- •Збірник лекцій з навчальної дисципліни «Тактика»
- •1. Сутність, зміст і складові частини воєнної доктрини України
- •2. Організаційна структура Збройних Сил України. Види зсу, їх призначення.
- •Призначення з с у
- •Основні завдання з с у
- •3. Склад та призначення родів військ Сухопутних військ. Сухопутні війська, їх склад і призначення
- •1. Тактика і її завдання як складової частини військового мистецтва.
- •Сили та засоби збройної боротьби, їх вплив на характер загальновійськового бою.
- •Завдання загальної тактики.
- •2. Сутність, зміст та складові частини сучасного загальновійськового бою, основні принципи та риси загальновійськового бою.
- •Види маневру військами
- •Основні принципи та риси загальновійськового бою
- •3. Види загальновійськового бою та їх характеристика.
- •Т е м а № 3: Організація, озброєння та бойова техніка бойових підрозділів механізованого (танкового) батальйону омбр зс України
- •1. Організація, озброєння та бойова техніка механізованої, танкової роти Організаційно-штатна структура механізованої роти
- •2. Організація озброєння та бойова техніка мінометної батареї, гранатометного, зенітно-ракетного, інженерно-саперного взводів механізованого батальйону.
- •Т е м а № 4: Організаційна структура і тактика дій підрозділів умовного противника.
- •1. Організація, озброєння мотопіхотного (танкового) батальйону умовного противника.
- •2. Ттх озброєння і бойової техніки. Танки, бмп, бтр
- •Артилерія
- •Протитанкові засоби
- •Стрілецька зброя
- •1. Обов’язки командира відділення, навідника-оператора бмп, кулеметника бтр, механіка-водія бмп (водія бтр).
- •2. Обов’язки гранатометника, кулеметника, стрільця та снайпера.
- •1. Вибір місця для окопу та його обладнання, порядок спостереження за противником, доповідь про результати спостереження.
- •Порядок спостереження за противником
- •Доповідь про результати спостереження.
- •Способи визначення відстаней до цілей
- •2. Знищення розвідки та малих груп противника. Дії солдата в обороні під час вогневої підготовки атаки противника, при відбитті атаки, зміні вогневої позиції.
- •3. Зайняття вихідного положення для наступу. Підготовка до наступу. Перехід в атаку, способи пересування на полі бою. Знищення противника в ході наступу.
- •Підготовка до атаки і перехід в атаку з траншеї (окопу)
- •Вибір шляху та способу пересування на полі бою, подолання загороджень і перешкод
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 1 семестр
- •Сутність, зміст і складові частини воєнної доктрини України.
- •1. Бойові документи, вимоги до них. Порядок розробки та ведення бойових документів.
- •Види бойових документів
- •Вимоги до бойових документів
- •Порядок розробки та ведення бойових документів
- •2. Умовні позначення та скорочення, що застосовуються в бойових документах.
- •1. Суть оборони, види оборони та їх характеристика.
- •Умови переходу до оборони
- •Види оборони
- •2. Побудова оборони. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій, система вогню та інженерних загороджень.
- •Побудова оборони
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Суть наступу; умови та способи переходу у наступ. Райони та рубежі, які призначаються підрозділам у наступі.
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання підрозділів у наступі.
- •Бойові завдання підрозділів у наступі
- •3. Ведення наступального бою. Ведення наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником
- •Ведення наступу з ходу.
- •1. Зустрічний бій, умови його виникнення та характерні риси.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Переслідування, умови виникнення, способи переслідування і їх характеристика.
- •Умови виникнення переслідування
- •1. Сутність управління і вимоги до нього.
- •Вимоги до управління підрозділами
- •2. Порядок та зміст роботи командира відділення, взводу щодо організації бою.
- •1. Орієнтири, їх призначення і нумерація. Організація спостереження.
- •Порядок спостереження за противником
- •Доповідь про результати спостереження.
- •2. Способи цілевказання. Управління підрозділами та вогнем в бою.
