9. Право – це система загальнообов'язкових правил поведінки, встановлених або санкціонованих державою, які спрямовані на врегулювання суспільних відносин і забезпечуються державою.

Ознаки права:

- системність - право складається із системи пов’язаних між собою у певному порядку правових норм, правових інститутів і галузей права.

- загальнообов'язковість - право обов’язкове для всіх суб’єктів, незалежно від статі, віку, національності, майна і т.д.

- встановлення або санкціонування державою: держава встановлює норми права або санкціонує (визнає) існуючі у суспільстві норми як правові.

- загальний характер: як і інші соціальні норми, норми права мають загальний, а не конкретний характер. Норма права – розпорядження загального характеру. Вона розрахована не на окреме, разове відношення, не на конкретних осіб, а на безліч схожих відношень і на безліч неперсоніфікованих адресатів, які підпадають під умови її дії.

- формальна визначеність: право завжди виражене у певній формі – у вигляді офіційних законів та інших нормативних актів, у письмовому вигляді, з чітким визначенням прав та обов’язків.

- забезпечення державою: включає державний легальний примус, різні організаційні, виховні і попереджувальні заходи, а також можливість притягання до юридичної відповідальності порушників норм права.

Основні функції права:

• регулятивна

• охоронна.

10. Норма права – це загальнообов'язкове правило поведінки, яке має загальний характер, встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин, забезпечуючись її організаційною, иховною та примусовою діяльністю.

Складається з 3 елементів:

- гіпотеза – це частина правової норми, в якій зазначаються умови, з настанням яких ця норма набирає чинності. . Гіпотеза відповідає на питання: хто? Коли? За яких умов?

- диспозиція – це частина норми, в якій зазначаються суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів. Вона відповідає на питання що робити? чого не треба робити?

- санкція – це частина норми, в якій зазначаються заходи державного примусу в разі невиконання або порушення диспозиції. Санкція відповідає на питання: які наслідки можуть статися у випадку порушення правової норми (диспозиції)?

За характером диспозиції правові норми поділяються на регулятивні, охоронні, зобов'язальні, вповноважуючі, забороняючі.

11. Правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав та обов'язків, що забезпечуються державою.

Ознаки правовідносин:

• виникають на основі норм права та юридичних фактів

• є видом суспільних відносин фізичних та юридичних осіб

• виражаються у взаємних суб'єктивних правах та юридичних обов'язках суб'єктів

• учасниками правовідносин можуть бути тільки суб'єкти права, тобто особи, які є праводієздатними

• правовідносини забезпечуються (гарантуються) державою.

Елементи правовідносин:

• суб'єкт правовідносин – це особа, яка має юридичні права та обов'язки. Обов'язково має правоздатність та дієздатність. Це громадяни, організації, держава як носії юридичних прав та обов'язків.

• об'єкт правовідносин – це певне особисте або соціальне благо, для задоволення і використання якого встановлюються взаємні юридичні права та обов'язки суб'єктів. Є матеріальне – майно та нематеріальне благо – духовне.

• зміст правовідносин – це суб'єктивне право особи – міра можливої поведіки суб'єкта – та юридичний обов'язок – міра обов'язкової поведінки.

Підставою виникнення, зміни та припинення правовідносин виступають юридичні факти: дії (не залежать від нашої волі) та події (це те, до чого ми прагнемо: правомірні та неправомірні події).