- •1 Лекційний матеріал
- •Основи складання машин
- •1.1.1 Технологічний процес складання
- •1.1.2 Складальні одиниці і їх класифікація
- •1.1.3 Вибір методів досягнення точності машини
- •1.2 Технологічний процес складання
- •1.2.1 Вихідні дані й послідовність розробки технологічного
- •1.2.2 Виконання технологічної схеми й циклограми складання машини
- •1.2.3 Типи виробництва й організаційні форми складання
- •1.2.4 Нормування складальних операцій
- •1.2.5 Оформлення технологічної документації
- •1.3 Складання типових вузлів машин
- •1.3.1 Підготовка деталей до складання
- •1.3.2 Складання різьбових з'єднань
- •1.3.3 Складання нерухомих нероз'ємних з'єднань
- •1.3.4 Складання виробів з підшипниками кочення й ковзання
- •1.3.5 Складання циліндричних зубчастих передач
- •1.3.6 Складання черв'ячних передач
- •2 Лабораторно-практичні заняття
- •2.1 Лабораторно-практична робота №1. Вивчення конструкції вузла й аналіз на технологічність
- •Теоретичні відомості
- •Необхідні устаткування, інструменти й матеріали
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.2 Лабораторно-практична робота №2. Розробка схеми
- •Теоретичні відомості
- •Необхідні устаткування, інструменти й матеріали
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.3 Лабораторно-практична робота №3. Розробка маршрутного технологічного процесу складання і виконання карт
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.4 Лабораторно-практична робота № 4. Нормування слюсарно-складальних операцій
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.5 Лабораторно-практична робота № 5. Побудова циклограми
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •2.6 Лабораторно-практична робота №6. Забезпечення точності складання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік основних контрольних питань
- •3 Приклад винонання розділу «складання машин» в дипломному проекті
- •3.1 Призначення об'єкту проектування
- •3.2 Відпрацювання конструкції редуктора на технологічність
- •Вибір організаційної форми складальних робіт
- •3.4 Призначення способу досягнення точності складання
- •3.5 Розробка схеми складання редуктора 420.000сб
- •Маршрут складання редуктора (проектований варіант)
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Додаток а Ключові слова та їх умовні коди
- •Додаток б Перелік слюсарно-складальних операцій
- •Додаток г Зразок заповнення технологічної карти нормування складання
- •Додаток д Нормативні дані для нормування слюсарно-складальних робіт
- •Додаток е Рішення розмірного ланцюга
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72.
3.4 Призначення способу досягнення точності складання
Основне завдання при складанні всіх валів – забезпечення лінійної точності положення деталей по осьовому напрямку.
Деталі на валах редуктора повинні бути встановлені так, щоб в осьовому контакті охоплюваного корпусу і охоплюючих ланок – підшипників, пазів, кілець, був забезпечений осьовий зазор у з'єднанні. Розміри осьового зазору визначаються двома обмежуючими факторами:
- можливістю теплового розширення деталей в осьовому напрямку;
- зменшенням зазору як негативного чинника для експлуатації кінематичних механізмів.
У співвідношенні цих положень і призначається оптимальний осьовий зазор у конструкції вузлів. Після призначення розміру і допуску на замикаючу ланку (А0) виконується розрахунок складального розмірного ланцюга. Розрахункові параметри допуску на лінійні розміри деталей, які формують ланцюг, приймаються для механічної обробки даних деталей. Розміри деталей, одержуваних в обробці, гарантують складання за методом неповної взаємозамінності. Складання не вимагає регулювання, пригін. Можлива нескладаємість вузлів вирішується простою заміною однієї з крайніх деталей ланцюга.
Для вузлів валів редуктора I-II-III-IV-V при складанні стає одне й те ж завдання по точності – контроль точності положення торців шестерні. Для вала VI таке завдання не стоїть. Вал VI встановлюється в конструкцію вільно, без осьової фіксації. Вал VI не містить складальних розмірних ланцюгів, тому що його верхній торець не фіксується в осьовому напрямку (зазор Н = 16 мм). Для інших валів редуктора (IV) за конструкторським рішенням контролюється положення торця основної шестерні. Точність положення торця визначається для вузлів допуском А0 = 0,4...0,5 мм.
Найбільшу конструктивну складність мають вали III і IV. Для вала III розроблений складальний розмірний ланцюг (рисунок 3.2).
Розміри ланцюга
А1 = 260 мм; А2 = 5 мм; А3 = 8 мм; А4 = 21-0,05 – розміри ширини підшипника, допуск на Н (0,05 мм) визначений ГОСТом; А5 = 55 мм; А6 = 70 мм; А8 = 15 мм; А0 = 0 +0,4 – замикаюча ланка ланцюга.
Ланка А0 за розрахунковим допуском може бути віднесена до розміру ширини ступиці А6 і колесо повинно бути виготовлено із необхідним розрахунковим допуском, тобто δ6 = δ0.
Розрахунком даного розмірного ланцюга необхідно визначити, чи можливо виконати складання із заданою точністю без пригонки і регулювання. При цьому необхідно врахувати:
- допуск на замикаючу ланку не повинен перевищувати 0,5 мм;
- кількість ланок ланцюга – 11 шт.;
Допуски на ланки А4 (0,05 мм) визначені стандартом на виготовлення підшипників (А4 = 21-0,05).
Виходячи з цього, приймаємо спосіб розрахунку розмірного ланцюга – імовірнісний метод. Для лінійного розмірного ланцюга вирішується пряме завдання – при відомому допуску на А0 = 0 +0,5 визначаються допуски на складові ланки АI (без розрахунку А4).
Рисунок 3.2 – Схема розмірного ланцюга валу III кінематичної структури редуктора
Середній допуск, що розраховуються, на ланки ланцюга:
m = 11 – загальна кількість ланок ланцюга;
a = 3 – кількість ланок, допуск на які визначено заздалегідь;
δ0 = 0,5 мм; δi = 2δ4 = 2 × 0,05 = 0,1 мм
δi – допуск на розмір підшипника А4, (їх – 2 шт.).
Середній розмір ланцюга:
n = 9 шт (без А0, А4)
Асер 55 мм
Для середнього розміру ланцюга Асер = 55 допуск Тсер = 0,12 мм відповідає 10-му квалітету точності.
Для розмірів призначаються допуски:
А1 = 265±0,1; А2 = 5-0,05; А3 = 3-0,05; А5 = 55-0,1; А6 = 70-0,1; А7 = 60-0,1; А8 = 15-0,1.
Поле розсіювання розмірів за законом Гаусса:
, δ0 = 0,5 мм
Висновок: при дотриманні розрахункових розмірів Аi на етапі механічної обробки деталей, які формують розмірний ланцюг валу, складання може бути виконане методом неповної взаємозамінності, без пригонки і регулювання.