- •Управління підрозділами
- •Послідовність передачі команд (сигналів) та постановки завдань по радіо:
- •Передачі сигналу
- •Управління вогнем
- •Способи управління вогнем
- •1. Способи пересування. Перевезення військ.
- •2. Марш, маршеві можливості підрозділів. Основні маршеві нормативи.
- •Умови здійснення маршу.
- •Вимоги до маршу
- •Маршові можливості підрозділів.
- •Основні маршеві нормативи
- •Величина добового переходу колон
- •3. Похідна охорона та її завдання
- •Органи похідної охорони:
- •Завдання похідної охорони
- •Дії головної похідної застави.
- •1. Вимоги до району розташування. Порядок розташування підрозділів в районі зосередження.
- •2. Органи сторожової охорони, їх склад та завдання.
- •Безпосередня охорона
- •Органи безпосередньої охорони
- •Сторожова охорона
- •Сторожова охорона в батальйоні
- •Сторожова охорона за планом старших командирів
- •3. Особливості розташування в горах, у лісі та взимку.
- •1. Мотопіхотний (танковий) взвод в основних видах бою.
- •Місце взводу у бойовому порядку роти (батальйону)
- •Засоби посилення
- •Бойовий порядок
- •Бойові завдання взводу в наступі
- •Ведення наступального бою
- •Місце взводу у бойовому порядку роти (батальйону)
- •Засоби посилення
- •Бойовий порядок взводу в обороні
- •Бойові завдання взводу в обороні
- •Ведення оборонного бою
- •2. Тактика дій підрозділів, дрібних груп незаконних збройних формувань.
- •Організація й озброєння збройних формувань Чечні
- •Загальні особливості тактики бойових дій
- •1. Оборонна позиція відділення, її обладнання та зайняття особовим складом.
- •Таким чином, механізоване відділення в обороні спроможне відбити атаку близько двох мотопіхотних відділень противника і обороняти позицію до 100 м по фронту.
- •2. Інженерне обладнання позиції відділення.
- •3. Ведення оборонного бою, постановка завдань та подача команд в ході бою.
- •Дії відділення під час переходу противника в атаку
- •Дії відділення і знищення противника перед переднім краєм оборони.
- •Дії відділення і знищення противника, який увірвався на позицію відділення.
- •1. Особливі умови та їх вплив на організацію та ведення оборонного бою.
- •Вплив особливих умов на організацію та ведення оборони
- •2. Оборона відділення в місті, горах, лісі. Оборона в місті (населеному пункті)
- •Оборона у горах
- •Оборона у лісі
- •3. Особливості організації оборони вночі та взимку. Оборона вночі
- •Оборона взимку
- •4. Дії відділення при блокуванні району, ізоляції підрозділів незаконних збройних формувань.
- •Відділенню для блокування призначаються ділянки:
- •Особливості організації оборони з урахуванням розподілу відділення на бойові групи
- •Із урахуванням вказаних факторів, елементами бойового порядку відділення можуть бути: перша група (трійка), друга група (трійка), третя група (бойова машина).
- •Дії механізованого відділення у складі бойових груп в обороні
- •1. Бойовий порядок та бойові завдання відділення в наступі, засоби посилення
- •Бойовий порядок механізованого взводу, що наступає на бойових машинах піхоти, і танкового взводу в наступі (варіант)
- •Бойовий порядок механізованого відділення, що наступає в пішому порядку (варіант)
- •2. Ведення наступального бою, постановка завдань та подача команд в ході бою.
- •Способи відбиття контратаки противника (варіант)
- •1. Особливі умови та їх вплив на організацію і ведення наступу
- •Вплив особливих умов на організацію та ведення наступу
- •2. Наступ відділення в місті, горах, лісі Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •3. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •4. Дії відділення щодо роззброєння і ліквідації дрібних груп незаконних збройних формувань
- •Тактичне завдання
- •Тактичне завдання
- •1. Класифікація протитанкових та протипіхотних загороджень і ступені їх готовності. Обладнання мінно-вибухових загороджень.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Основні типи протитанкових та протипіхотних мін зс України та іноземного виробництва, їх призначення, будова та принцип дії.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Заходи безпеки при установці та виявленні мін і вибухових пристроїв.
