Хід роботи Експериментальна частина
1. Встановлюємо параметри кола (рис. 1):
Е = 10 В; N = 10,
тоді
Rн = R = 10×100 = 103 Ом;
L = 10×10−4 = 10−3 Гн;
С = 10×10−10 = 10−9 Ф.
Рис. 1
2. Включаємо схему і знімаємо осцилограми вхідної напруги, та напруги на опорі Rн (рис. 2).
Рис. 2
3. Визначаємо за осцилограмою основні параметри перехідного процесу.
3.1. Максимальна величина напруги на опорі Rн:
3.2. Величина напруги при закінченні перехідного процесу:
3.3. Тривалість перехідного процесу:
Розрахункова частина
1.1 Вихідні данні:
Ет = 10 В; N = 10,
тоді
Rн = R = 10×100 = 103 Ом;
L = 10×10−4 = 10−3 Гн;
С = 10×10−10 = 10−9 Ф.
1.2 Визначити напругу на опорі Uн рис.1.
Рис. 1.
2. Розраховуємо операторну схему заміщення кола, враховуючи нульові початкові умови рис. 2:
Рис. 2
3. Знаходимо вхідний опір кола методом еквівалентних перетворень.
3.1 Знаходимо опір RС рис. 3:
Рис. 3
3.2 Знаходимо опір RСR рис. 4:
Рис. 4
3.3 Знаходимо опір RL рис. 5:
Рис. 5
3.4 Знаходимо вхідний опір кола Rвх рис. 6:
Рис. 6
4. Визначимо загальний вигляд напруги на опорі Rн в операторній формі.
4.1 Маючи значення вхідного опору кола Rвх та ЕРС , ми можемо визначити струм івх рис. 6, який протікає по елементах R та RL:
4.2 Маючи значення струму івх, який протікає по елементах RL та величину опору RL, ми можемо визначити напругу на RL рис.5:
4.3 Напруга UL є напругою на опорі RСR, тобто знаючи її ми можемо отримати значення струму іСR на опорах R та RС рис. 4:
4.4 Маючи значення струму іСR, який протікає по елементах RСR та величину опору RС, ми можемо визначити напругу на RС рис. 3:
4.5 Напруга uC (рис. 3) і буде зображенням шуканої напруги Uн (рис. 2) на опорі Rн представленою в операторній формі.
5. Визначаэмо оригінал напруги Uн.
5.1 Отримане зображення приведемо до табличного вигляду:
якщо
тоді
5.2 Для отримання оригіналу скористаємося формулою:
([1] стр. 235)
5.3 Закон зміни напруги на опорі навантаження Uн буде мати такий вигляд:
6. Будуемо графік зміни напруги Uн в інтервалі [0, 6∙τ].
6.1. Визначаємо сталу часу кола:
6.2. Будуємо графік функції на проміжку за допомогою математичної програми MATLAB 6.5.1. Загальний вигляд програми для розрахунку:
>> E=10; T=10^-6;
t=0:T/500:T*6;
uR=5*10^6.*t.*exp(-10^6.*t);
u=E;
plot(t,u,t,uR), grid on;
Графік функції графік функції на проміжку зображено на рис. 7.
Рис. 7