1.3 Експериментальна частина

Вимірювання електродного потенціалу характерних зон зварного з'єднання проводимо за допомогою потенціометра. Схема експериментальної установки приведена на рисунку 1.6.

Рисунок 1.3 - Схема установки Рисунок 1.4 - Закріплення

для вимірювання потенціалів на зразка в пластмасовій опорі

зварному з'єднанні 1 - зразок

1 - пластмасова підставка 2 - клема

2 – зразок 3 - зварний шов

3 – клема 4 - пластмасова підставка

4 - рухомий столик

5 - електрод порівняння

6 - потенціометр

Серед електродів порівняння найбільш часто використовують:

Водневий електрод - стандартний потенціал водневого електроду

1. Хлоридсрібний електрод -

2. Каломельний електрод - в залежності від концентрації розчину КСl розрізняють:

а) насичений каломельний електрод - заповнений насиченим розчином КСl

б) нормальний каломельний електрод - заповнений 1н розчином КСl

в) децінормальний каломельний електрод - заповнений 0.1 н розчином КСl

Для перерахунку на водневу шкалу електродних потенціалів, які визначені по відношенню до інших електродів порівняння, треба до потенціалу  _i (визначеному експериментально) додати значення потенціалу електроду порівняння за водневою шкалою

(1.4)

1.3.1 Підготовка зразка для дослідження

Перед вимірюванням потенціалу, з поверхні зразка необхідно видалити посилення шва, краплі металу, пил, відполірувати і знежирити досліджувану поверхню. Для визначення характерних зон, зварне з'єднання необхідно протравити. Занурте зразок в травильний розчин на декілька секунд. Потім промийте зразок дистильованою водою, відмітьте границю сплавлення (границя зміни кольору на поверхні зразка).

1.3.2 Порядок виконання роботи

Зачистіть наждачним папером поверхню зразка, що досліджується. Знежирте її ацетоном. Встановіть зразок в пластмасову підставку (рисунок 1.7). Дно пластмасової підставки змащують вазеліном і встановлюють на рухомий столик профілометра. Приєднують електрод і зразок до потенціометра. На основний метал з обох сторін від шва і на шов наносять невеличкі краплі електроліту. Для недопущення зміни потенціалу різних ділянок внаслідок поляризації, при роботі пари „основний метал – шов” необхідно слідкувати, щоб крапля розчину не торкалася границі шва з основним металом. Далі переміщують столик профілометра, підводять під електрод порівняння місце з краплею, опускають електрод до торкання з нею і після трьоххвилинної витримки вимірюють потенціал ділянки. Вимірювання повторюють 3 рази. Результати оброблюють згідно п. 1.3.5.

Після виміру зразок промивають дистильованою водою, висушують фільтрувальним та зачищають наждачним папером і знежирюють.

1.3.3 Визначення електродного потенціалу в різних електролітах

Досліджуємо зварні з'єднання сталі 09Г2С виконані ручним дуговим зварюванням електродами УОНІ 13/55, без термообробки. Вимірювання потенціалів проводимо в кислому - 0.1н НСl (рН<7), нейтральному - 3% NaCl (рH<7) і лужному - 0.1н NaOH (pH>7) середовищах. Результати вимірювань після математичної обробки, заносять у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 - Результати вимірювань

№ п/п	Електроліт	, В		, В
		Основний метал	Метал шва
1.	0,1н НСl
2.	3% NaCl
3.	0,1н NaOH