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
- •1. Мотопіхотна (танкова) рота в основних видах бою.
- •2. Тактика дій дрібних загонів незаконних збройних формувань.
- •1. Місце і роль взводу в обороні роти (батальйону), засоби посилення. Бойові завдання взводу в залежності від місця в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Побудова оборони взводу. Інженерне обладнання опорного пункту.
- •Інженерне обладнання опорного пункту.
- •3. Ведення оборонного бою
- •1. Оборона взводу в місті, горах, лісі. Оборона в місті
- •Оборона в горах
- •Оборона в лісі
- •2. Особливості організації оборони вночі та взимку. Особливості оборони вночі
- •Оборона взимку
- •3. Дії взводу при блокуванні району, ізоляції угруповань незаконних збройних формувань.
- •Особливості організації бойових дій
- •Ведення бойових дій
- •Порядок дій заслону
- •Рубежі оточення для відділення, взводу і роти
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 21 «Механізований взвод в обороні вдень та вночі».
- •V. Виконати:
- •1. Місце і роль взводу в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання взводу в наступі, засоби посилення.
- •3. Порядок та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Наступ взводу в місті, горах, лісі. Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •2. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі. Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •3. Дії взводу щодо роззброєння і ліквідації угруповань незаконних збройних формувань.
- •Тактичне завдання
- •V. Виконати:
- •1. Місце та завдання взводу в похідному порядку роти (батальйону). Засоби посилення, побудова похідного порядку, завдання взводу, діючого в похідній охороні.
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
- •2. Послідовність та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •Управління та зв’язок на марші.
- •Дії взводу за сигналами оповіщення, при подоланні ділянок зараження, штучних та природних перешкод, при нальоті авіації противника.
- •Охорона колон на привалах (відпочинку)
- •Дії при потраплянні у засідку, при зустрічі з розвідкою, охороною та переважаючими силами противника
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 3 семестр
- •1. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в наступі. Сили і засоби посилення.
- •Мпб є основним бойовим підрозділом і може використовуватися для створення на його базі батальйонної тактичної групи. До складу батальйону входять: штаб і 6 рот: штабна, чотири мпр та мінометна.
- •Місце батальйону в бойовому порядку бригади
- •Засоби посилення та їх використання.
- •Бойовий порядок та бойові завдання в наступі
- •Бойові завдання батальйону в наступі
- •Ведення наступального бою
- •2. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в обороні. Сили і засоби посилення.
- •Місце та завдання батальйону в обороні бригади
- •Засоби посилення, бойовий порядок, бойові завдання в обороні.
- •Ведення оборонного бою батальйоном.
- •1. Організація інженерного забезпечення бою.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Порядок обладнання фортифікаційних споруджень та вогневих позицій.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Засоби та порядок маскування вогневих позицій
- •1. Організація та призначення бригадної артилерійської групи омбр
- •Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин
- •Види вогню та їх характеристика.
- •Вогневі можливості, бойовий порядок в наступі та в обороні.
- •Можливості штатної і приданої артилерії батальйону (роти) при виконанні вогневих завдань під час бою
- •Можливості протитанкових артилерійських підрозділів
- •Бойовий порядок артилерійських та мінометних підрозділів
- •Бойовий порядок протитанкових артилерійських підрозділів включає:
- •Порядок виклику, перенесення та припинення вогню.
- •Приклад розпорядження:
- •Цілевказання, виклик та коректування вогню
- •Коректування вогню.
- •1. Організація та призначення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону омбр.
- •Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- •Вогневі можливості підрозділів ппо
- •Бойовий порядок підрозділів ппо в наступі та в обороні.
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; можливі засоби посилення та їх використання.
- •Можливі засоби посилення роти та їх використання
- •2. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій; система вогню та інженерних загороджень.
- •Система вогню
- •Система інженерних загороджень.
- •3. Порядок роботи командира роти щодо організації оборони в різних умовах.
