- •Кристалічні та натічні утворення у карстових печерах . Фото і. М. Іванини
- •Характерна форма ходів підземних карстових форм
- •Хронологія утворення печер
- •Кадастр печер тернопільської області (в алфавітному порядку)
- •Середній багаторічний хід температури ( t˚с ) і абсолютної вологості
- •Напрямок ходів печер Придністровського карстового району
Середній багаторічний хід температури ( t˚с ) і абсолютної вологості
повітря ( е, мм рт.ст. )
а - на поверхні землі; б – в теплих печерах Подільсько-Буковинської карстової області; в – в холодних печерах Подільсько-Буковинської області; г – тривлість проходження процесів конденсації за добу
Таблиця 2
Хімічний склад водоносного горизонту в сульфатах.
Місце Відбору |
К-сть проб |
НСОз |
СІ |
SO4 |
Са |
Мg |
Na+K |
Загальнамінералізація |
Тип води |
Дефіцит насичення води Са SO4, мг/л |
Водо-ний горизонт в гіпсах |
4 |
282,3 |
10,3 |
1247 |
449,6 |
16,1 |
149,0 |
2155 |
ск |
430 |
Додаток Ж
Напрямок ходів печер Придністровського карстового району
А- Північний район: а – Угринь; б – Млинки; Б - Центральний район: а – Вертеба; б – Озерна; в – Оптимістична; г- Вітрова;
В - Південний район: а - Ювілейна; б – Кришталева; в - на Хомах; г – Глінка І і ІІ;
Г – Зведений графік: а – Північний район; б – Центральний район; в – Південний район.
Додаток К
Схема районування карсту у відкладах тортону західної частини Поділля ( складена А. Д. Кучеруком, 1952 )
І – Гологоро-Кременецький район вапняково-крейдового карсту;
ІІ – Район вапнякового карсту Подільських Товтр;
ІІІ – Західно-Опільський район вапнякового і гіпсового карсту;
ІV – Придністровсько-Опільський район гіпсового карсту;
V – Покутсько-Подільський район гіпсового карсту;
VІ – Придністровсько-Подільський район гіпсового і вапнякового карсту;
VІІ – Західно-Подільський район вапнякового карсту;
штрихова лінія – межа можливого карстоутворення в гіпсах верхнього тортону.
Карстові мікрорайони:
1 – Борщівсько-Мельницький; 2 – Галицький; 3 – Рогатинський; 4 – Хотинський; 5 – Заліщицький; 6 – Тлумач-Городенківський; 7 – Івано-Франківський; 8 – Товтровий; 9 – Міжріччя Гнила Липа – Золота Липа; 10 – міжріччя Золота Липа – Стрипа.
Додаток Л
Схема закарстованості західної частини Поділля( Кучерук,1962)
Ступінь закарстованості:
1- Площі слабо закарстовані. Зустрічаються поодинокі поверхневі і поховані карстові лійки. 2 – площі середньозакарстовані. На 1 км2 20 лійок. Водопоглинання 1,0-1,2 л/хв. Коєфіцієнт фільтрації 0,04-0,13 – 6,0- 18,0 -0,23 м/добу; 3 – площі сильно закарстовані. На 1 км2 30-100 карстових лійок. Водопоглинання 1,5 л/хв. Коєфіцієнт фільтрації від 0,01 -0,17; 0,13 -0,17; 0,4 – 0,6 до 3,90 – 6,0 м/добу; 4 – площі, де зустрічаються поодинокі поховані карстові лійки з глинистим заповнювачем. Коефіцієнт фільтрації 0,0017- 0,24 -0,36 -4,06 -28,85 м/добу.