1.2.2. Інструменти і методи ретушування

Традиційне вживання інструментів ретушування зображень полягає в ретуші фотографій і відновленні пошкоджених зображень. Ретуш - корекція зображення з метою усунення дрібних дефектів, виправлення тонального і колірного балансів.

Найбільш часто використовуваними засобами ретушування є: інструменти клонування , інструменти розмиття , інструменти Палець і Губка, інструменти Освітлювач і Затемнювач. Нижче розгледять функції, які вони виконують.

Для ретушування зображень можна використовувати деякі з фільтрів, не дивлячись на те, що більшість з них призначена для застосування до зображення спеціальних ефектів. В більшості випадків для здобуття потрібного ефекту їх слід застосовувати в сукупності з масками і виділеннями. При роботі із зображеннями найчастіше доводиться стикатися з дефектами локального характеру, такими, як подряпини, плями і інші подібні спотворення. В даному випадку процес ретушування можна здійснити без вживання виділень і масок, використовуючи лише інструментальні засоби локального поліпшення.

Інструменти клонування (Cloning Tools) призначені для копіювання деталей з одного місця зображення (неушкодженого) в інше (пошкоджене).

Інструменти розмиття (Blur) і підвищення різкості (Sharpen) дозволяють відповідно локально знижувати або підсилювати контраст між пікселами зображення.

Інструменти Палець (Smudge) і Губка (Sponge) згладжують відмінності між сусідніми відтінками в тих місцях, де проходить кисть.

Інструменти Освітлювача (Dodge) і Затемнювач (Burn) роблять об'єкти світлішим або тьмянішим.

1.3. Гістограма. Оцінка зображення

Інструмент Гістограма (Histogram) дозволяє оцінити розкид між мінімальною і максимальною яскравістю зображення (динамічний діапазон). З його допомогою стає можливим отримати наочне уявлення про розподіл всіх тонів в зображенні. Тому гістограма є одним з основних засобів, використовуваних для контролю за тональними і колірними налаштуваннями зображення. Гістограмою називається графік, що відображує розподіл пікселів зображення по яскравості. При побудові цього графіка по осі X відкладаються значення яркостей в діапазоні від 0 (чорний) до 255 (білий), а по осі Y - кількість пікселів, що мають відповідне значення яскравості. Аналіз гістограми дозволяє зрозуміти, які тонові області зображення потребують корекції і в якій саме. Також за допомогою гістограми можна оцінити тоновий діапазон зображення, тобто визначити, які тонові області домінують: тіні (темні області), світла (світлі області) або середні тони.

Терміни тіні (shadows), середні тони (midtones) і світла (highlights) використовуються в графічних редакторах для позначення відповідно темних, середніх і світлих тонів зображення.

1.3.1. Тонова корекція зображення

Сенс тонової корекції полягає в доданні зображенню максимального динамічного діапазону. Це безпосередньо пов'язано з налаштуванням яскравості зображення.

Тон - рівень (градація, відтінок) сірого кольору. Тонове зображення має безперервну шкалу градацій сірого від білого до чорного. Для одного каналу число таких градацій дорівнює 256.

Для оцінки і корекції яскравості і контрастності зображення, тобто для його тонової корекції, в професійних растрових редакторах є широкий набір засобів. До них відносяться потужні універсальні інструменти Рівні (Levels) і Криві (Curves), а також простіші, наприклад Яскравість/Контраст (Brightness/contrast), призначені для усунення найбільш грубих дефектів типа недостатньої яскравості або підвищеної контрастності.