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по боротьбі із бронеоб’єктами противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні*
- •3. Маневрені можливості роти
- •Час на висування та розгортання підрозділів для переходу в атаку
- •Маневрені можливості роти в обороні
- •Оборона роти в горах
- •Оборона роти у лісі.
- •2. Особливості організації та ведення оборонного бою взимку та вночі. Особливості оборони взимку
- •Особливості оборони вночі
- •1. Мета та завдання світлового забезпечення; сили та засоби світлового забезпечення.
- •Мета та завдання світлового забезпечення
- •Сили та засоби світлового забезпечення в роті, батальйоні
- •2. Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні та у наступі.
- •Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні
- •3. Протидія засобам світлового забезпечення противника.
- •Умовні позначення
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 30 «Механізована рота в обороні поза зіткненням з противником».
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; засоби посилення.
- •2. Бойовий порядок, бойові завдання роти в наступі та їх зміст.
- •Бойові завдання роти в наступі
- •3. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по знищенню бронеоб’єктів противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в наступі*
- •3. Методика розрахунку ударної сили роти та її маневрених можливостей. Визначення та показники ударної сили
- •Маневрені можливості роти в наступі
- •1. Характеристика водних перешкод, види переправ, способи форсування водних перешкод ротою та їх характеристика.
- •Види переправ
- •Способи форсування водних перешкод
- •2. Ділянка форсування та її елементи.
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на форсування водних перешкод.
- •4. Здійснення форсування влітку та взимку.
- •Вантажопідйомність льоду для переправи
- •Наступ в горах
- •Наступ в лісі
- •2. Особливості організації та ведення наступального бою взимку та вночі. Особливості наступу взимку
- •Особливості наступу вночі
- •1. Тактичний повітряний десант, його склад та завдання.
- •2. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні, глибина та зміст завдання десанту. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні
- •Бойовий порядок роти в тактичному повітряному десанті
- •Бойові завдання роти в тактичному повітряному десанті
- •3. Підготовка, десантування та дії роти в тилу противника.
- •Десантування роти
- •Ведення бою в тилу противника
- •Тактичне завдання
- •1. Місце та завдання роти в похідному порядку батальйону. Засоби посилення, побудова похідного порядку при діях в похідній охороні та у складі головних сил.
- •Завдання роти, діючої в головній, боковій (тильній) похідній заставі
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •2. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •1. Характеристика зустрічного бою і умови його виникнення. Умови, що забезпечують досягнення перемоги у зустрічному бою. Маневр підрозділами у зустрічному бою.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Місце, бойові завдання, засоби посилення і бойовий порядок роти у зустрічному бою.
- •Засоби посилення
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти щодо організації зустрічного бою.
- •4. Бій гпз та забезпечення розгортання головних сил батальйону при зустрічі з переважаючими силами противника. Дії роти у складі головних сил батальйону у зустрічному бою.
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
Час на висування та розгортання підрозділів для переходу в атаку
Розрахунки строків ведуться від часу “Ч”, тобто часу атаки переднього краю оборони противника.
Вихідними даними для розрахунку служать:
віддаленість рубежу переходу в атаку від переднього краю оборони противника;
віддаленість один від одного призначених рубежів(РРВК, РРРК, РРБК то що);
віддаленість вихідного пункту (рубежу) від вихідного району;
середня швидкість висування;
глибина похідної колони;
дистанція між колонами першого та другого ешелонів;
показники зниження середньої швидкості руху в ході послідовного розгортання підрозділів на вказаних рубежах.
