12.4. Порушення ринкової рівноваги.
Ринкова система – це саморегулююча система, в якої рівновага на ринку кожний раз встановлюється під впливом стану попиту та пропозиції.
Так, якщо припустити, що пропозиція незмінна, а додаткові нецінові фактори впливають лише на попит, то можливі наступні ситуації. Так, якщо діють фактори, які призводять до збільшення попиту з D0 до D1 (що ілюструється зрушення кривої попиту вправо), то це призводить до збільшення рівноважної ціни з PE до PE1 та рівноважної кількості з QE до QE1. (Рис. 12.13). І навпаки, якщо діють фактори, які зменшують попит, то це призведе на ринку як до зменшення цін з PE до PE2 , так і рівноважної кількості з QE до QE2.
Рис.12. 13.Зміна ринкової рівноваги під впливом змін попиту.
А якщо припустити, що попит незмінний, а нецінові фактори впливають лише на пропозицію, то можливі наступні ситуації. Так, якщо діють фактори, які призводять до збільшення пропозиції з S0 до S1 (що ілюструється зрушення кривої пропозиції вправо), то це призводить до зменшення рівноважної ціни з PE до PE1 та збільшення рівноважної кількості з QE до QE1. Рис.12.14. І навпаки, якщо діють фактори, які зменшують пропозицію з S0 до S2 (що ілюструється зрушення кривої пропозиції вліво), то це призведе на ринку до збільшення цін з PE до PE2 , та зменшення рівноважної кількості з QE до QE2.
Рис.12.14. Зміна ринкової рівноваги під впливом змін пропозиції.
Таким чином, вплив змін попиту та пропозиції на встановлення нової ринкової рівноваги, нових ринкових цін не однакова. Суспільство зацікавлено в збільшенні ринкової рівноваги обсягів пропозиції та попиту, бо це має наслідком збільшення робочих міст та зменшення безробіття в країні, а також зацікавлено в зменшенні ринкових цін, бо це рівнозначно збільшенню доходів населення. Таку ситуацію на ринку можливо отримати лише при збільшенні пропозиції товарів та послуг, а це можливо лише при стимулюванні урядом підприємницької діяльності, розвитку малого та середнього бізнесу та створенні сприятливого інвестиційного клімату в країні.
Але уряд може втручатися в ринкове ціноутворення і встановлювати ціни «зверху». При цьому ціни можуть встановлюватися як вище, ніж ринкові, так і нижче ринкових.
Держава з метою підтримки національного виробника у деяких галузях виробництва може встановлювати ціни вище за рівноважних. Ці ціни називаються «ціною підлоги», тому що це ціни, нижче яких ні один виробник не може продавати свою продукції на ринку. Ці ціни встановлюються тому, що національні підприємства менш рентабельні, менш ефективні і в них продуктивність праці нижча, ніж у іноземних підприємств, які продають свою продукції на вітчизняному ринку. Тому встановлюючи «ціни підлоги» держава дає змогу національним підприємствам також реалізувати свою продукцію. Але це призводить надалі до товарних надлишків на ринку. Рис.12.15.
«Ціна підлоги» |
«Ціна стелі» |
Рис.12.15. Ситуації неринкового ціноутворення |
|
Але уряд з метою захисту найбільш незахищених верст населення, може встановлювати і ціни, які менші ніж рівноважні ціни. Це ціни називаються «цінами стелі» тому, що вони не можуть бути вище ніж встановлені державою. Але встановлення цього рівня цін призведе дійсно до збільшення величини попиту, але також наслідком цього буде зменшення величини пропозиції. Тому на ринку виникне дефіцит товару, виростуть черги та тіньовий ринок.
Отже, втручання держави в ринкове ціноутворення і штучне становлення рівня цін на ринку потребує вирішення проблем надлишку або дефіциту товару на ринку. Тому для рішення першої проблеми уряд повинен зроби заходи, які б привели до збільшення попиту і встановлення нової рівноваги на ринку. А щоб уникнути дефіциту на ринку уряд повинен зробити кроки до збільшення пропозиції на цьому ринку и тим самим також до створення нової ринкової рівноваги.