можна розділити на дві групи в залежності від предмета і сутності договорів. Предмет договорів першої групи - придбання будь-яких товарів та майнових прав.Форми договорів: купівлі-продажу, поставки, енергопостачання, міни. У другу групу входять розрахунки з підрядниками. Основні форми договорів у цій групі: підряду, возмездного надання послуг, на виконання НДДКР.
Розрахунки з постачальниками і підрядниками відбуваються після відвантаження ними товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт і надання послуг або одночасно з ними за згодою підприємства за його дорученням.
Для обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками призначений рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Цей рахунок кредитується на вартість прийнятих до бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг або рахунків відповідних витрат.
Крім того, підприємства, зайняті виробництвом сільськогосподарської продукції, при її здачі для переробки на давальницьких умовах і розрахунках з переробними підприємствами АПК за послуги з переробки також використовують для обліку рахунок 60 незалежно від способу виконання зобов'язань.
Суми ПДВ включаються постачальниками і підрядникам у рахунку на оплату та відображаються у покупця за дебетом рахунка 19 «Податок на додану вартість по придбаним цінностям» і кредитом рахунку 60. Погашення заборгованості перед постачальниками показують за дебетом рахунка 60 і кредиту рахунків обліку грошових коштів (51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки», 55 «Спеціальні рахунки в банках») або кредитів банку (66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 «Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками»). При цьому суми виданих авансів і попередньої оплати враховуються відокремлено.
Аналітичний облік по рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться за кожним пред'явленим рахунком, а розрахунки в порядку планових платежів - за кожним постачальником та підряднику. Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання необхідних даних по постачальниках:
• по не сплачених у строк розрахункових документах;
• за невідфактурованих постачання, авансами виданими;
• за виданими векселями, термін оплати яких не настав;
• по акцептованим і іншими розрахунковими документами, термін оплати яких не настав;
• за простроченими оплатою векселями;
• за отриманим комерційному кредиту та ін Незалежно від оцінки товарно-матеріальних цінностей в аналітичному обліку рахунок 60 в синтетичному обліку кредитується згідно з розрахунковими документами постачальника. Якщо рахунок постачальника був акцептований і оплачений до надходження вантажу, а при прийманні на склад надійшли товарно-матеріальних цінностей виявилася їх недостача понад передбачених у договорі розмірів проти отфактурованного кількості, а також якщо при перевірці рахунку постачальника або підрядника (після того, як рахунок був акцептований ) були виявлені невідповідність цін, обумовлених договором, і арифметичні помилки, рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» кредитується на відповідну суму в кореспонденції з рахунком 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок 2 «Розрахунки за претензіями».
При невідфактурованих поставках рахунок 60 кредитується на вартість надійшли матеріальних цінностей, яку визначають виходячи з ціни та умов, передбачених у договорах.
Якщо на підприємстві практикують розрахунки за поставлені матеріальні цінності, то:
• аналітичний облік на рахунку 60 повинен забезпечити можливість одержання даних по постачальниках за виданими векселями, термін оплати яких не настав, і за простроченими векселями (окремий субрахунок «Векселі видані»);
• за векселями, простроченим оплатою, з вичерпаним терміном позовної давності необхідно своєчасно списати кредиторську заборгованість на інші доходи підприємства;
• якщо за виданим векселем передбачено нарахування відсотків (або дисконт), то ці відсотки повинні своєчасно збільшувати кредиторську заборгованість підприємства та відображатися на рахунках обліку інших доходів і витрат (за дебетом рахунка 91).
Розмір нарахованих за борговим зобов'язанням відсотків істотно (більш ніж на 20% у той чи інший бік) не відхиляється від середнього рівня відсотків, що стягуються за борговими зобов'язаннями, виданими в тому ж звітному періоді на зіставних умовах. Якщо ж боргових зобов'язань, виданих у тому ж звітному періоді на зіставних умовах, немає, то гранична величина відсотків, визнаних витратою, приймається рівній ставці рефінансування Банку Росії, збільшеної на 10% (якщо зобов'язання визначено в рублях) і дорівнює 15% (якщо зобов'язання визначено у валюті).
У податковому обліку відсотки за позиковими коштами, пов'язаних з придбанням матеріальних цінностей, відображаються у складі інших витрат, тоді як у бухгалтерському обліку ці відсотки включаються до складу інших витрат тільки після прийняття матеріальних цінностей до обліку. До цього моменту відсотки за позиковими коштами включаються у вартість придбаних матеріальних цінностей.
Основним документом з розрахунковим взаєминам з постачальниками і підрядчиками є рахунок-фактура встановленої форми, який виписує постачальник або підрядник. У рахунку-фактурі заповнюються такі реквізити: найменування постачальника, його адресу, ІПН, вантажоодержувач, вантажовідправник, покупець, його адресу, ІПН.
У рахунку-фактурі вказують відомості про поставлені товари або дають опис виконаних робіт, наданих послуг за їх видами, призводять одиницю виміру, кількість (обсяг), ціну; вартість за всю кількість товарів (виконаних робіт, наданих послуг) без ПДВ. У документі обов'язково вказують податкові ставки і суми ПДВ.
Розрахункові операції за рахунком 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками" відображаються в журналі-ордері № 6-АПК у хронологічній послідовності. У кінці місяця в журналі-ордері № 6-АПК виводять підсумки: за дебетом - суми, сплачені постачальникам; по кредиту - суми, належні до сплати постачальникам, дані в цьому журналі-ордері звіряють з оборотами кореспондуючих рахунків, відображеними в інших журналах-ордерах , після чого підсумки за місяць по кредиту рахунку 60 з журналу-ордера № 6-АПК переносять у Головну книгу.
Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками в рамках групи взаємозалежних підприємств, про діяльність якої складається бухгалтерська звітність, ведуться на рахунку 60 відокремлено.
2. П(с)БО 10 “Дебіторська заборгованість”.
1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.
2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
3. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
(абзац сьомий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.05.2003 р. N 363)
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.
Варіант 3.