Формули для розрахунку:
tа = |
Да∙60 |
Vа |
tв = tа + |
Дв∙120 |
V |
tр = tв + |
Др∙90 |
V |
tб = tр + |
Дб∙60 |
V |
tі = tрр + |
Ді∙60 |
V |
tі = tі + |
(Гк+dк)∙90 |
V |
tрр = tб + |
Дрр∙60 |
V |
tвих = tі + |
Д∙90 |
V |
tа – час виходу на рубіж переходу в атаку (хв.);
Да – віддаленість РПА від переднього краю оборони противника (км);
Vа – швидкість руху в атаку (км/г);
tв – час виходу на РРВК (“Ч-“) (хв.);
Дв – віддаленість РРВК від РПА (км);
V – середня швидкість руху підрозділів (км/г);
tр – час виходу на РРРК (“Ч-“) (хв.);
Др – віддаленість РРРК від РРВК (км);
tб – час виходу на РРБК (“Ч-“) (хв.);
Дб – віддаленість РРБК від РРРК (км);
tрр – час проходження рубежу (пункту) регулювання (“Ч-“) (хв.);
Дрр – віддаленість рубежу (пункту) регулювання від РРБК (км);
tі – час проходження вихідного пункту (рубежу) (“Ч-“) (хв.);
Ді – віддаленість вихідного пункту (рубежу) від рубежу (пункту)
регулювання (км);
tвих – час початку витягування колони підрозділів (“Ч-“) (хв.);
Д – віддаленість вихідного району від вихідного пункту (рубежу) (км);
tі –час проходження вихідного пункту (рубежу) другим ешелоном (“Ч-”)(хв.);
Гк – глибина колони першого ешелону (км);
dк – встановлені дистанції між колонами першого та другого ешелонів (км);
60, 90, 120 – коефіцієнт переводу часу в хвилини з врахуванням зниження середньої швидкості руху при розгортанні підрозділів на рубежах (наприклад коефіцієнт 90 вказує, що середня маршова швидкість знижується в 1,5 рази).
Маневрені можливості роти в обороні
Характер дій |
Час, хвилин |
Зайняття оборони і організація системи вогню мр (тр) |
55 |
Зміна вогневих позицій мр (тр) |
6 |
Висування і зайняття вогневого рубежу мр (тр) для відбиття атаки противника |
9 |
Висування для проведення контратаки |
15-20 км/год. (1 км за 3-4 хв.) |
Висновок: Таким чином, механізована (танкова) рота, використовуючи штатну стрілецьку зброю та озброєння БМП (БТР), здатна успішно виконувати бойові завдання в обороні.
Висновок до заняття: Матеріальною основою бойових можливостей підрозділів є кількість та якість наявних на озброєнні бойової техніки та озброєння, їх бойові якості та характеристики.
Бойові можливості підрозділів залежать від організаційно-штатної структури; навченості особового складу; величини запасів матеріальних засобів, що відпускаються на ведення бойових дій, тощо.
Для реалізації бойових можливостей підрозділів необхідні: всебічна підготовка командирів, офіцерів, штабів і всього особового складу; висока польова навченість підрозділів; знання бойової техніки, озброєння та бойових можливостей своїх підрозділів, та можливостей противника; вміння найбільш ефективно використовувати в бою бойову техніку та озброєння.
Розглянута на занятті методика визначення бойових можливостей підрозділів дозволяє приймати рішення і ставити підлеглим бойові завдання у відповідності до їх можливостей.
При цьому слід мати на увазі, що розраховані бойові можливості є лише вихідними для оцінки та призначення способів дій в конкретній обстановці. Реально ж реалізація можливостей в бою багато в чому залежить також від всебічного врахування і таких факторів, які не можуть бути заздалегідь оцінені у кількісному відношенні, як, наприклад, несподіваність, військова хитрість, випередження, маневр. Особливо велику роль відіграє врахування морально-бойового духу особового складу.
Т Е М А № 28: Механізована рота в обороні.
Заняття 3:
|
Оборона роти в особливих умовах. |
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
|
1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІ (батальйон, рота). – К.: Видавництво «Варта», 1998 р. Ст. 95-116. 2. Тактика загальновійськових підрозділів: Навчальний посібник. К.: АЗСУ, 1998.– С. 240-255. 3. Н.П. Моисеенко и др. “Мотострелковая (танковая) рота в бою”. Учебное пособие. Воениздат 1988, стор. 138-200. 4. Тактика. Учебник под общей редакцией В.Г. Резниченко. - М.: Воениздат, 1984. – С. 399-408. 5. Подготовка офицеров запаса Сухопутных войск. Учебник под общей редакцией Ю.А. Науменко. - М.: Воениздат, 1989. – С. 146-153. |
1. Оборона роти в місті, горах, лісі.
