1.Какими нормативными документами регламентируется содержание вредных веществ в атмосфере рабочей зоны?

Вміст шкідливих і отруйних газів в атмосфері гірничих виробок і виробничих приміщень регламентується Держстандартом, санітарними нормами та галузевими правилами безпеки.

2.Методы контроля газообразных веществ, их преимущества и недостатки.

Контроль вмісту шкідливих газів виконується шляхом відбору проб повітря в спеціальні посудини, з наступним його аналізом у лабораторних умовах, а також експрес методами безпосередньо на робочих місцях. Експрес методи не мають високої точності, але за їх допомогою можна оперативно отримати наближені результати безпосередньо на робочому місці.

3.Способ отбора пробы воздуха «сухим» методом.

Коли відбираються проби для визначення вмісту метану, вуглекислого газу, оксиду вуглецю, водню та кисню, то повинні використовуватися еластичні газонепроникні ємності – гумові камери. Час зберігання таких проб від відбору до аналізу не повинен перевищувати 12 годин. Гумові камери, які не будои у вживанні, повинні підлягати 2-3 разовому продуванню повітря для виведення тальку. Відбір проб у такі ємності проводиться шляхом накачування в них повітря за допомогою ручного насосу (гумової груші). Спочатку ємність промивається шахтним повітрям, для чого в місці відбору проби в неї накачувається повітря об’ємом близько 1л, яке потім повністю випускається. Після чого в ємність накачується необхідний об’єм шахтного повітря і вона герметизується.

4.Способ отбора пробы воздуха «мокрым» способом.

Відбір проб на важкі вуглеводи повинен проводитись «мокрим» способом у пляшки місткістю 0,5л. Пляшки закриваються гумовими пробками і нумеруються. У пляшки при відбору проби залишається невеличка кількість води для створення гідравлічного затвору висотою 10-15мм над пробкою, тому пляшки з пробами транспортуються і зберігаються шийкою вниз.

5.Периодичность проверки состава воздуха.

Перевірка складу повітря повинна проводитись на шахтах негазованих, 1та 2 категорій за газом один раз на місяць, на шахтах, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозапалювання та 3 категорії два рази на місяць, надкатегорних та небезпечних за раптовими викидами вугілля та газу -- три рази на місяць.

Перевірка складц повітря після підривних робіт повинна проводитись не рідше одного разу на місяць у стволах, незалежно від їх глибини, а в інших тупикових виробках при довжині 300м та більше.

6.Назначение газоопределителя гх.

Хімічний газовимірювач ГХ являє собою портативний прилад ручної дії для хімічного експрес-визначення концентрації деяких газів. Зараз застосовується декілька типів газовимірювач ГХ (ГХ-4, ГХ-5, ГХ-6, ГХ СО-А).

Так, газовимірювач ГХ-4 призачається для прямого визначення малих концентрацій оксиду вуглецю, сірчистого ангідриду, сірководню та оксидів азоту в повітрі безпосередньо в гірничих виробках шахт. Він може бути використаний для контролю за станом атмосфери виробок після вибухових робіт, виявлення початкових стадій самозаймання вугілля, а також контролю складу атмосфери у процесі ліквідації підземної пожежі.

Газовимірювач ГХ-5 забезпечує визначення концентрації вуглекислого газу, а ГХ-6 кисню в діапазоні 0-21% .

Газовимірювач хімічний автомобільний ГХ СО-А призначений для вимірювання концентрації оксиду вуглецю у відпрацьованих газах автомобілів. Діапазон вимірювання об’ємної частки СО 0-5%. Цей прилад застосовується як прилад попереднього контролю при перевірці технічного стану автомобіля.