За досвідом воєн ХХ століття та збройних конфліктів сучасності, бойові дії характеризуються великим просторовим розмахом. Вони можуть відбуватися у найрізноманітніших фізико-географічних, кліматичних та погодніх умовах, вдень і вночі. Ці умови по-різному впливають на організацію та ведення бою, у тому числі оборонного. У зв’язку з цим, командири повинні вивчати вплив цих умов та враховувати їх при організації та веденні бою.
Оборона роти в місті (населеному пункті)
Міста з великою кількістю міцних будівель і значними промисловими підприємствами можуть бути в короткий термін перетворені на вузли оборони, які важко здолати. Наявність міцних кам'яних і залізобетонних будівель і споруд, широко розгалуженої системи підземних комунікацій, великої кількості різних перешкод і важкодоступних ділянок сприяє створенню більш стійкої оборони.
Для досягнення успіху оборони в місті необхідні створення кругової оборони у всіх ланках, надійне забезпечення флангів і тилу, ретельна організація спостереження і розвідки, а також протидія маневру противника.
Оборона міста, як правило, створюється на підступах до нього і в самому місті. На підступах до міста вона будується і ведеться, як і в звичайних умовах. Безпосередньо в місті оборона створюється на всю його глибину.
Батальйон у місті (населеному пункті) обороняє, як правило, один або декілька кварталів, що складає район оборони; рота - квартал або декілька будинків, а взвод - один-два будинки, що складє опорний пункт роти (взводу).
Кожну окрему будівлю рота своїми силами повинна перетворити в неприступну фортецю з круговою обороною, яка забезпечить тривале її утримання навіть при повному оточенні противником.
Ротні опорні пункти створюються так, щоб вони перекривали магістральні вулиці, бульвари, площі і мости через ріки і канали. Передній край оборони, як правило, підготовлюється по околиці міста (населеного пункту) або виноситься вперед, якщо до міста примикають командні висоти. Опорні пункти готуються до кругової оборони і повинні мати вогневий зв'язок між собою. В них створюються додаткові запаси ракет, боєприпасів, продовольства, питної води, медикаментів та інших матеріальних засобів. Між собою опорні пункти з'єднуються ходами сполучення.
Для створення опорних пунктів у першу чергу використовуються особливо міцні будівлі з напівпідвальними і підвальними приміщеннями, які забезпечують можливість обстрілу вулиць і майданів.
У проміжках між опорними пунктами і на вулицях влаштовуються барикади, загородження, руйнування і завали, підступи до яких мінуються і повинні забезпечувати обстріл фланговим і перехресним вогнем. Легкі будівлі, які заважають спостереженню і веденню вогню, руйнуються.
Для маневру підрозділами всередині кварталів улаштовуються проходи, а також використовуються підземні спорудження і колектори. У підземних спорудженнях, які не використовуються для маневру, влаштовуються загородження, а по виходах з них підготовлюється вогонь.
Система вогню роти будується на поєднанні флангового і перехресного вогню стрілецької зброї, гармат, вогню протитанкових ракетних комплексів, гранатометів і артилерії, розташованих на закритих вогневих позиціях, а також танків, бойових машин піхоти, які виділені для стрільби прямою наводкою.
Підрозділи, які займають оборону в багатоповерхових будівлях, організовують вогонь у декілька ярусів для забезпечення обстрілу всіх підступів до опорних пунктів (будівель). При цьому більша частина вогневих засобів, у тому числі окремі гармати, розміщується на нижніх поверхах будівель і напівпідвалах.
Придані роті танки, використовуються для дій з вогневих засад або в опорних пунктах механізованих взводів. Вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і гармат, які виділені для стрільби прямим наведенням, підготовлюються, як правило, за кам'яними огорожами, в яких пророблюються та ретельно маскуються амбразури.
Вогневі позиції протитанкових ракетних комплексів і гранатометів вибираються в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню вздовж вулиць і майданів.
Більша частина артилерії придається ротам та застосовується переважно для стрільби прямим наведенням. Інші артилерійські підрозділи займають закриті вогневі позиції у парках, садах, на майданах, стадіонах та в інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню.
Зенітні засоби та пости повітряного спостереження розміщуються, як правило, на дахах будівель, з яких забезпечується круговий огляд.
Особливостями інженерного забезпечення оборони в місті є: пристосування окремих будівель, кварталів до оборони з урахуванням захисту від всіх засобів ураження; влаштування завалів і загороджень на підступах до міста і в самому місті; дообладнання підземних споруд і підвальних приміщень як укриттів; підготовка і влаштування прихованих шляхів, у тому числі і підземних проходів і переходів між будівлями, в загородженнях і завалах, для забезпечення маневру військ; обладнання мостів і переправ через річки і канали; обладнання пунктів водопостачання на джерелах, не пов'язаних з міським водопроводом, а також водорозбірних пунктів з використанням міської водопровідної мережі.
Пристосування до оборони будівель, як правило, включає: надійне закриття непотрібних віконних і дверних отворів, пророблення амбразур і бійниць для ведення вогню, посилення міжповерхових перекриттів, пророблення проломів в стінах будівель і кам'яних огорожах для здійснення прихованого пересування, а також підготовку двох-трьох виходів з підвалів будівель в різні боки. В будівлях найбільш ретельно до оборони готуються підвальні і напівпідвальні приміщення, а також нижні поверхи. Сходи барикадуються, мінуються або підривають. Для зв'язку між поверхами в стелях влаштовуються люки і заготовлюються приставні сходи (драбини). Більшість внутрішніх дверей закладається і мінується.
Для маневру влаштовуються проходи і проїзди усередині кварталів і пристосовуються підземні споруди. При мінуванні будівель і споруд широко застосовуються різні міни-сюрпризи.
З метою виявлення підземно-мінних робіт, які проводить противник, призначаються інженерно - саперні підрозділи з засобами підслуховування.
Організація оборони в місті
Характер роботи командира роти щодо організації оборони в місті має низку особливостей, які зумовлюються умовами міської території, наявністю великої кількості прихованих підступів і мертвих просторів, що утрудняють вибір оборонних позицій і районів розташування вогневих засобів. Це вимагає значних витрат часу для роботи на місцевості і проведення рекогносцировки з можливо більшої кількості пунктів, ніж в звичайних умовах.
Під час організації оборони в місті (населеному пункті) командир роти, крім звичайних питань, визначає: які будівлі включити в опорні пункти і підготувати до оборони; порядок маневру силами і засобами; в яких приміщеннях обладнати сховище, створити запаси боєприпасів, продовольства, медичного майна і питної води; порядок і терміни підготовки будівель до оборони, а також яких заходів вжити для боротьби з пожежами.
Оцінюючи противника, командир особливу увагу приділяє вивченню і визначенню складу і підготовленості угруповання противника до ведення бою в місті, напрямок головного і допоміжного ударів, у тому числі і в обхід міста.
При вивченні місцевості на підступах до міста визначаються найзручніші підходи до нього, імовірні рубежі розгортання військ противника, вигідні для оборони природні рубежі і різні міцні споруди, наявність прихованих підступів до них, а також місця установки загороджень.
При оцінці кварталу або декількох будинків детально вивчаються його планування і характер забудови, а також той вплив, який вони здійснюють на створювані оборонні позиції, наявність і можливість використання підземних споруд для посилення оборони і розміщення пункту управління; виявляються найзручніші шляхи (у тому числі підземні комунікації) для здійснення маневру і здійснення підвезення і евакуації; визначаються стан тих, хто є в кварталі (декількох будинках), засобів зв'язку, різних матеріальних засобів, будівельних матеріалів і можливості по їх використанню для облаштування оборони, а також найважливіші мости, перехрестя, вулиці, площі і пануючі над ними міцні будівлі і інші міські споруди; намічаються місця влаштування барикад і інших загороджень, а також будівлі, що підлягають зносу, підриву або підпалу.
Під час організації взаємодії командир роти особливу увагу звертає на максимальну самостійність підрозділів, які обороняються, погоджує способи виконання поставлених завдань в умовах відсутності зв’язку та повного оточення. Сигнали взаємного розпізнавання підрозділів доводяться до всього особового складу.
Командно-спостережний пункт роти максимально наближується до переднього краю та обладнується в місцях, які забезпечують найкраще спостереження за опорним пунктом.
У ході бою широко застосовується проводовий зв’язок і посильні з використанням наявних підземних комунікацій.
З метою надійності управління командири (до командира взводу включно) забезпечуються планами і картами великого масштабу. Всі квартали і найважливіші об'єкти в них нумеруються. Назви вулиць, вокзалів, станцій метро, площ кодуються.
Ведення оборони.
Бій у місті (населеному пункті), як правило, носить осередковий характер і ведеться за утримання кожного опорного пункту і будинку. Підрозділи, які їх обороняють, повинні бути здатними вести бій самостійно, навіть в умовах оточення, тому вони підсилюються танками, артилерією, інженерними підрозділами і підрозділами радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
По військах противника, що висуваються до міста, завдається вогневий удар в першу чергу при проходженні ними різних вузьких місць, на рубежах розгортання і в місцях зосередження.
Перед атакою (штурмом) міста противник завдає удару авіацією по окремих об'єктах і проводить вогневу підготовку.
Безпосередньо перед нанесенням ударів і початком вогневої підготовки противника особовий склад підрозділів ховається в підготовлених укриттях в готовності швидко зайняти свої місця для відбиття атаки противника. На верхніх поверхах залишаються лише спостерігачі, які ведуть спостереження за противником.
По тих військах противника, що висуваються або приготувалися для атаки (штурму) міста, старшим командиром завдається вогневий удар. Особлива увага при цьому надається знищенню засобів масового ураження і артилерії, а також ураженню основних пунктів управління і резервів.
Атака противника відбивається зосередженим і загороджувальним вогнем артилерії, вогнем танків і бойових машин піхоти, протитанкових засобів і стрілецької зброї з широким застосуванням гранатометів і ручних гранат.
При утриманні опорного пункту (будівлі) противник, що атакує, повинен бути затриманий на інженерних загородженнях і знищений на підступах до опорного пункту вогнем всіх засобів підрозділу, що його обороняє, і сусідів, вогнем артилерії і мінометів.
Якщо противнику вдалося увірватися в будинок, який обороняється, він знищується вогнем впритул, гранатами і в рукопашній сутичці. При цьому танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери), гармати та інші вогневі засоби, які знаходяться поза будинком, забороняють підхід до нього резервів противника.
Бій ведеться за кожний поверх і кожну кімнату.
Сусідні підрозділи своїм вогнем забороняють підхід до будівлі нових груп противника. Противник, що вклинився в проміжки між опорними пунктами, уражається вогнем з цих опорних пунктів. Знищення противника, що вклинився, завершується рішучою контратакою другого ешелону (резерву) батальйону і частиною сил сусідніх опорних пунктів.
Якщо роти, що обороняються на першій позиції, не в змозі своїми силами відновити положення, підрозділи, що знаходяться в опорних пунктах, продовжують вперту боротьбу з противником навіть в умовах оточення.
По противнику, що вклинився в другу позицію і розвиває успіх в глибину, зосереджується вогонь всіх засобів, з тим щоб, спираючись на утримання ключових об'єктів міста, розсікти його угруповання, зупинити і знищити рішучою контратакою. Контратаки в місті проводяться порівняно невеликими силами, як правило, з різних напрямків і в той момент, коли противник ще не встиг закріпитися в захоплених будівлях. Дуже ефективні в місті контратаки, що проводяться вночі і в інших умовах обмеженої видимості.